АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-сс/774/255/17 Справа № 201/3208/17 Слідчий суддя - Антонюк О.А. Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Категорія: ст. КПК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
судді доповідача Піскун О.П.,
суддів Слоквенка Г.П., Крот С.І.,
за участю секретаря судового засідання Гички Л.Ю.,
прокурора Третьяка К.Ю.,
захисника-адвоката ОСОБА_2,
підозрюваного ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі, апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 Вю ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 28лютого 2017 року стосовно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, маючого середню спеціальну освіту, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,-
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 28 лютого 2017 року застосовано до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26 квітня 2017 року.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що надані слідчим докази доводять наявність стосовно ОСОБА_3 обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати про існування ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання до 6 років позбавлення волі, також може вплинути на свідків та потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.
В апеляційній скарзі, захисник ОСОБА_3 ОСОБА_2 порушує питання про скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді від 28.02.2017 року та постановлення нової ухвали, якою просить обрати підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання.
Обґрунтовуючи вимоги своєї апеляційної скарги, захисник ОСОБА_2 зазначає, що обраний запобіжний захід ОСОБА_3 є занадто суворий. Ставить під сумнів покази осіб, які затримували ОСОБА_3 та понятих.
Докази, які б підтверджували наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, не містить.
Зазначає, що слідчим суддею було порушено засади кримінального провадження, визначених у ст.7 КПК України, оскільки неправомірно йому було відмовлено в задоволенні клопотання про допит свідків, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Свідчення останніх могли бути доказом наявності у підозрюваного міцних соціальних звязків. Вказує на упередженість слідчого судді, оскільки на його зауваження про те, що слідчим не надано до суду витягу із відомостей Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України судимості, не знайшло відповідної реакції у судді.
Слідчий суддя при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою взагалі не встановив майновий стан підозрюваного та його родичів, та встановив максимальну суму застави.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення адвоката та підозрюваного, які підтримали в повному обсязі апеляційну скаргу, думку прокурора, який просив залишити ухвалу суду без змін, а апеляцію сторони захисту без задоволення, обґрунтовуючи свої доводи ризиками, зазначеними у клопотанні, вивчивши надані судом першої інстанції та органом досудового розслідування матеріали провадження, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Так, приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого та обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість цього клопотання.
З таким висновком, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, оскільки він в повній мірі не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і вимогам кримінального процесуального закону.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040650000723 від 26.02.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.(а.с.3)
26 лютого 2017 року о 15 годині 50 хвилин ОСОБА_3 було затримано у порядку ст. 208 КПК України.(а.с.25)
26 лютого 2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України (а.с.29- 30).
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Разом з тим, при розгляді клопотання слідчого, слідчий суддя зобовязаний був перевірити відповідність цього клопотання вимогам ч.1 ст.184 КПК України, яка передбачає, що клопотання про застосування запобіжного заходу повинно обовязково містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.
Згідно до ст.176 КПК України, ст.178 КПК України, ст.183 КПК України, визначено що тримання під вартою є виключним запобіжним заходом і застосовується лише, якщо жоден із інших більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.
Однак, зазначені вимоги закону при прийнятті оскаржуваної ухвали не дотриманні. Слідчий суддя не перевірив відповідність змісту клопотання вимогам ст. 184 КПК України. У клопотанні слідчого не вказано наявність доказів того, що жоден з більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не розглянуто можливість застосування інших (альтеративних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до клопотання, слідчим були зазначені такі ризики, як можливість ОСОБА_3: 1) переховуватись від органів досудового слідства або суду, 2) впливати на потерпілого чи свідків, 3) вчинити інше кримінальне правопорушення, 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Для доведення наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, по вказаному кримінальному провадженню, слідчий повинен надати певні докази, які б засвідчували факти вказаних ризиків. Однак клопотання слідчого вказаних доказів не містить.
Твердження слідства та суду про можливість впливати ОСОБА_3 на потерпілого та свідків, колегія суддів вважає припущенням, оскільки потерпілий та свідки по вказаній справі допитані, а в матеріалах провадження відсутні докази, які б підтверджували будь-які спроби впливу на таких. Також в матеріалах справи відсутня інформація по те, що до вищевказаних осіб було вчинено тиск.
Крім того колегія судів звертає увагу, що в клопотанні слідчого також зазначено, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкоджати іншим чином кримінальному правопорушенню. Проте в клопотанні слідчого дані ризики не розкриті, яким чином ОСОБА_3 може їх вчинити. Доказів цього до клопотання слідчим також додано не було.
Отже колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність по справі ризиків передбачених п.3,4 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, нічим не підтверджені, постанова суду є необґрунтованою в цій частині, і як наслідок підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення та про наявність достатніх підстав, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, але не доведе обставини, які свідчать про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеному у клопотанні, що має місце по даному кримінальному провадженню, суд має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого, обовязки, передбачені частиною пятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Дослідивши доводи клопотання слідчого, колегія суддів приходить до висновку про наявність по справі існування одного ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що без застосування до підозрюваної запобіжного заходу, ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового слідства або суду, розуміючи про те, що підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання до 6 років позбавлення волі.
Матеріалами кримінального провадження підтверджено, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, раніше не судимий, має міцні соціальні звязки, даних які б негативно характеризували підозрюваного, прокурором не надано. Сама тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 не може бути підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, а також, що у даному провадженні існує ризик, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може здійснити дії, передбачені п.1) ч.1 ст.177 КПК України, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі, передбаченіст.178 КПК України, а також враховуючи, що прокурором в тому числі в апеляційному суді не доведено, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти доведеним під час розгляду справи ризикам, колегія суддів дійшла висновку, що підозрюваному необхідно обрати більш мякий запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту, що передбачено ст.181 КПК України та полягає в забороні підозрюваному ОСОБА_3 цілодобово залишати житло, з покладенням на нього обовязків відповідно до вимог ст.194 КПК України, оскільки жоден з більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею необґрунтовано обрано підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а застосування менш суворого зможе запобігти ризику, який передбачений ст. 177 КПК України. А тому апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 необхідно задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді скасувати, прийнявши свою.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне на підозрюваного покласти обовязки, передбачені п. п.1, 2,3 ч.8 цієї статті на зазначений строк.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 28 лютого 2017 року, якою застосовано до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26 квітня 2017 року скасувати.
Постановити нову ухвалу колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області, якою клопотання старшого слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_7 від 28 лютого 2017 року - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 26 квітня 2017 року, до 15 години 50 хвилин, що полягає у заборонені цілодобово залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 на вказаний строк наступні обовязки:
прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду у визначений ними час;
не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.
Копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_3, передати для виконання відділу поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
О.П.ОСОБА_8ОСОБА_9Крот
Судове рішення № 65358625, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро) було прийнято 13.03.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 201/3208/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: