Ухвала суду № 65356375, 15.03.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6799/17

Провадження № 1-кс/761/4259/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря Філь В.В., прокурора Гончарової В.О., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 151 000 900 008 17, у якому

гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Воркута Російської Федерації, громадянин України, українець, з середньою освітою, який у шлюбі не перебуває, непрацездатних утриманців не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, судимий,

-26.11.2011 вироком Білоцерківського районного суду Київської області за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1,2 ст. 309, ст. 70,71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 07.04.2014 умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 4 місяці;

підозрюється у вчиненні злочину за ознаками ч.5 ст.185 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором відділу прокуратури м. Києва Гончаровою В.О. клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві Ткаченка К.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1

На обґрунтування клопотання зазначено, що 18.02.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 185 КК України, вказане кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.

ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 28.01.2015 приблизно о 12 год. 55 год., діючи відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану, проникли до приміщення квартири № АДРЕСА_3 шляхом злому дверей вказаної квартири, де заволоділи майном ОСОБА_7 на загальну суму 682 100 грн. Після цього з місця вчинення злочину зникли та розпорядились викраденим на власний розсуд.

Рішенням слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.02.2017 наданий дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1для забезпечення його участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній неодноразово ухилявся від явки до органу досудового розслідування. На підставі цього постановою слідчого від 21.02.2017 оголошений у розшук.

У судовому засіданні прокурор просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки вважала, що підозрюваний продовжить переховуватись від органу досудового розслідування та суду; може незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

На думку сторони обвинувачення, сукупність вказаних обставин свідчить, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, вважаючи підозру необґрунтованою та наполягаючи на відмові у застосуванні будь-якого запобіжного заходу.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Отже на цій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою для даної стадії розслідування підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_1ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком ймовірними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого злочину.

Ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення також ґрунтується на матеріалах клопотання, оскільки ОСОБА_1 раніше був засуджений за корисливі злочини, офіційного стабільного джерела доходів не має.

Водночас слідчий суддя вважає недоведеним матеріалами клопотання припущення слідчого, що підозрюваний буде незаконно впливати на свідків та потерпілу, з огляду на те, що у вказаному провадженні, досудове розслідування у якому триває з 2015 року, на даний час свідки та потерпіла допитані.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

Відповідно до ч.2 ст.181 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, якщо остання підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Інкримінований підозрюваному злочин передбачає застосування покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.

Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводять слідчого суддю до переконання, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.1 ч.5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176, 177, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві Ткаченка К.О. задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1під вартою визначити по 12 травня 2017 року включно.

Визначити ОСОБА_1заставу у сумі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м. Києва (код ЄДРПОУ - 02896710, Банк-одержувач - УДК у Шевченківському районі м. Києва, МФО 820019, рахунок № 37315001004146, отримувач - Шевченківський районний суд м.Києва, призначення - застава для Шевченківського районного суду м.Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого СУ ГУНП у м. Києві, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування;

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М. Циктіч