Вирок № 65359164, 17.03.2017, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1355/15

Провадження № 1-кп/347/11/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.17 м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області, в складі:

головуючого - судді: Сабадаха Б.В.,

секретаря - Удудяк І.А.,

з участю прокурора: Мацьківа Л.М.,

обвинуваченої: ОСОБА_1,

захисника: ОСОБА_2,

потерпілої: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Косів кримінальне провадження № 12014090190000363 від 19.12.2014 року відносно обвинуваченої

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, громадянки України, освіта середня, одруженої, раніше не судимої, депутатом не являється,

за ч.2 ст.286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

18.12.2014 року, близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «CHERY JAGGI», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухалась по вул. Бойчука у с. Рожнів, Косівського району. Проїжджаючи у напрямку м. Косів по прямій ділянці дороги з вологим асфальтним покриттям, ОСОБА_1 проявила неуважність, не обрала безпечної швидкості руху, не врахувала дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, не справилася із керуванням виїхала на праве узбіччя дороги, де допустила наїзд на велосипедиста ОСОБА_3, яка рухалась узбіччям у попутному напрямку.

У результаті порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої велосипедист ОСОБА_3 відповідно до висновку експерта №35/9 від 24.03.2015р. отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми із переломом лобної кістки справа і раною лобної ділянки голови справа, забоєм головного мозку легкого ступеня, забій повік правого ока з наявністю синців та травматичного набряку м'яких тканин, закрита травма грудної клітки та її органів з переломами ребер з забоєм серця, двобічним гемотораксом, яка ускладнилась розвитком дихальної недостатності ІІ ступеня. Тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма із переломом лобної кістки справа і раною лобної ділянки голови справа, забоєм головного мозку легкого ступеня відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя у момент їх спричинення. Тілесні ушкодження: закрита травма грудної клітки та органів з переломами ребер з забоєм серця, двобічним гемотораксом, яка ускладнилась розвитком дихальної недостатності ІІ ступеня відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров'я і не є небезпечним для життя в момент їх спричинення. Тілесні ушкодження: забій повік правого ока з наявністю синців та травматичного набряку м'яких тканин відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Будучи допитаною в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1, свою вину у вчиненому визнала частково та суду пояснила, що причиною ДТП стала ожеледиця, а також наявність на дорозі іншого автомобілю, що їхав доволі швидко її смугою, об'їжджаючи погану ділянку дороги. Стверджувала, що вона рухалась по правій смузі із невеликою швидкістю, оскільки проїжджа частина була вкрита ожеледицею, побачивши велосипедистів, які рухались один за одним по проїжджій частині дороги, увімкнула попереджувальний сигнал повороту ліворуч, проте коли зрівнялась із велосипедистами, змушена була загальмувати, щоб уникнути зіткнення із автомобілем, що рухався їй назустріч, внаслідок чого її автомобіль занесло та збив велосипедистів. Вказує, що правила дорожнього руху вона не порушувала та напрямку руху не змінювала, оcкільки разом із нею в автомобілі знаходився її син - ОСОБА_4 Одразу ж після ДТП, вона покликала на допомогу потерпілій та разом із нею поїхала до Косівської ЦРЛ. Під час лікування оплачувала всі необхідні медикаменти, що становить близько 30 000 грн. Часткове визнання вини обвинуваченою виражається в тому, що вона керувала транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченою ОСОБА_1 своєї провини, що розцінюється судом як обрана нею захисна позиція з метою часткового уникнення відповідальності, її вина у повному обсязі доведена зібраними у справі доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_3 суду показала, що вона рухалась в центр села Рожнів по узбіччю дороги, ніякої зустрічної машини не було, проте на деякій відстані розвертався автомобіль, оскільки видимість була добра, тож впевнена, що обвинувачена повинна була його бачити. На дорозі була ожеледиця і автомобіль обвинуваченої занесло, внаслідок чого її було збито. Наступні події вона не пам'ятає, оскільки втратила свідомість. Стверджує, що ОСОБА_1 надавала кошти на лікування та на придбання ліків, однак пізніше припинила відшкодування. Оскільки через отриману травму є непрацездатна, просить стягнути із обвинуваченої заподіяну їй матеріальну та моральну шкоду.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що він знаходився в автомобілі, яким керувала обвинувачена, так побачивши, що на зустріч їде автомобіль чорного кольору його мати різко загальмувала, внаслідок чого автомобіль занесло та збив потерпілу.

Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, суду показав, що на час вчинення кримінального правопорушення він працював слідчим СВ Косівського РВ УМВС України. Після прибуття його на місце події для складання протоколу огляду, транспортного засобу обвинуваченої та учасників дорожньо-транспортної пригоди вже не було. В присутності понятих, ним було почато огляд 13.10 год. та складено відповідний протокол. Однак, на місце події він приїхав набагато раніше для з'ясування необхідних обставин ДТП. Під час проведення слідчої дії, жодний із очевидців події не вказував на наявність зустрічного автомобіля, а сама обвинувачена зазначила про нього наприкінці досудового розслідування.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що рухалась на велосипеді позаду потерпілої по узбіччю дороги, яка була покрита ожеледицею. Від удару автомобілем обвинуваченої вона впала, проте самого моменту зіткнення не бачила, оскільки була зосереджена на керуванні велосипедом. Піднявшись без сторонньої допомоги, вона потерпілої не бачила, про надання медичної допомоги обвинуваченою ОСОБА_3 їй невідомо.

Допитаний судом свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що він був очевидцем події, що сталась за участю обвинуваченої, оскільки він знаходився на автошляху. Про наявність зустрічного транспортного засобу невпевнений, однак вважає, що він міг бути причиною екстреного гальмування обвинуваченої на дорозі, яка була покрита ожеледицею, що призвело до розвороту автомобіля, який зачепив двох велосипедистів, що рухались по узбіччю дороги. Побачивши дане ДТП, він зупинився та підійшов до потерпілої та викликав швидку медичну допомогу.

Крім того, вина обвинуваченої ОСОБА_1 підтверджується наданими та дослідженими письмовими матеріалами кримінального провадження:

Протоколом огляду місця події від 18.12.2014 року та доданими до нього фототаблицями (а.с.17-28), відповідно до яких, в присутності двох понятих, під час огляду ділянки автодороги сполученням м. Косів - с. Рожнів Косівського району, що поблизу господарства ОСОБА_8 в АДРЕСА_2, було зафіксовано місце вчинення ДТП, стан дорожнього покриття, сліди шин та складено схему пригоди.

Висновком експерта № 09/17-14 від 02.02.2015 року (а.с.34-37), згідно якого, на момент експертного огляду та дослідженні робоча гальмівна система і рульове керування автомобіля марки GHERY Jaggi реєстраційний № НОМЕР_1 знаходились у справному стані.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 26.06.2015року за участі обвинуваченої ОСОБА_1 (а.с.52-57), відповідно до якого нею було відтворено та пояснено обставини та обстановку дорожньо-транспортної пригоди, під час якої ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження.

Протоколами проведення слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_3 від 26.06.2015 року (а.с.58-62) та за участі свідка ОСОБА_7 від 26.06.2015 року, 30.06.2015 року (а.с.63-72), згідно яких відтворені події, які відбулись 18.12.2014 року.

Висновком експерта №09/17-391 від 13.07.2015 року (а.с.74-81), відповідно до якого водію автомобіля GHERY Jaggi реєстраційний № НОМЕР_1 для забезпечення безпеки руху належало діяти відповідно до вимог пункту 12.1 та 12.3 Правил дорожнього руху, якими у випадку виникнення небезпеки для руху, водій повинен негайно вжити заходів по зниженню швидкості аж до зупинки транспортного засобу. В умовах пригоди при заданих вихідних даних водій автомобіля, належним чином виконуючи вимоги пункту 12.1 та 12.3 Правил дорожнього руху мала технічну можливість запобігти настанню ДТП.

Висновком експерта № 35/9 Косівського міжрайонного відділення Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 24.03.2015 року (а.с.38-40), яким стверджується той факт, що потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми із переломом лобної кістки справа і раною лобної ділянки голови справа, забоєм головного мозку легкого ступеня, забій повік правого ока з наявністю синців та травматичного набряку м'яких тканин, закрита травма грудної клітки та її органів з переломами ребер з забоєм серця, двобічним гемотораксом, яка ускладнилась розвитком дихальної недостатності ІІ ступеня. Тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма із переломом лобної кістки справа і раною лобної ділянки голови справа , забоєм головного мозку легкого ступеня відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя у момент їх спричинення. Тілесні ушкодження: закрита травма грудної клітки та органів з переломами ребер з забоєм серця, двобічним гемотораксом, яка ускладнилась розвитком дихальної недостатності ІІ ступеня відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров'я і не є небезпечним для життя в момент їх спричинення. Тілесні ушкодження: забій повік правого ока з наявністю синців та травматичного набряку м'яких тканин відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Наведені докази суд вважає належними і допустимими, а тому приймає в основу обвинувального вироку.

Разом з тим суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_8, оскільки він не був очевидцем події, а був присутнім в якості понятого про проведенні огляду місця події.

Окрім того, хоч протокол огляду місця події від 18.12.2014 року складений з деякими неточностями, а саме не зазначено, що дорога була вкрита ожеледицею, суд не приймає до уваги доводи сторони захисту про те, що вони є неналежними і недопустимими доказами, оскільки встановлених даних під час їх складання було достатньо для проведення експертних досліджень, а не зазначення в протоколі того, що проїжджа частина була вкрита ожеледицею, ніяким чином не впливає на вирішення справи, оскільки даний факт підтверджено показами як обвинуваченої і потерпілої, так і показами свідків.

Захисником обвинуваченої ОСОБА_1 було зазначено, що слідчі експерименти від 26.06.2015 року за участі обвинуваченої ОСОБА_1, від 26.06.2015 року за участі ОСОБА_3, від 26.06.2015 року та від 30.06.2015 року свідка ОСОБА_7 та проведені в подальшому експертизи є неналежними та недопустимими доказами, оскільки проведені без його участі, як особи, яка ініціювала проведення слідчих експериментів.

Суд не погоджується із даною позицією захисту, оскільки, відповідно до ч.3 ст.223 КПК України, слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Таким чином, присутність захисника під час проведення слідчих експериментів не могла вплинути на достовірність інформації, яка викладена у протоколах. Окрім того, наявність підпису обвинуваченої у протоколі проведення слідчого експерименту від 26.06.2015 року, підтверджує її відмову від участі захисника під час проведення слідчого експерименту, про що зазначено в протоколі.

Також, суд не знаходить в доводах захисту та обвинуваченої переконливих аргументів про наявність на проїжджій частині зустрічного транспортного засобу, оскільки даний факт не знайшов свого підтвердження в показах потерпілих, свідків та в матеріалах справи, які суд бере до уваги.

Так, аналізуючи зібрані під час судового розгляду докази, в їх сукупності, в результаті повного, всебічного та об'єктивного дослідження, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 в скоєнні нею кримінального правопорушення - доведена повністю, а її дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, передбачені ч.2 ст. 286 КК України кваліфіковано вірно, так як обвинувачена порушила вимоги п.1.10, п.2.3, п.10.1 та п.12.1 Правил дорожнього руху України.

При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст.66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 суд визнає часткове відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до ст.67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1, судом не встановлено.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65-67 КК України, враховуючи обставини справи і особу ОСОБА_1, та з врахуванням наведених судом обставин, що пом`якшують покарання, які суд визнає такими, що знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за можливе виправлення обвинуваченої без відбування реального покарання у вигляді позбавлення волі, тобто із застосуванням випробувального терміну у відповідності до вимог ст. 75 КК України та із покладенням на останню обов'язків в силу ст. 76 КК України, а також до неї слід застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Саме таке покарання відповідатиме тяжкості злочину й буде достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових злочинів.

Вирішуючи питання цивільного позову ОСОБА_3, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 знаходилася на стаціонарному лікуванні 5 разів, її реабілітація тривала більше двох років і триває надалі, що потребує значних коштів. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 зазнала фізичного болю та душевних страждань, перенесла стрес, змушена проходити курс лікування, потребувала стороннього догляду, вимушено втратила соціальні зв'язки з оточуючими, що безумовно призвело до зміни її звичного способу життя та викликало додаткові витрати матеріального характеру. Оскільки обвинуваченою було добровільно оплачено лікування ОСОБА_3 на загальну суму близько 30 000 грн., що стверджується показами як самої потерпілої так і матеріалами кримінального провадження, а додаткових доказів, які б підтверджували необхідність відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 4174,93 грн. суду не надано, то суд вважає, що цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди задоволенню не підлягає, однак не перешкоджає ОСОБА_3 звернутись до суду із позовом про стягнення матеріальної шкоди при наявності достатніх доказів, після вступу вироку в законну силу.

Виходячи зі ступеня тяжкості та характеру тілесних ушкоджень, спричинених ОСОБА_3, їх наслідків, тривалості її лікування, глибини фізичних та душевних страждань, принципів розумності та справедливості, з врахуванням того, що моральна шкода не є способом збагачення, на відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3, враховуючи матеріальний стан обвинуваченої, суд вважає за доцільне, стягнути з ОСОБА_1 10 000 грн.

Судові витрати пов'язані із проведенням експертиз, слід стягнути із ОСОБА_1

Запобіжний захід засудженій у вигляді домашнього арешту закінчився 25.09.2015 р. та повторно не обирався.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, ст.ст. 66, 67, 75, 76 КК України, ст.ст.1167, 1187 ЦК України та керуючись ст.ст. 100, 128, 374, 376, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити їй покарання у вигляді - 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

В силу ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

В силу ч.1 ст.76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 10 000,00 грн. моральної шкоди.

Речові докази у кримінальному провадженні:

автомобіль марки «CHERY JAGGI» реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходиться на відповідальному збереженні у ОСОБА_1, повернути їй як законному володільцю;

велосипед фірми «ARDIS» повернути ОСОБА_3, як законному володільцю.

Стягнути із ОСОБА_1, жительки АДРЕСА_1, витрати на залучення експертів для проведення експертних досліджень Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при управлінні МВС України в Івано-Франківській області (рахунок р/р 31112115700002 за кодом класифікації доходу 24060300 "Інші надходження", отримувач коштів: управління Державної казначейської служби України у м.Івано-Франківську Івано-Франківської, код ЄДРПОУ: 37952250, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, код банку отримувача: 836014) в сумі 1350 (одна тисяча триста п'ятдесят) гривень 90 коп.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Косівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Б.В. Сабадах