Постанова № 65359023, 15.03.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1129/17

Провадження № 3/344/1076/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Зеленко О.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з управління Держпраці в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, директора ПП « ЛАНДШАФТ-ІФ», за ч.3 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Як вбачається з протоколу №09-01-0027/12 від 13.01.2017, ОСОБА_1, будучи директором ПП «ЛАНДШАФТ-ІФ» вчинив адміністративне правопорушення вимог законодавства про працю, встановлене при плановій перевірці ПП «ЛАНДШАФТ-ІФ» 13.01.2017, а саме: відповідно до ст.24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Оформлення укладання трудового договору тільки шляхом видання наказу (розпорядження) про прийняття працівника на роботу не може вважатися належним оформленням трудових відносин. Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015року № 413. Зокрема, Постановою .\ь 413 визначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи ФОП-СГД до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором. Норми статті 24 КЗпП України та постанови № 413 поширюються на всі випадки, коли працівник виконує роботу на умовах трудового договору, при цьому працівник не може бути допущений до роботи без повідомлення до Державної фіскальної служби та її територіальних органів, оскільки в названих законодавчих актах чітко визначено, що повідомлення до ДФС подається до початку роботи працівника. У додатку до постанови №413 у графах №8 і 9 форми повідомлення про прийняття працівника на роботу подається інформація про дату видання наказу й дату виходу на роботу та зазначається дата формування повідомлення. Тож повідомлення про прийняття на роботу є частиною укладання трудового договору. Проте, в порушення вимог чинного законодавства адміністрацією ПП «Ландшафт - ІФ» повідомлення про прийняття працівників на роботу надсилаються до територіального органу ФДС не до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, як передбачено постановою КМУ №413, а після фактичного допуску працівників до виконання посадових обовязків. Так, прийнявши на роботу на посаду водія ОСОБА_2 з 22.12.2016р. (наказ від 21.12.2016р. №13-К), повідомлення про прийняття працівника на роботу до ДПІ у м.Івано-Франківську ГУ ДФС надіслано 22.12.2016р., після фактичного допуску працівника до роботи, (копія звіту та квитанції додається). Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.41 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, хоча належним чином неодноразово повідомлялася про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. За таких обставин, керуючись ст. 268 КУпАП, вважаю, що справу можна розглянути за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 1ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимогст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст.24 Кодексу законів про працю України, трудовий договір з працівником укладається, як правило, в письмовій формі.

Відповідно до ч.3 ст. 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Водночас, при прийнятті на роботу працівників, головним бухгалтером Товариства формувались повідомлення про прийняття працівників на роботу та, того ж дня, повідомлення затвердженої форми направлялись територіальному орану ДФС засобами електронного звязку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 дотримуючись вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413 в жодному випадку не допустив кожного із працівників до виконання своїх трудових обовязків без видання наказу про прийняття на роботу, що є належним оформленням трудового договору, а також без повідомлення ДПІ у м.Івано-Франківську ГУ ДФС України про прийняття вказаних працівників.

Згідно статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору(контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

З аналізу даної правової норми слідує висновок, що відповідальність у вигляді штрафу може наступати для роботодавця виключно у випадку фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, який з врахуванням положень ч. 1 ст. 21 та ч.1 ст. 24 КЗпП України укладається (оформляється) в спосіб надання працівником заяви про прийняття на роботу та задоволення цієї заяви роботодавцем шляхом видання відповідного наказу. Таким чином, є суттєвим і беззаперечним, що фінансова санкція, передбачена ч. 1 ст. 265 КЗпП України, може бути застосована до роботодавця виключно у разі відсутності наказу про прийняття працівника на роботу. Між тим, таких фактів перевіркою виявлено не було, та в акті не наведено.

Стаття 41 КУпАП передбачає відповідальність за порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці.

Частина 3 ст.41 КУпАП передбачає відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 видано наказ про прийняття на роботу ОСОБА_2 на посаду водія з 22.12.2016 (накази №13-К від 21.12.2016).

Таким чином, зазначений працівник був допущений до роботи після укладення трудового договору, оформленого відповідним наказом, що не суперечить положенням ч.3 ст.41 КУпАП і свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною статтею.

Даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що за таких обставин у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому, відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в даній справі необхідно закрити у звязку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 33, 41, 221, 247, 256, 268, 283- 285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.41 КУпАП закрити на підставі ч. 1 ст. 247 п.1 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.Зеленко