Ухвала суду № 65359382, 13.03.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/3373/16-ц

Провадження № 22-ц/779/81/2017

Категорія 30

Головуючий у 1 інстанції Онушканич В. В.

Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Васильковського В.М., Девляшевського В.А.,

секретаря Петріва Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2016 року позов задоволено частково: стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1000 грн моральної шкоди, 50 грн витрат на правову допомогу та 10 грн сплаченого судового збору.

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1000 грн моральної шкоди, 50 грн витрат на правову допомогу та 10 грн сплаченого судового збору.

Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 1000 грн моральної шкоди, 50 грн витрат на правову допомогу та 10 грн сплаченого судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивачка ОСОБА_2 оскаржила вказане рішення в апеляційному порядку в частині визначення розміру моральної шкоди, оскільки вважає його незаконним. Апелянтка з посиланням на п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1993 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказала, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судом не враховано ряд обставин. Зокрема, тривалість заподіяння моральної шкоди, внаслідок протиправної поведінки відповідачів. З 23.09.2015 по даний час вона не має доступу до квартири, в якій знаходяться особисті речі позивачки та майно, що підтвердили свідки в судовому засіданні. Посилання суду, що з 30.05.2016 їй надавалися ключі і вона уже могла користуватися квартирою не відповідають дійсності, оскільки після винесення рішення суду від 30.05.2016 не в користь ОСОБА_4 остання відмовилася надати ключі і на даний час відкрито провадження про примусове виконання даного рішення. Не враховано, вважає позивачка, характер та ступінь моральних страждань. Через створення перешкод відповідачами в здійсненні позивачкою права власника житла, вона не мала доступу до сімейних фотографій, фотографій батьків, які не були при встановленні пам'ятників на могилах і вона змушена була шукати їх в родичів. Крім того, судом при визначенні розміру моральної шкоди враховано, що вона має інше житло. Однак, в квартирі по АДРЕСА_2 зареєстровані зять та дочка позивачки, право власності на дане житло ні за ким не зареєстровано. Крім того, в рішенні суду не зазначено, що позивачка є інвалідом, а дії відповідачів призведи до погіршення її стану.

Просить рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2016 року в частині визначення розміру моральної шкоди змінити та постановити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні апеляційного суду представниця апелянтки вимоги апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити з указаних у ній мотивів

Відповідачі та їх представники в судове засідання не з`явились.

Заслухавши представницю позивачки, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити з наступних мотивів.

Згідно матеріалів справи, рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.05.2016, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22.08.2016 (а.с. 10-11) позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом вселення задоволено, а саме усунуто перешкоди у здійснення права користування житлом шляхом вселення ОСОБА_2 у АДРЕСА_1, а також зобов'язано відповідачів не чинити перешкоди у користуванні вказаним житловим приміщенням та надати позивачці ключі від вхідних дверей даної квартири (а.с. 8-9).

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 30.05.2016 встановлено, що дії відповідачів створюють позивачу, як наймачу та співвласнику, перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні своїм майном (а.с. 9).

Факт створення відповідачами перешкод у користуванні позивачкою належною їй квартирою АДРЕСА_1 підтверджується висновком від 29.09.2015 дільничного інспектора Калуського МВ УМВС за результатами перевірки звернення ОСОБА_2 (а.с. 18).

Згідно копії Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.11.2010 ОСОБА_2 належить 2/3 частки 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 (а.с. 12).

З копії Довідки, виданої приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу Попович О.В. від 05.10.2016, вбачається, що ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, останнім місцем проживання якої було АДРЕСА_1 (а.с. 15).

Відповідно до повідомлення Івано-Франківського ОБТІ № 668 від 30.10.2015 замовлення про видачу довідки про технічну характеристику та наявність зареєстрованого права власності на квартиру АДРЕСА_1 немає можливості, оскільки позивачкою не забезпечено доступ до даного об'єкта (а.с. 16).

З копії Довідки МСЕК вбачається, що ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи (а.с. 26).

На а.с. 27-33 містяться копії Листків непрацездатності позивачки.

Згідно Виписки з історії хвороби № 13614 ОСОБА_2 хворіє легеневою патологією, госпіталізована з погіршенням стану. Остання загострення пов'язує із стресами, нервовим перевантаженням (а.с. 34-35).

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.11.2016 вбачається, що ОСОБА_2 належить на праві приватної власності 2/6 частки квартири АДРЕСА_1, іншого майна за позивачкою не зареєстровано (а.с. 121-122).

ОСОБА_2 подала суду підтверджуючі відомості про оплату нею послуг адвоката за надану правову допомогу в сумі 3000 грн, а саме: квитанцію № 0392517 (а.с. 7), квитанцію № 0392528 (а.с. 91) та договір про надання адвокатських послуг (а.с. 52).

Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням її майна, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Внаслідок протиправних дій відповідачів були порушені права позивачки на користування квартирою АДРЕСА_1, а також спадкові права, які вона не могла реалізувати через відсутність доступу до спадкового майна, чим позивачці завдано моральної шкоди.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала за наявності вини.

За положеннями п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 розмір відшкодування суд визначає залежно від характеру та обсяг душевних страждань, переживань позивачки, тяжкості вимушених змін в її житті, стану здоров`я тощо.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з принципу розумності і справедливості, враховуючи характер спірних правовідносин, ступінь вини відповідачів, тривалість порушення права позивачки, характер і ступінь моральних страждань та стягнув на користь ОСОБА_2 по 1000 грн моральної шкоди з кожного, а також правильно визначив розмір витрат на правову допомогу та судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Апелянт послалась на те, що при вирішенні справи суд першої інстанції не врахував, що:

- протиправна поведінка відповідачів продовжувалась тривалий час, а твердження суду про наявність у неї ключів від житла не відповідає дійсності;

- через створення перешкод вона не мала доступу до спадкового майна, сімейних фото, і це створило додаткові проблеми морального характеру, змусило її просити і розшукувати по родичах фото для встановлення пам`ятників на могилах;

- невірним є висновок суду щодо наявності у неї житла, оскільки хоч у неї й є де жити, однак там вона власності не має і не зареєстрована, а суд це належно не оцінив;

- також суд узагалі не врахував, що вона є інвалідом, відноситься до незахищеної групи осіб, яка потребує особливого захисту з боку держави і через це шкода набуває характеру особливо цинічної;

- суд не взяв до уваги підтверджене медичними документами погіршення її здоров`я внаслідок протиправної поведінки відповідачів.

Тому розміри моральної шкоди, ухваленої судом до відшкодування, не відповідають характеру і ступеню її моральних страждань.

Згідно з матеріалами справи та рішенням суду наведені в апеляції обставини (тривалість протиправної поведінки через створення перешкод, відсутність доступу до спадкового майна, місце проживання позивачки, стан здоров`я та медичні документи, які його підтверджують, відсутність причинного зв`язку між погіршенням стану здоров`я і діями відповідачів) були предметом оцінки суду першої інстанції і, вважає суд апеляційної інстанції, з достатньою повнотою враховані при постановленні рішення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку. Апеляційна скарга не містить посилання на нові докази та обставини, які б давали підставу для зміни чи скасування судового рішення.

Розглянувши справу в межах позовної заяви та в межах поданої апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 209, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: В.М. Васильковський

В.А. Девляшевський