Ухвала суду № 65356207, 16.03.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1-кс/760/4048/17

№ 760/3817/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кізюн Л.І., при секретарі Лісовій Т.В., за участю прокурора Скибенка О.І., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Шалиги Є.С., розглянувши клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Шалиги Євгенія Степановича у кримінальному провадженні №52017000000000106 від 15.02.2017 року про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваного

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч.2 ст. 205 КК України, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Шалиги Є.С. про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №52017000000000106.

Обґрунтовуючи клопотання захисник посилається на відсутність на даний час достатніх законних підстав утримання ОСОБА_1 під вартою, зокрема, відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необхідність екстреного належного стаціонарного лікування дружини підозрюваного, недостатню обґрунтованість висунутої підозри, наявність позитивних характеризуючих даних про особу підозрюваного та грубе порушення стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК України.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник клопотання підтримали, просили його задовольнити та замінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, посилаючись на викладені у клопотанні обставини.

Прокурор заперечував проти задоволення даного клопотання з огляду на те, що обраний ОСОБА_1 запобіжний захід є виправданим та необхідним на даний час, обґрунтованість підозри ОСОБА_1, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на час розгляду клопотання не зменшились.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про зміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, з поданого захисником підозрюваного ОСОБА_1 - адвокатом Шалигою Є.С. клопотання про зміну запобіжного заходу вбачається, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17.06.2016 року підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06.07.2016 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 13.08.2016 року, визначено заставу у розмірі 55 млн. 120 тис. грн.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23.08.2016 року строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 продовжено до 12.10.2016 року, визначено заставу в розмірі 50 млн. грн.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30.11.2016 року строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 продовжено до 05.12.2016 року, визначено розмір застави в сумі 50 млн. грн.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05.12.2016 року строк тримання під вартою ОСОБА_1 продовжено до 02.02.2017 року, визначено заставу у розмірі 50 млн. грн.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 31.01.2017 року строк тримання під вартою ОСОБА_1 продовжено до 31.03.2017 року, визначено заставу у розмірі 50 млн. грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно ч. 5 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов'язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов'язаний з'ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який.

Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.

Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.

Отже, суд зобов'язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув'язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам'як проти Польщі»).

При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Встановлено, що 15.02.2017 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру в кримінальному провадженні №52017000000000106 від 15.02.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч.2 ст. 205 КК України.

Так, з даних повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 15 лютого 2017 року вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч.2 ст. 205 КК України, зокрема, у тому, що своїми умисними діями, що виразилися в участі у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також в участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, та умисними діями, що виразилися в створенні та придбанні суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності вчиненому повторно в складі злочинної організації та умисними діями, що виразилися у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у складі злочинної організації, за обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Зазначена обставина підтверджується Витягом з кримінального правопорушення №52017000000000106 від 15 лютого 2017 року.

Під час застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчим суддею враховано обґрунтованість підозри та наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а під час продовження строку застосування запобіжного заходу враховано існування обставин, які вказують на те, що заявлений ризик не зменшився, та тих, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10.02.2017 року було відмовлено у клопотанні захисника Шалиги Є.С. про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1

Як зазначено в даній ухвалі, обґрунтовуючи своє клопотання, захисник Шалига Є.С. посилався на відсутність достатніх підстав утримання ОСОБА_1 під вартою, зокрема, відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необхідність екстреного належного стаціонарного лікування дружини підозрюваного, недостатню обґрунтованість висунутої підозри, а також наявність позитивних характеризуючих даних про особу підозрюваного.

При вирішенні клопотання слідчим суддею перевірялася обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також враховано існування обставин, які вказують на те,що заявлені ризики не зменшилися та тих обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Разом з тим, від моменту постановлення попередньої ухвали, якою вирішено клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, до подання клопотання, яке розглядається, не пройшло 30 днів, стороною захисту не надано доказів які б свідчили про відсутність чи зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, задля запобігання яким, до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обставини щодо порушення стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК України, не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу, застосованого відносно ОСОБА_1

Так, відповідно до частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 201, 194, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Шалиги Євгенія Степановича у кримінальному провадженні №52017000000000106 від 15.02.2017 року про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Оголошення повного тексту ухвали - 16 березня 2017 року о 13 годині 45 хвилин.

Слідчий суддя Л.І. Кізюн