Рішення № 65355121, 24.02.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7369/16-ц

Провадження № 2/752/743/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24.02.2017 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.

за участю секретаря - Безверхої Н.В.

за участю представника позивача - Онішкевича М.М.

за участю відповідача - ОСОБА_2

за участю представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_2, про визнання недійсним договору, суд -

Встановив

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіна Марина Анатоліївна звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила

-Визнати недійсним Договір купівлі-продажу майна - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 від 18.09.2014 року укладений між ПАТ «ВіЕйБі Банк», з однієї сторони, та громадянином України ОСОБА_2, з другої сторони, посвідченого приватним нотаріусом Київського міською нотаріального округу Бочкарьовою А. В. за реєстр. № 3428;

-Застосувати наслідки недійсності договору шляхом визнання за ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК» (код СДРПОУ: 19017842, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27т) права власності на квартиру АДРЕСА_1.

В обгрунтування позову позивач вказував, що 18 вересня 2014 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та відповідачем укладено Договір купівлі-продажу, за умовами якого ПАТ «ВіЕйБі Банк» зобов'язується передати майно - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, - у власність відповідача, а останній зобов'язується прийняти вищезазначене майно та сплатити за нього обумовлену цим Договором грошову суму. Загальна площа квартири, яка передається за вказаним договором купівлі-продажу становить 82,6 кв.м. Пунктом 3 договору сторони визначили, що продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 2 100 000 грн. 00 коп.

Позивач вказує, що вказаний договір укладено банком на вкрай невигідних для останнього умовах, оскільки відповідно до балансової довідки квартира АДРЕСА_1 заліковувалася на балансі Банку за ціною 2 259 531, 35 грн., а відчуження квартири здійснено за 2 100 000,00 грн., тому умови договору не передбачали отримання прибутку та фактично мали ознаки збитковості.

Крім того, позивач вказував, що відповідно до п. 3.2. спірного договору розрахунок за придбання квартири за цим Договором проводиться покупцем у безготівковій формі, в сумі зазначеній в п. 3.1. Договору, на рахунок Продавця номер 361048002, відкритий в ПАТ «ВіЕйБі Банк», код банку 380537, ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ) 19017842, шляхом Надання Покупцем до банку платіжного доручення на перерахування коштів з поточного рахунку Покупця, відкритого в ПАТ «ВіЕйБі Банк», грошових коштів, в сумі заборгованості за цим Договором, до моменту підписання цього Договору.

Надходження коштів від продажу майна за спірним договором не відображено в бухгалтерській та податковій звітності Банку, що в свою чергу також свідчить про збитковість спірного договору.

Факт не надходження коштів на кореспондентський рахунок Банку підтверджується Випискою про рух коштів по рахунку ПАТ «ВіЕйБі Банк» № 361048002 з 12.09.2014 року по 03.10.2014 року.

За таких обставин, позивач посилаючись на правові підстави ст. 233 ЦПК України просить суд задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач та його представник заперечували проти задоволення позову.

Вислухавши пояснення представників та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18 вересня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний комерційний банк» та ОСОБА_2 ОСОБА_5 купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. відповідно до умов якого Публічне акціонерну товариство «Всеукраїнський акціонерний комерційний банк» зобов'язується передати майно - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, - у власність ОСОБА_2, а останній зобов'язується прийняти вищезазначене майно та сплатити за нього обумовлену договором грошову суму.

У відповідності до ст.ст. 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3.1. вказано договору передбачено, що продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 2 100 000 грн.

Разом з тим, відповідно до пункту 3.5 вказаного договору оціночна вартість вищезазначеної квартири згідно Звіту про незалежну оцінку майна, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю «Актив Експерт» (Сертифікат № 14334/13 від 12.02.2013 року) на 11 вересня 2014 року становить 2 049 700 грн.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

За змістом ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання у момент вчинення правочину стороною або сторонами вимог встановлених ч.ч. 3,5 ЦК України, а саме, вільність волевиявлення учасників правочину та відповідність його їх внутрішній волі та реальність настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З роз'яснень Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 6 листопада 2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вбачається, що правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК України, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст.ст. 57-60 ЦПК України, засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду із вказаним позовом позивачем не враховано вимог вказаних норм права та не надано до суду належних і допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог, зокрема, що вказаний договір купівлі-продажу укладено під впливом тяжкої для ПАТ «ВіАйБі Банк» обставини і на вкрай невигідних умовах, а також того, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 209; 212; 214-215 ЦПК України, суд -

Вирішив

В задоволенні позову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_2, про визнання недійсним договору - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя