Рішення № 6535703, 09.11.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2009 р. Справа № 2/99

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Круглової О.М.

При секретарі судового засідання: Григорійчук Я.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ТзОВ "Західхімліс" вул.Васильянок, 62/а, м.Івано-Франківськ, 76019

до відповідача ТзОВ "Енергобуд" вул. Мазепи, 179, м.Івано-Франківськ, 76018

про стягнення 22807,13 грн. заборгованості.

за участю представників:

від позивача: Солонина Р.Д. - представник, (довіреність №0515/09 від 21.09.09р. )

від відповідача: не з"явилися

В засіданні суду 03.11.09 оголошувалась перева до 09.11.09.

09.11.09 розгляд справи продовжено.

Відповідач в засідання суду 09.11.09 не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про оголошення перерви до 09.11.09 був повідомлений в засіданні суду 03.11.09, про що свідчить повідомлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с.57). В попередніх судових засіданнях позов не визнавав з підстав, викладених у відзиві за Вх.№8935 від 21.10.09 (а.с.45-47), зокрема посилався на той факт, що відповідач не уповноважував та не надавав доручення своїм працівникам на отримання продукції від позивача.

Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідно до ч.3 ст. 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, судом,

встановлено:

позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№3724 від 04.09.09 про стягнення з відповідача 22807,13 грн. заборгованості, в тому числі 22399,04 грн. основного боргу, 223,99 грн. інфляційних та 184,10 грн. 3% річних за період з 26.05.09 по 02.09.09 .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відвантажив відповідачу товар (металопродукцію) на загальну суму 31960,48 грн., що підтверджується нявними в матеріалах справи та належним чином завіреними товаро-транспортними і податковими накладними (а.с.11-20) та довіреностями на отримання товару (а.с.21-24), що спростовує заперечення відповідача щодо відсутності доручень на отримання продукції від позивача. Однак відповідач провів оплату за отриманий товар частково в сумі 9563,4 грн., внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 22397,08 грн., яка є предметом спору у даній справі та підлягає до задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій організацій (ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України). Отримання відповідачем (в особі його представника) товару від позивача та часткова його оплата, свідчать про існування між сторонами зобов'язань з приводу поставки товару.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений (що має місце в спірному випадку) або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що договору на поставку товару між сторонами не було укладено, зобов"язання по оплаті вказаної суми виникло у відповідача перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про оплату. Такою вимогою являється претензія №0263/05 від 11.05.09 (а.с.25), яка вручена відповідачу 19.05.09 (а.с.26).

В частині стягнення 1,96 грн. в позові належить відмовити за недоведеністю вимог (22397,08 грн. - 9563,4 грн. = 22397,08 грн.).

Слід визнати частково обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 223,99 грн. інфляційних та 184,10 грн. 3% річних за період з 26.05.09 по 02.09.09, враховуючи наступне:

Статтею 625 ЦК України встановлено, що в разі порушення терміну виконання грошового зобов"язання сторона повинна сплатити суму боргу з врахуванням інфляційних та 3% річних. Враховуючи суму заборгованості, яка була на момент нарахування, індекс інфляції який діяв на час нарахування, обгрунтований розмір інфляційних становитиме відповідно 179,18 грн., а 3% річних - 184,08 грн. В решті стягнення інфляційних та 3% річних слід відмовити за безпідставністю вимог.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

ТзОВ "Енергобуд" не подано суду належних та допустимих доказів виконання договірних зобов”зань перед ТзОВ "Західхімліс". Заперечення, викладені у відзиві на позов, спростовуються матеріалами справи.

З врахуванням наведеного до стягнення підлягає 22397,08 грн. заборгованості за відвантажений товар, 179,18 грн. інфляційних та 184,08 грн. 3% річних.

Судові витрати віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст.49 ГПК України .

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. 174 ГК України, ст.ст. 526, 530,,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

позов задовольнити частково .

Стягнути з ТзОВ "Енергобуд" вул. Мазепи, 179, м.Івано-Франківськ (код 32360878) на користь ТзОВ "Західхімліс", вул.Василіянок, 62/а, м. Івано-Франківськ, 76019 (код 25068097) –22397,08 грн. основного боргу, 179,18 грн. інфляційних та 184,08 грн. 3% річних, 227,6 грн. витрат по сплаті державного мита та 235,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити за безпідставністю вимог.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                  Круглова О.М.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 10.11.09.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

__помічник судді Шунтов О.М.

10.11.09