Рішення № 6535989, 14.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/363 14.09.09 За позовом Голосіївської районної у м. Києві ради до Приватного підприємства «Відродження –2007» про виселення та стягнення 140076 грн. 30 коп.                               Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Тимошенко В.В.

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогами про виселення відповідача з нежилого приміщення загальною площею 308,10 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деміївська, 35, передавши зазначене приміщення позивачу; про стягнення з відповідача на користь позивача 140076,30 грн. грошових коштів за користування нежилим приміщенням. Позовні вимоги обґрунтовані припиненням договору оренди нежитлового приміщення від 28.11.07 р. № 301-04, неповерненням відповідачем спірного приміщення позивачу та неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати грошових коштів за користування зазначеним приміщенням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.07.09 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

В процесі розгляду справи представник позивача уточнив розмір заявлених позовних вимог та просив суд виселити відповідача з нежилого приміщення загальною площею 308,10 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деміївська, 35, а також стягнути з відповідача на свою користь 132274 грн. 37 коп. основного боргу та 6788,58 грн. пені. Вказана заява судом прийнята до розгляду.

Розгляд справи неодноразово переносився через нез’явлення у судове засідання повноважного представника відповідача, невиконання сторонами вимог суду та необхідністю витребування додаткових документів, необхідних для повного, об’єктивного та всебічного розгляду всіх обставин справи, розгляд справи неодноразово відкладався.

Представник відповідача у судове засідання 14.09.09р. не з’явився, відзив на позовну заяву та всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, причини неявки суду не відомі.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.09.09р. за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.07 року між Голосіївської районної у м. Києві радою та Приватним підприємством «Відродження»був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 301-07, за умовами якого позивач, на підставі розпорядження Голосіївської районної у м. Києві ради від 12.10.07р. № 86 та ордеру № 255-07 від 28.12.07р., зобов’язався передати, а відповідач –прийняти в користування на умовах оренди нежитлове приміщення, яке є комунальною власністю територіальної громади Голосіївського району м. Києва та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Демиївська, 35, загальною площею 308,1 кв.м.

Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що термін його дії встановлюється з 28.11.07р до 28.10.08р.

Частиною 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той же самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно зі статтею 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Листом № 558/01-Р від 17.10.08 р., що був направлений відповідачу 31.10.08р., позивач повідомив відповідача про закінчення строку дії договору оренди і запропонував протягом п’яти днів після отримання вказаного листа звільнити приміщення та передати його експлуатуючій організації, висловивши, таким чином, своє заперечення проти продовження строку дії договору.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно зі статтею 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у разі відмови позивача продовжити термін оренди, відповідач повинен звільнити приміщення згідно умов п. 2.13 цього договору.

Відповідно до п. 2.13 договору, при достроковому припиненні його дії або після закінчення його терміну, при не переукладанні договору на новий термін, відповідач зобовязаний у 10-денний строк здати приміщення по акту експлуатуючій організації з усіма зробленими поліпшеннями, які не можна відокремити без шкоди для приміщення.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об’єкта оренди на дату повернення.

Проте, як зазначає позивач, відповідач до даного часу нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Демиївська, 35, загальною площею 308,1 кв.м., не звільнив та по акту приймання-передачі не передав.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказуваня.

Відповідач в судове засідання не з’явився та з приводу наведеного обгрунтованих заперечень суду не навів.

Оскільки договір оренди від 28.11.07 р. № 301-07 не був автоматично пролонгованим сторонами і у матеріалах справи відсутні докази укладення іншого договору, об`єктом якого є нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Демиївська, 35, загальною площею 308,1 кв.м., суд вважає, що на даний час у відповідача відсутні правові підстави користуватися вказаним приміщенням.

За таких обставин суд визнає заявлені позовні вимоги про виселення ПП «Відродження»з нежилого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Демиївська, 35, загальною площею 308,1 кв.м. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Також, у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов’язань, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендій платі у сумі 97736 грн. 69 коп. за період з січня 2008 року по 28.10.08р. та заборгованість за фактичне користування нежилим приміщенням у сумі 28781 грн. 25 коп. за період з 29.10.08р. по 15.01.09р., що з урахуваням 22045 грн. 73 коп. ПДВ становить 132274 грн. 64 коп.

Відповдіно до п.3.1 договору, розмір орендної плати за перший календарний (повний/неповний) місцяь встановлюється позивачем згідно рішення сесії Голосіївської районної у м. Києві ради від 19.10.06р. № 4/14 та від 16.11.06р. № 5/15 в розмірі 4111.10 грн. (без ПДВ) згідно розрарахунку, зазначеного у додатку № 1 до цього договору.

Згідно з п. 3.3 договору, орендна плата сплачується відповідачем щомісячно, в повному обсязі, незалежно від наслідків господарсько –фінансової дільності чи іншої діяльності до 15 числа поточного місяця та перераховується на розрахунковий рахунок, зазначений у вказаному пункті договору.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що по закінченню терміну дії цього договору, орендна плата ті інші платежі (комунальні послуги, експлуатаційні витрати, відшкодування витрат, пов»язані з утриманням земельної ділянки) сплачуються відповідачем по день фактичного звільнення приіщення включно.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 ГК України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Статтею 173 ГК України передбачено, що один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач, в супереч вимог ст. 33. 34 ГПК України, доказів на спростування факту порушення ним договірних зобов’язань щодо сплати орендних платежів за договором оренди та належного виконання грошових зобов»язань за фактичне користування нежилим приміщенням суду не надав.

За таких обставин, суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми орендних платежів за період з січня 2008 року до 28.10.08р. в розмірі 81447,39 грн. та 28781,64 грн. плати за користування нежилим приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Демиївська, 35, загальною площею 308,1 кв.м. за період з 29.10.08р. до 15.01.09р., з урахуванням 22045 грн. 73 коп. ПДВ, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Також, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього пеню в сумі 6788 грн. 58 коп. за період з 01.08.08р. по 01.02.09р.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 3.7. договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення орендних платежів відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день затримки плачежу (включаючи день оплати).

Перевіривши правильність розрахунку пені, суд встановив, що позивачем застосовано помилку в методиці її розрахунку та неправомірно, після закінчення терміну дії договору оренди № 301-07 від 28.11.07р., нарахувано пеню за прострочення сплати відповідачем грошових коштів за фактичне користування нежилим приміщенням за період з 29.10.08р. по 01.02.09р., оскільки позивачем не доведено суду факту укладання сторонами в письмовій формі правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання та не надано доказів погодження сторонами розміру пені.

Таким чином, згідно розрахунку суду, сума пені, яка підлягає стягненню відповідача складає 2488 грн. 41 коп.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Виселити Приватне підприємство «Відродження»(03040. м. Київ, вул. Васильківська, буд. 2, кв. 141, код 35235711) з нежилого приміщення загальною площею 308,10 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деміївська, 35.

3.          Стягнути з Приватного підприємства «Відродження»(03040. м. Київ, вул. Васильківська, буд. 2, кв. 141, код 35235711) - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Голосіївської районної у м. Києві ради (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 98, код 26077543) 132274 (сто тридцять дві тисячі двісті сімдесят чотири) грн. 30 коп. основного боргу, 2488 (дві тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. 41 коп. пені, 1347 (одна тисяча триста сорок сім) грн. 61 коп. державного мита та 302 (триста дві) грн. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Пригунова А.Б.

20.10.09р.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44, тел. 230-31-34

ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНИ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 51/363                                         14.09.09

За позовом Голосіївської районної у м. Києві ради

до Приватного підприємства «Відродження –2007»

про виселення та стягнення 140076 грн. 30 коп.

                              Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Тимошенко В.В.

від відповідача: не з’явились

Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Виселити Приватне підприємство «Відродження»(03040. м. Київ, вул. Васильківська, буд. 2, кв. 141, код 35235711) з нежилого приміщення загальною площею 308,10 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деміївська, 35.

3.          Стягнути з Приватного підприємства «Відродження»(03040. м. Київ, вул. Васильківська, буд. 2, кв. 141, код 35235711) - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Голосіївської районної у м. Києві ради (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 98, код 26077543) 132274 (сто тридцять дві тисячі двісті сімдесят чотири) грн. 30 коп. основного боргу, 2488 (дві тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. 41 коп. пені, 1347 (одна тисяча триста сорок сім) грн. 61 коп. державного мита та 302 (триста дві) грн. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Пригунова А.Б.