Рішення № 6535892, 14.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/434 14.09.09 За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алеф-бейс» про стягнення 3201 грн. 76 коп. Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 3 201,76 грн. за договором оренди житлового приміщення № 4097 від 01.03.06 р., з яких: 2679,60 грн. основного боргу, 522,16 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати орендних платежів відповідно до умов вказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.09р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.07.09р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився через нез’явлення у судове засідання повноважного представника відповідача, невиконання сторонами вимог суду та необхідністю витребування додаткових документів, необхідних для повного, об’єктивного та всебічного розгляду всіх обставин справи, розгляд справи неодноразово відкладався.

Представник відповідача у судове засідання 14.09.09р. не з’явився, відзив на позовну заяву та всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, не наддав, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.09.09р. за згодою представника позивача судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, ?

ВСТАНОВИВ:

01.03.06р. між сторонами було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 4097, за умовами якого позивач передав, а відповідач, на визначений п. 5.1 договору термін, прийняв в орендне користування житлове приміщення з характеристикою, викладеною у п.п. 1.2 договору, оплатою, визначеною у розділі 2.

Зазначений факт підтверджується актом приймання –передачі житлового приміщення, який є додатком № 1 до договору № 4097 від 01.03.06р., підписаним у двосторонньому порядку та завіреним печатками сторін.

Відповідно до п.п.1.2 п. 1 договору, житлове приміщення: квартира № 36 у будинку № 10 на вул. Борщагівській з характеристикою: житлова площа –39,9 кв.м., загальна площа 57,9 кв.м.

Відповідно до п. 5.1 договору строк його дії становив з 01.03.06р. до 01.09.06р.

Пунктом 2.2 договору сторони передбачили, що на підставі рішення Київради від 27.05.04р. № 262/1472 «Про орендне користування житловими приміщеннями комунального підприємства «Спецжитлофонд», договором встановлюється плата за оренду житлового приміщення, яку сплачує відповідач у сумі 5,28 грн. на місяць за 1 кв.м. загальної плошці, що складає 305 грн. 18 коп., у т.ч. ПДВ 50,86 грн.

Додатковою угодою № 1 від 02.09.06р. сторонами було продовжено строк дії договору оренди з 02.09.06р. до 31.12.06 року.

Пунктом 2 вказаної додаткової угоди сторони узгодили, що вона діє з 02.09.06р.

Пунктом 1 додаткової угоди № 2 від 23.10.06р. сторонами було внесено зміни в п. 2.2 договору, відповідно до яких на підставі рішення Київради від 27.05.04р. № 262/1472 «Про орендне користування житловими приміщеннями комунального підприємства «Спецжитлофонд»та рішення КМР № 18/75 від 28.09.06р. встановлюється плата за оренду житлового приміщення, яку сплачує відповідач у сумі 11,00 грн. на місяць за 1 кв.м. загальної плошці, що складає 636 грн. 90 коп., у т.ч. ПДВ 105,97 грн.

Згідно з п. 2 вказаної додаткової угоди № 2 від 23.10.06р. сторонами було продовжено строк дії договору оренди з 01.01.07р. до 30.06.07р.

Пунктом 1 додаткової угоди № 3 від 01.10.07р. сторонами внесено зміни в п. 1.2 договору № 4097 від 01.03.06р., відповідно до яких жиле приміщення, що надається в оренду, квартира № 36 будинку № 10 на вул. Борщагівській в м. Києві. Загальна площа орендованих приміщень складає 60,9 кв.м.

Також вищезазначеним пунктом додаткової угоди № 3 від 01.10.07р. сторонами внесено зміни в п. 2.2 договору, згідно яких на підставі рішення Київради від 27.05.04р. № 262/1472 «Про орендне користування житловими приміщеннями комунального підприємства «Спецжитлофонд»та рішення КМР № 18/75 від 28.09.06р., встановлюється плата за оренду житлового приміщення, яку сплачує відповідач у сумі 11,00 грн. на місяць за 1 кв.м. загальної плошці, що складає 669 грн. 90 коп., у т.ч. ПДВ 111,65 грн.

Сторони домовилися, що умови угоди, визначені у п. 1.2 та п. 2.2 застосовується до відносин з 01.10.07р.

Додатковими угодами № 3 від 01.10.07р., № 4 від 28.11.07р. та № 5 від 14.08.08р. сторонами продовжено строк дії договору оренди з 01.07.07р. по 31.12.07р., з 01.01.08р. до 30.06.08р. та з 01.07.08р. до 31.12.08р.

Судом встановлено, що відповідно до п. 2.3. договору на відповідача був покладений обов’язок за користування орендованим майном сплачувати позивачу щомісячно до 10 числа поточного місяця орендні платежі.

Пунктом 7.1 договору сторонами було узгоджено, що рахунки –фактури на оплату орендних платежів відповідач отримує кожний місяць до 7 числа поточного місяця, у коменданта будинку (гуртожитку) на вул. Борщагівській, 10. У разі не заявлення протягом 10 днів після сплину вищевказаного терміну відповідачем претензії позивачу про неотримання зазначених рахунків –фактур, дані рахунки вважаються отриманими відповідачем.

Проаналізувавши вищевказані умов договору, суд дійшов висновку, що обов’язок відповідача розраховуватися щомісячно до 10 числа поточного місяця по орендним платежам, розмір яких чітко узгоджено п. 2.2 договору, передбачено саме п. 2.3 договору № 4097 від 01.03.06р.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав свої зобов’язання щодо сплати орендних платежів за період з серпня 2008 року по лютий 2009 року, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем станом на день розгляду спору становить 2679 грн. 60 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, договір оренди № 4097 від 01.03.06р. за взаємною згодою сторін було продовжено з 01.07.08р. до 31.12.08р.

Пунктом 5.2. договору, передбачено, що його може бути продовжено за згодою Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії договору від відповідача надійшло письмове звернення з проханням пролонгації договору.

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 784 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, жодною із сторін до закінчення строку дії договору № 4097 від 01.03.06р. не було висловлено заперечень про продовження дії договірних відносин, а відповідач продовжував користуватися орендованим приміщенням включно по березень 2009 року, що підтверджується актом про проживання від 03.03.09р. (копія –в матіералах справи).

Враховуючи приписи наведених норм права та беручи до уваги вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що дію договору оренди № 4097 від 01.03.06р. було автоматично продовжено на той самий строк і на тих самих умовах в силу вимог закону, а саме ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України та ст. 784 Цивільного кодексу України.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок суми основного боргу та виписки з банківського рахунку, судом встановлено, що відповідач протягом дії договірних відносин частково виконував покладені на нього зобов’язання, у зв’язку з чим станом на серпень 2008 року переплата по виконаним ним грошовим зобов’язанням становить 130 грн. 40 коп. Також, 01.09.08р. на рахунок позивача відповідачем були перераховані грошові кошти у сумі 636 грн. 90 коп., сплачені відповідачем 03.11.08р. грошові кошти у сумі 1242 грн. 40 коп. були зараховані позивачем в рахунок погашення неоплачених орендних платежів з серпня 2008 року по жовтень 2008 року.

Таким чином, з урахуванням наведенного, станом на день звернення позивача до суду сума основного боргу відповідача перед позивачем зі сплати залишку боргу по орендним платежам за період з 01.11.08р. до 28.02.09р. становить 2679 грн. 60 коп.

Відповідно до положень Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері, зокрема, ст. 284 ГК України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до статті 762 ЦК України за користування майном справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував. Факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та ним не оспорений.

За таких обставин вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 2 679 грн. 60 коп. грн. підлягає задоволенню.

Також, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього пеню в сумі 522 грн. 16 коп. за період з 11.08.08р. по 11.03.09р.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2.3. договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення орендних платежів відповідач сплачує позивачу пеню із розрахунку 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правильність розрахунку пені, суд встановив, що позивачем вірно визначено розмір пені, з урахуванням приписів вищевказаної норми права, проте застосовано помилку в методиці її розрахунку.

Таким чином, згідно розрахунку суду, сума пені, яка підлягає стягненню відповідача складає 144 грн. 63 коп.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєф –Бейс»(04086, м. Київ, вул. О.Теліги, 49, літ. А, код 31140176) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофод»(04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34, код 31454734) основний борг у сумі 2679 (дві тисячі шістсот сімдесят дев’ять) грн. 60 коп., 144 (сто сорок чотири) грн. 63 коп. пені, державне мито в сумі 89 (вісімдесят дев’ять) грн. 97 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 104 (сто чотири) грн. 08 коп.

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                          Пригунова А.Б.

Дата підписання 14.10.09р.