Вирок № 65361015, 16.03.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/941/14-к

Номер провадження 1-кп/623/19/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року колегія суддів Ізюмського міськрайонного суду Харківської області у складі:

головуючого судді Гуренко М.О.,

суддів Одарюка М.П., Бєссонової Т.Д.,

за участю: секретарів Лисенко О.В., Бобриш М.С.,

за участю прокурора Красиля І.І.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм Харківської області кримінальне провадження № 12014220320000102 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миргороду Полтавської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

24 січня 2014 року, близько 16 години ОСОБА_3, знаходячись по АДРЕСА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті неприязнених стосунків з колишньою дружиною ОСОБА_4, маючи намір на навмисне спричинення смерті останній, наніс потерпілій чисельні удари обухом сокири по різним частинам тіла, чим завдав ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синців на правому та лівому плечах, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, переломів 6-8 ребер з права по біля хребтовій лінії, які кваліфікуються як середнього ступеню тілесні ушкодження та перелом хребтового стовбуру на рівні 8-9 грудних хребтів, що супроводжувалось повним розривом спинного мозку та зв`язочного апарату хребта, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя. Госпіталізована до реанімаційного відділення ОСОБА_4, незважаючи на надану медичну допомогу, від отриманих тілесних ушкоджень померла. Смерть потерпілої настала від спинального шоку, викликаного повним розривом спинного мозку в результаті перелому хребтового стовбура та має прямий причинно-наслідковий зв`язок з отриманими тілесними ушкодженнями спричиненими ОСОБА_3

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України не визнав та надав відповідні покази, що 24 січня 2014 року йому на мобільний телефон зателефонувала його колишня дружина ОСОБА_5 та запросила прийти до неї в гості, він відмовився будучі хворим, коли вона другий раз йому зателефонувала та запросила в гості він з нехотя пішов. Перед цим зайшов на точку та купив самогону потім пішов до ОСОБА_5. Вона попросила щоб він прийшов з тією метою, щоб охарактеризувати її будучу невістку яка приїхала до неї знайомиться, так як перебуваючи на волі він приймав людей та надавав їм психологічну допомогу, гадав, коли він прийшов до ОСОБА_5 додому там вони в 4-х випили, та у нього виник конфлікт с невісткою ОСОБА_5 гр. ОСОБА_6, після чого йому стало погано і він вийшов на вулицю і втратив свідомість. Прийшовши до тями він почав стукати в двері, але йому ніхто не відкрив, він постукав другий раз та почав замерзати, потім він зі всієї сили вдарив по вікну та розбив його та порізав собі долонь, після чого із будинку хтось вискочив. Він зайшов за вугол та побачив статуру бегучої людини, він крикнув «Стояти!», але ніхто ніяк не відреагував, він крикнув вдруге та втретє. Пробігаючи повз купу дров він схопив дошку та вдарив силует цим відрізком деревини людину по спині. Коли людина впала він підійшов та побачив, що це була ОСОБА_5. Потім він повідомив суд, що він вибачився, взяв її на руки та відніс її в будинок. На вході до будинку на крильці він підскользнувся, тому що був в резинових галошах, та впав разом з ОСОБА_5 в результаті чого ОСОБА_5 сильно крикнула, а він не міг нічого зробити, зайшов до будинку там був ОСОБА_7 по прізвищу ОСОБА_7, я попросив його щоб він заніс ОСОБА_5 до будинку, він вийшов на вулицю та заніс ОСОБА_5 в будинок, поклавши її на диван. Після чого він запропонував викликати швидку, але ОСОБА_5 була проти, я сказав що це може закінчитися погано оскільки вдома ніяких ліків не має, на що ОСОБА_5 сказала взяти 20 грн. і піти купити 1 літр самогону, я пішов нарубав дров заніс топор у хату та пішов за самогоном. Самогон йому не продали, оскільки він був весь в крові. Коли він повертався назад на зустріч йому йшли вже співробітники поліції, він з ними пішов до дому, коли ми підходили до дому з будинку вискочила ОСОБА_2 (сестра ОСОБА_5) і полізла до нього битися. В цей час ОСОБА_5 винисли на носилках і погрузили в машину швидкої допомоги. Поліція відвезла його на санпропускник після чого його доставили до райвідділку, там склали протокол, а вранці його повідомили, що ОСОБА_5 померла в лікарні. Заперечував, що знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Просив його дії перекваліфікувати на ст.ст.122, 125, 128 або на ст.296 КК України.

Зважаючи на таку позицію обвинуваченого ОСОБА_3 суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, що вважали доцільним дослідження доказів в повному об'ємі, розглянув дане кримінальне провадження з дотриманням принципів кримінального судочинства, які були направлені на повноту, всебічність і змагальність розгляду кримінального провадження, а тому вина обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України при обставинах зазначених у даному вироку суду, підтверджується безпосередньо дослідженими належними та допустимими судом доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила, що 24 січня 2014 року о 15 годині їй подзвонив сусід її сестри і сказав, що бачив як ОСОБА_3 бив її сестру за двором топором, потім за волосся затягнув її у двір і сказав що викликав швидку та міліцію. Після чого вона одразу пішла туди. Коли вона туди прийшла, там були співробітники міліції, яким вона надала згоду на проникнення у житло. В першій кімнаті на дивані лежала її сестра ОСОБА_5, на полу біля холодильника лежав топор весь в крові та на ручці топора було волосся, в будинку ще були ОСОБА_7 і ОСОБА_8 вони спілкувалися з співробітникам міліції. В кімнаті на полу лежала «сабля» без ручки, на лавочці біля двору сидів ОСОБА_3 в не тверезому стані та руки були у нього всі в крові. В будинку були побиті вікна. Коли ОСОБА_5 забирала швидка вона ще була у свідомості, казала що не відчуває ніг. Сестра розповідала їй, що з колишнім чоловіком ОСОБА_3 у них були дружні стосунки вони «випивали разом». Просила стягнути з обвинуваченого 1500 грн. матеріальної шкоди.

Показаннями свідка ОСОБА_9, який підтвердив, що син вбитої т. ОСОБА_5 «ОСОБА_15» його друг, зателефонував йому і попросив щоб він допоміг його матері, нарубав дров бо вона інвалід. 24 січня 2014 року біля 12 години він прийшов додому до вбитої щоб допомогти по господарству. Після того він нарубав дров т. ОСОБА_5 його попросила сходити в магазин, в той час ОСОБА_3 був у т. ОСОБА_5. Була там ще молода дівчина ОСОБА_8 і ОСОБА_7, вони розпивали спиртні напої, через півгодини він повернувся з магазину, ОСОБА_3 вже не було, потім він прийшов з мечем і почав бити вікна, від цього меч у нього зламався, вони почали бігати по хаті, в цей час він почав в галереї вибивати вікно, та поставив дробину і хотів залізти у вікно. Коли вони всі вибігли на вулицю та почали бігти у ОСОБА_3 в руках був топор. Також він бачив, як ОСОБА_3 схопив т. ОСОБА_5 за волосся, потягнув та почав бити її зворотньою стороною топора по спині разів шість підряд. ОСОБА_5 від болю почала стогнати, ОСОБА_3 затягнув т. ОСОБА_5 на крильця, а він побіг до сусіда попросив щоб він викликав міліцію, після чого пішов додому. Потім десь години через 2 мені йому стало відомо що т. ОСОБА_5 померла.

Показаннями свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що вона приїхала в гості до ОСОБА_4, так як вона зустрічалася з її сином, вони повинні були розписатися, приїхала знайомитися з його мамою, разом з загиблою був ОСОБА_7, вони мешкали разом. Вони почали готувати їсти потім прийшов ОСОБА_9 допомогти по господарству, він в дворі рубав дрова, наносив води сходив в магазин за хлібом. Десь в обідній час прийшов ОСОБА_3, щоб забрати шкарлупки з картошки. ОСОБА_5 вийшла в коридор і ОСОБА_3 пішов за нею почав кричати на ОСОБА_5 та заставляв її іти за спиртним. ОСОБА_3 був у нетверезому стані, кинув ОСОБА_5 пластмасову бутилу в обличчя, вона почала заступатися за ОСОБА_5, і ОСОБА_3 вдарив її в обличчя, після чого ОСОБА_5 вигнала його з хати, на що ОСОБА_3 сказав «що ви всі пожалієте», через деякий час він повернувся і почав бити вікна мечем, який потім зломався, меч залетів в хату, а ручка залишися в нього в руці. Потім вона побачила його з топором, побігла в огороди звати когось на допомогу. В слід за нею прибіг ОСОБА_7 і сказав що ОСОБА_3 вбив ОСОБА_5. Хотіла піти туди, але ОСОБА_7 її не пустив, потім коли приїхала швидка вона прибігла додому, там все було в крові, але ОСОБА_5 ще була жива. ОСОБА_3 в будинку не було, його потім привела міліція. ОСОБА_5 казала, що вона не відчуває ніг і що ОСОБА_3 бив її і топором і ногами і тягав за волосся.

Показаннями свідка ОСОБА_7, який підтвердив, що 24 січня 2014 року він вранці прийшов додому до потерпілої, до якої приїхала невістка ОСОБА_6 вони готували їжу. Біля 12 години дня прийшов ОСОБА_3 між ним і ОСОБА_5 відбулася сварка і ОСОБА_3 кудись побіг. Потім повернувся уже с мечем і почав бити вікна. ОСОБА_7 сказав всім біжати, а я він залишиться в будинку, потім зайшов ОСОБА_3 і сказав іди ОСОБА_5 забирай з крильця, я під руки її завів в хату та поклав на стулки дав їй обезболююче «діклафінак». ОСОБА_3 десь пішов, я він вибіг на вулицю щоб викликати швидку.

Показаннями свідка ОСОБА_11, який пояснив що 24 січня 2014 року на власний телефон поступив дзвінок від чергового з райвідділу про те що, група швидкого реагування на даний час зайнята, а по вказаній адресі (вже точну адресу не пам'ятає) виник якийсь конфлікт, прибувши за адресою хлопчик повідомив, що ОСОБА_3 з пластиковою бутилкою пішов в кінець огороду, вони з групою пішли на сусідню вулицю його ніде не було, на паралельній вулиці і їм на зустріч вийшов ОСОБА_3, побачивши нас присів і почав витирати руки об сніг, розвернувся і почав іти в зворотньому напрямку. Вони його догнали і привели до будинку, в будинок він заходив та вбиту не бачив. Тільки бачив як її виносили на носилках Потім вони ОСОБА_3 відвезли до ЦРБ. Він просив, щоб вони його завезли додому до матері, щоб він випив 100 грам. ОСОБА_3 вже був в стані алкогольного сп'яніння.

Показаннями свідка ОСОБА_12, який пояснив, що прибувши на вказану адресу їм на зустріч вибіг хлопчик с чоловіком ми зупинили автомобіль, вони сказали що жінку тут чоловік бив топором, ми зайшли у двір старший по зміні зайшов до будинку коли вийшов сказав, що там все в крові , і я разом з ОСОБА_11 та з ОСОБА_9 пішли шукати ОСОБА_3 на паралельній вулиці їм на зустріч із за вугла ішов ОСОБА_3, побачивши нас присів і почав витирати руки об сніг, розвернувся і почав іти в обратному напрямкум вони його догнали і привели до будинку, зайшовши в будинок там було все розкидано та все в крові , на полу лежала сабля. Потім їм повідомили, що ОСОБА_5 померла в лікарні.

Показаннями свідка ОСОБА_13, який пояснив, що 24 січня 2014 року був старшим по зміні, поступив дзвінок від чергового з райвідділу про те що, група швидкого реагування на даний час зайнята,а по вказаній адресі (вже точну адресу не пам'ятає) виник якийсь конфлікт, прибувши за викликом до будинку до них вийшов на зустріч хлопчик, і пояснив, що потерпіла посварилася зі своїм колишнім чоловіком, і він її побив топором. ОСОБА_12 та ОСОБА_11 пішли разом з хлопчиком по гарячим слідам за ОСОБА_3, я зайшов до будинку, там були розбиті вікна та на порозі була кров, був меч з відбитою ручкою в кімнаті лежала потерпіла та крехтала від болю. Він вийшов на вулицю та викликав швидку та пішов слідом за співробітниками міліції їм на зустріч із за вугла ішов ОСОБА_3 побачивши нас присів і почав витирати руки об сніг, розвернувся і почав іти в обратному напрямкум вони його догнали і привели до будинку. У ОСОБА_3 були порізані руки та ішла кров.

Допитом судово-медичного експерта ОСОБА_14, який пояснив, що 25 січня 2014 року в морзі Ізюмської ЦРБ ним на основі постанови старшого слідчого Ізюмського СВ ОСОБА_16, на підставі наказу МОЗ №6 була проведена експертиза трупа ОСОБА_5 37 років, у неї виявлено ушкодження у вигляді кровопотеков на спині переломи ребер хребетного стовпа з пошкодженням спинного мозку. Удар був досить сильним, що ребра не тільки поломані, а й спровокували больовий шок. У потерпілої була наявність перелому хребетного стовпа з пошкодженням спинного мозку і переломом ребер не сумісні з життям.

Протоколом огляду місця події від 24 січня 2014 року, з якого вбачається, що в будинку АДРЕСА_3 при огляді встановлено, що вікна побиті, вилучено сокиру з фрагментами волосся, скло, сліди речовини бурого кольору схожої на кров.

Висновком судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_5 № 29-ИЗт/14 від 20 лютого 2014 року, з якого вбачається, що ОСОБА_5, 37років, виявлений перелом хребта на рівні 8-9-го грудних хребців, що супроводжувався повним розривом спинного мозку, зв'язкового апарату хребта. Виявлені переломи 6-8-х ребер справа по околопозвоночній лінії, виявлені синці прямокутної форми на спині в кількості трьох і по одному на правому й лівому плечах. Вищевказані пошкодження прижиттєвого характеру, могли утворитися від дії тупого твердого предмета, можливо і обуха сокири, на що вказує прямокутний характер синців, при обставинах мали місце 24.01.14 року. Судячи з пошкоджень ОСОБА_5 було нанесено не менше трьох ударів в область спини і два удари в область верхніх кінцівок. При нанесенні трьох ударів в область спини, найбільш ймовірне, що нападник перебував збоку праворуч від потерпілої. При цьому при нанесенні першого удару утворився синець в міжлопаткової області (це легкі тілесні ушкодження), при нанесенні сильнішого другого удару утворилися одночасно переломи ребер справа і синець в правій підлопаточній області (це середньої тяжкості тілесні ушкодження) і при нанесенні третього удару з найбільшою силою утворилися одночасно повний перелом хребта, розрив спинного мозку, синець в хребетної області (це тяжкі тілесні ушкоджень , як небезпечні для життя). При нанесенні двох ударів утворилися синці по одному на правому й лівому плечах потерпілої (це легкі тілесні ушкодження). Найбільш ймовірно, що ОСОБА_5 одним з останніх було завдано удару обухом сокири зі значною силою в результаті чого утворився повний перелом хребта супроводжувався повним розривом спинного мозку на цьому рівні. після нанесення цього удару потерпіла втратила здатність до пересування і вчинення цілеспрямованих дій. Смерть ОСОБА_5 наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 о 17 годині 30 хвилин, через кілька годин після отриманих ушкоджень. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_5 є спинальний шок викликаний повною перервою спинного мозку в результаті перелому хребетного стовпа. Між ушкодженнями заподіяними ОСОБА_5 24.01.14. року і настанням її смерті є прямий причинний зв'язок. Пошкодження виявлені при експертизі трупа ОСОБА_5 не могли утворитися при падінні з висоти власного зросту, не є характерними для нанесення ударів руками і ногами.

Висновком судово-медичної цитологічної експертизи № 136-Ц від 20 лютого 2014 року, з якого видно, що у померлої ОСОБА_4 друга група крові, а у обвинуваченого ОСОБА_3 - четверта. Під нігтями обвинуваченого наявні сліди крові людини з другою групою не виключено від ОСОБА_4

Висновком судово-медичної цитологічної експертизи експертизи № 137-Ц від 20 лютого 2014 року, з якого видно, що у померлої ОСОБА_4 друга група крові, а у обвинуваченого ОСОБА_3 - четверта. На сокирі, шматку скла виявлено кров людини четвертої групи, яка може належати в тому числі ОСОБА_3

Висновком судово-медичної цитологічної експертизи № 138-Ц від 20 лютого 2014 року, з якого видно, що у померлої ОСОБА_4 друга група крові, а у обвинуваченого ОСОБА_3 - четверта. Під нігтями ОСОБА_4 виявлено кров людини четвертої групи, та другої групи, що виключає її походження від ОСОБА_3

Висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 418-И/14 від 7 лютого 2014 року, з якого видно, що на зіскрібі з місця події знайдено кров людини четвертої групи, ця кров не належить померлій ОСОБА_4, не виключається її походження від ОСОБА_3

Висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 417-И/14 від 7 лютого 2014 року, з якого видно, що у померлої ОСОБА_4 друга група крові, а у обвинуваченого ОСОБА_3 - четверта. На змиві з місця події знайдено кров людини другої групи і ця кров не належить ОСОБА_3, не виключається її походження від ОСОБА_5

Висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 419-И/14 від 11 лютого 2014 року, з якого видно, що у померлої ОСОБА_4 друга група крові, а у обвинуваченого ОСОБА_3 - четверта. На шматку скла з місця події знайдено кров людини четвертої групи і ця кров може належати ОСОБА_3

Актом судово-психіатричної експертизи № 178 від 24 лютого 2014 року, з якого видно, що ОСОБА_3 є осудним, виявляє органічні розлади особистості, та синдром залежності від алкоголю, у застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує, за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Відповідно до ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї провини в пред'явленому йому обвинуваченні суд розцінює як вибрану ним стратегію свого захисту. Проте така позиція обвинуваченого не знайшла свого підтвердження, оскільки судом встановлено, що саме ОСОБА_3 наніс потерпілій чисельні удари обухом сокири по різним частинам тіла, що в сукупності з послідовними позицією потерпілої, показаннями свідків, протоколами слідчих дій, висновками експертів дають обґрунтовані підставі колегії суддів вважати, що своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, підстав для перекваліфікації злочину не вбачається.

Відповідно до статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід'ємним правом людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

Скоєний злочин відповідно до ст. 12 КК України, а саме ч.1 ст. 115 КК України є особливо тяжким злочином.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особу обвинуваченого, суд вбачає, що ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий. Обвинувачений на обліку у лікаря психіатра перебуває з 2012 року з діагнозом органічний розлад особистості, експлозівной варіант, також перебуває на обліку у нарколога з 12.08.2013 року, має синдром залежності від алкоголю, за місцем мешкання характеризується негативно, на обліку в ОМВК не перебуває, має постійне місце реєстрації та РНКПП.

Обставин, які згідно ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлені.

Обставиною, яка згідно ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Також не знайшла свого підтвердження й позиція захисника, щодо неналежного огляду домоволодіння по АДРЕСА_3 і як наслідок визнання цього доказу недопустимим, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Так у судовому засіданні під час допиту потерпіла ОСОБА_2 підтвердила факт надання згоди на проникнення до житла своєї сестри ОСОБА_5, що підтверджується в тому числі й наявною матеріалах справи її заявою.

Відповідно до п.1 ППВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який законом віднесений до категорії особливо тяжкого злочину, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Також при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому враховуючи не визнання свої провини у скоєнні злочину, колегія суддів вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 не можливе без ізоляції його від суспільства.

Розглянувши цивільний позов, поданий потерпілою ОСОБА_2 в сумі 1500 гривень судом встановлено наступне.

Згідно ст.22 ЦК України - особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У відповідності зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними діями фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла.

У відповідності до ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, дослідивши позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 щодо стягнення матеріальної шкоди, суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні, оскільки позивачем (потерпілим) не надано до суду жодних доказів, які б документально підтверджували понесені ним витрати.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України суд враховує період перебування обвинуваченого під вартою протягом досудового розслідування згідно Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року із розрахунку 1 день перебування в Харківській установі виконання покарань №27 за 2 дні позбавлення волі.

Вирішуючи питання щодо речових доказів, суд керується положеннями ст.100 КПК України.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Крім того, колегія суддів вважає встановленим існування ризику передбаченого ч.1 п.1 ст.177 КПК України, одночасно враховує вагомість наявних доказів про вчинення, обвинуваченим кримінального правопорушення, з метою запобігання спробі переховуватися від суду та з метою виконання вироку суду обвинуваченому необхідно продовжити існуючий запобіжний захід. Керуючись ст.ст. 5, 6 Європейської конвенції з прав людини, ст.ст. 50, 65-67, ч.1 ст.115 КК України, ст. ст. 2, 94, 177, 178, 351, 368-371, 373-376, 395 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та призначити покарання в виді 10 (десяти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін: тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з фактичного дня його затримання - 24 січня 2014 року.

Зарахувати в строк покарання тримання під вартою на досудовому розслідуванні та судовому розгляді з 24.01.2014 року по 01.10.2015 року та з 10.05.2016 року по 16.03.2017 року згідно ч.5 ст.72 КК України із розрахунку 1 день перебування в Харківській установі виконання покарань №27 за 2 дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати в сумі 978 гривень на користь держави в особі НДЕКЦ ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова з позначкою виду платежу: ( за експертні послуги).

В цивільному позові потерпілої ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

Речові докази: сокиру, муляж японського меча (катана), рукоятку муляжу, марлевий тампон зі змивом речовини крові, піднігтьовий вміст з обох рук трупа ОСОБА_5, піднігтьовий вміст з обох рук підозрюваного ОСОБА_3, зразки волосся трупа ОСОБА_5, фрагмент скла з кров"ю, марлевий тампон зі зразком крові ОСОБА_3, які здані на зберігання до камери зберігання речових доказів Ізюмського МВ, після набрання вироком законної сили - знищити. Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя М.О. Гуренко

Суддя М.П. Одарюк

Суддя Т.Д. Бєссонова