Рішення № 6535713, 05.11.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2009 р. Справа № 6/116 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І. при секретарі судового засідання: Строїч П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: ТзОВ ""КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС", вул.Київська, 64-а, м.Рівне, 33027,

до відповідача: ПП "Біо-Імпульс", юридична адреса: вул. Польова, 2а, м.Івано-Франківськ, 76000; фактична адреса: вул. Васильянок, 62 а, м.івано-Франківськ, 76000,

про стягнення заборгованості за договором перевезення в сумі 13945 грн. 77 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: юрисконсульт Яковлєв Ю.В. (довіреність № 500 від 29.06.2005 р.),

від відповідача: не з'явились,

Суть спору: заявлено позов про стягнення заборгованості у сумі 12364,00 грн. та штрафних санкцій, а саме 657, 21 грн. пені та 924, 56 грн. процентів.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав. В обґрунтування заявленого позову посилався на договір № 12/05/09/2 від 12.05.2009 р. (далі договір), укладений між ТзОВ «Камаз-Транс-Сервіс»(далі перевізник) з однієї сторони та ПП «Біо-імпульс»(замовник) –з другої, відповідно до якого перевізник зобов’язується здійснити перевезення вантажу, переданого йому замовником, а останній зобов’язується сплатити встановлену суму фрахту. В підтвердження виконання свого зобов’язання позивач посилається на міжнародно-транспортні накладні (CMR) № 0005150, № 0007560, а також на акти здачі-приймання виконаних робіт № 59190, № 55191 від 18.05.2009 р. Відповідно до п. 3.1 договору замовник сплачує перевізнику вартість перевезення (суму фрахту) протягом 10 днів з дня отримання рахунку, товарно-транспортної накладної і акту виконаних робіт. Відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання в частині оплати послуг перевезення за вказаним договором в зв’язку з чим допустив заборгованість, яка на момент подання позову склала 12364,00 грн., на яку за прострочення виконання зобов"язання позивачем нараховано пеню та 30 (тридцять) відсотків річних.

Відповідач в судове засідання не з"явився вдруге, причини свого неприбуття суду не повідомив; відзиву на позов та витребуваних судом доказів не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами від 02.10.09 та від 20.10.09 (повідомлення про вручення поштового відправлення № 12856196 вручене 07.10.09 та № 13522143 вручене 02.11.2009 р.).

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз"яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997року №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, суд встановив, що 12.05.2009 р. був укладений договір № 12/05/09/2 між ТзОВ «Камаз-Транс-Сервіс»(далі перевізник) - з однієї сторони та ПП «Біо-імпульс»(замовник) –з другої, відповідно до якого перевізник зобов’язується здійснити перевезення вантажу, переданого йому замовником, а останній зобов’язується сплатити встановлену суму фрахту (п. 1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 договору замовник сплачує перевізнику вартість перевезення (суму фрахту) протягом 10 днів з дня отримання рахунку, товарно-транспортної накладної і акту виконаних робіт.

Як вбачається із зібраних в справі доказів позивач свої зобов"язання перед замовником ( відповідачем по справі) виконав в повному обсязі згідно умов договору, що підтверджується міжнародно-транспортними накладними (CMR) № 0005150, № 0007560 та актами здачі-приймання виконаних робіт № 59190, № 55191 від 18.05.2009 р.( копії містяться в матеріалах справи).

Однак, відповідач не виконав умов договору щодо оплати послуг перевезення в зв’язку з чим допустив заборгованість, яка на момент подання позову склала 12364,00 грн.

Відповідно до ст.193 ГК України суб”єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином, вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов”язання.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу дії ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк ( термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

В судовому засіданні 05.11.09 представником позивача суду надані пояснення з приводу часткового погашення відповідачем заборгованості в сумі 6182грн00коп, в підтвердження чого долучено до матеріалів справи копію платіжного доручення № 24 від 28.09.2009 р.

Таким чином, у відповідності до п.1-1 ст.80 ГПК України, провадження в цій частині позову слід припинити.

Враховуючи вищевикладене, в частині позовних вимог щодо стягнення 6182, 00 грн. заборгованості за надані послуги, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розділом 5 Договору передбачено відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов’язань, зокрема п. 5.2 передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожний день прострочення, а також 30 (тридцять) відсотків річних від простроченої суми.

В силу дії ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб"єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов"язанню, правова природа яких є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов"язання.

Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 924, 56 грн.- 30 % річних за розрахунковий період з 23.06.2009 р. по 21.09.2009 р.

Зважаючи на те, що порушення строків виконання грошового зобов”язання мало місце, що підтверджується матеріалами справи і відповідачем не подано доказів у спростування вимог позивача, тому суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 30 % річних у сумі 924, 56 грн.

Крім того, відповідно до поданого розрахунку на підставі п.5.2 Договору, відповідачем нараховано 657, 21 грн. пені.

Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.624 цього ж Кодексу якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від завдання збитків.

Виходячи з вище наведеного, пеня за прострочення зобов"язання в сумі 657, 21 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався своїм правом на спростування вимог позивача про стягнення суми основного боргу, штрафних санкцій у вигляді пені та 30 % річних.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в чстині стягнення заборгованості в сумі 6182грн, 657,21грн пені та 924,56грн 30%річнихобгрунтовані і підлягають задоволенню.

Судові витрати понесені позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.20,193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 526, 530, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з ПП «Біо-Імпульс»вул.Васильянок,62а, м.Івано-Франківськ, юридична адреса:вул.Польова, 2 а, м. Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 34078661) на користь ТзОВ «Камаз-Транс-Сервіс»вул.Київська, 64 а, м. Рівне (код ЄДРПОУ 03567150) 6182, 00 грн. основного боргу, 657,21 грн. - пені, 924, 56 грн. –30 % річних та 139,46 грн. державного мита і 236 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Грица Ю.І.

рішення підписано 10.11.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______

10.11.2009 р.