Ухвала суду № 65360154, 14.03.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/515/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Баранець А. М.

Доповідач Письменний О. А.

УХВАЛА

Іменем України

14.03.2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Єгорової С.М., Дуковського О.Л.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, -

встановила:

У червні 2016 року ОСОБА_3 звернулася в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. 10 червня 2016 року її квартиру було залито водою внаслідок пориву труби холодного водопостачання в туалеті квартири № 24, власником якої є ОСОБА_2, у зв'язку чим їй була завдана матеріальна шкода. Посилаючись на ці обставини, просила стягнути з відповідача на її користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 11 154 грн., з яких: 10 324 грн. - вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, 700 грн. - оплата за складання звіту про визначення вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт та 130 грн. - за ремонт побутової техніки.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 січня 2017 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Зокрема, зазначає, що залиття квартири позивача сталося з вини комунальних підприємств, оскільки порив труби водопостачання відбувся на відгалуженні від загального стояка до запірної арматури та до водолічильника. Крім того, вважає не доведеним факт заподіяння збитків саме внаслідок затоплення, яке відбулося 10 червня 2016 року, а не іншого, яке мало місце 16.04.2014 року. Також не погоджується з розміром заподіяних збитків.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, зокрема, є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки).

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 Актом від 10 червня 2016 року, складеного виконуючим обов'язки головного інженера ОСОБА_4 та слюсарем-сантехніком ОСОБА_5, в присутності мешканців квартир № 12, 11 та 24 по АДРЕСА_1, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_2, встановлено, що внаслідок пориву труби холодного водопостачання в туалеті квартири № 24 відбулося залиття квартири № 12 та 11. В квартирі № 12 було залито кухню, зал, ванну кімнату, меблі, килим та побутову техніку /а.с.7/. Вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт зазначеної квартири складає 10 324 грн. /а.с.8-16/. Також позивачем понесені витрати за визначення вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт в розмірі 700 грн. /а.с.22/. Згідно товарного чеку від 10 червня 2016 року ОСОБА_3 сплачено 130 грн. за ремонт системного блока та сушку монітора, клавіатури, ноутбука та комп'ютерної миші/а.с.23/.

Згідно частини 1 статті 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності житловий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку при домову територію.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку.

Пунктом 4 частини 2 статті 20 вказаного Закону передбачено, що власник зобов'язаний за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини.

Таким чином, обов'язок по утриманню санітарно-технічних приладів (крани, труби, що знаходяться в квартирі ) у належному стані покладено на власника квартири.

Заперечуючи проти позову відповідач посилається на відсутність вини відповідача у заподіянні шкоди, оскільки порив труби з, її слів, стався на частині труби до запірного крану на вводі в кватиру, тобто, в зоні відповідальності юридично особи, що обслуговує будинок. При цьому як на доказ посилається на покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не врахував покази даних свідків, оскільки саме ці особи складали акт про залиття квартири позивача від 10 червня 2016 року, і при цьому не зафіксували місце прориву труби холодного водопостачання. Будь-яких зауважень про те, що місце прориву виходить за межі відповідальності власника квартири № 24 ні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ні власник квартири №24, в акт не внесли.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкода завдана не з її вини.

Відповідачу роз'яснено його право на надання доказів, що підтверджують відсутності його вини у спричиненні збитків позивачу, однак відповідач не використав своє право, передбачене ст.143 ЦПК України, не надав відповідних доказів, відмовився від проведення експертизи з метою встановлення причин залиття квартири та розміру завданих збитків.

З огляду на вказане колегія суддів дійшла висновку, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з доведеності вини відповідача у заподіянні матеріальної шкоди позивачу внаслідок залиття квартири. Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам справи та наданим доказам у справі. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачає.

Згідно ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: