Вирок № 65354595, 21.02.2017, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/38/15-к

Провадження № 1-кп/698/4/17

УХВАЛА

21 лютого 2017 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді- Кухаренка О.В.,

за участю секретаря- Гончар Т.О.,

учасників судового провадження:

прокурора - Керея О.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відео конференції, матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 152, ч.1 ст. 186 КК України,- яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014250180000026 від 16.01.2014 року.

В С Т А Н О В И В :

Судом проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 152, ч.1 ст. 186 КК України.

Головуючим в судовому засіданні поставлено на обговорення питання щодо доцільності тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, оскільки строк дії запобіжного заходу, застосованого відносно ньогоу вигляді тримання під вартою, спливає 25.02.2017 р.

Прокурор просив продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те що на даний час продовжують існувати ризики, які були враховані судом при обранні обвинуваченому ОСОБА_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме ухилення від суду та можливість вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення. На підставу своїх доводів прокурор послався на те що обвинувачений тривалий час ухилявся від слідства, а вчинення злочинів йому інкриміновано в період наявної в нього не знятої та не погашеної судимості, що вказує на продовження ним злочинної діяльності.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_2, в судовому засіданні заперечила щодо продовження строку тримання під вартою її підзахисному. При цьому заявила усне клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1, на домашній арешт посилаючись на те що він тривалий час перебуває в слідчому ізоляторі і стан його здоровя погіршився. Також вважає що прокурор не навів доказів існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1, підтримав клопотання свого захисника.

Суд, вислухавши думку прокурора, по питанню доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, вислухавши усне клопотання захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_1, та думку інших учасників судового розгляду приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК Українинезалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Суд бере до уваги, що на даний час наявні ризики передбачені п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та при продовженні строку дії даного заходу судом, оскільки ОСОБА_1, обвинувачений у вчиненні ряду умисних злочинів, які відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, є тяжкими злочинами та злочинами середньої тяжкості, і їх вчинення інкримінується йому після звільнення з місць позбавлення волі, де він перебував відбуваючи покарання за вчинення умисного тяжкого злочину, тобто такі дані вказують на те що обвинувачений продовжує злочинну діяльність. Також встановлено, що обвинувачений ухилявся та переховувався тривалий час від органів досудового слідства перебуваючи в різних областях України, тому не виключаються наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що інші запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не можуть запобігти ризику того, що обвинувачений може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення та жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну поведінку обвинуваченого. Таким чином, виходячи з цілей п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд вважає необхідним з урахуванням вищезазначених обставин та даних про особу обвинуваченого, для забезпечення належної процесуальної поведінки, продовжити строк дії застосованого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою.

Будь-яких належних доказів, щодо погіршення стану здоровя обвинуваченого в звязку з чим він не може отримуватися в умовах слідчого ізолятора стороною захисту не надано. Сам факт погіршення стану здоров'я обвинуваченого не є безумовною підставою для зміни йому запобіжного заходу та не спростовує наявних вищезазначених ризиків.

Разом з тим захисником обвинуваченого у клопотанні не доведено підстав, які б обґрунтовували необхідність зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту та не містить переконливого обґрунтування про відсутність у ОСОБА_1 наміру і далі ухилятися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

За таких обставин з урахуванням даних про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні усного клопотання захисника ОСОБА_2, про зміну обвинуваченому ОСОБА_1, запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити.

Таким чином, суд, керуючись ст. 331 КПК України, виходячи з цілей п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, з урахуванням вищезазначених даних про особу обвинуваченого, приходить до висновку, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, і для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, обраний щодо нього судом 30.12.2014 року,запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно продовжити на 60 днів, тобто до 21.04.2017 року.

Враховуючи той факт, що потерпіла ОСОБА_3, в судове засідання не зявилася, тому суд вважає за таких обставин, що подальший розгляд справи слід відкласти.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 331, 372,369 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну обвинуваченому ОСОБА_1, запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Запобіжний захід, щодо обвинуваченого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити без зміни - у виді тримання під вартою, продовживши строк дії даного запобіжного заходу до21.04.2017 року, включно.

Розгляд справи відкласти до 10 год. 30 хв., 22 березня 2017 року.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження та направити уповноваженій особі до Черкаського слідчого ізолятора № 30 Управління державної пенітенціарної служби України в Черкаській області.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.

Головуючий суддя О.В. Кухаренко