Рішення № 6535406, 18.06.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.09 Справа № 22/156/09

за позовом дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 )

до Концерну “Міські теплові мережі”, (69061, м. Запоріжжя, б. Гвардійський, 137)

про стягнення 19194874,80 грн.

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача – Ткаченко Р.Ю., дов. № 28/10 від 01.06.09 р..

Від відповідача –Лисенко Н.В., дов. № 3092/20-19 від 03.07.08 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлені позовні вимоги про стягнення 26610225,79 грн. за Договором № 06/07-1384 ТЕ-13 від 01.10.2007 р., які складаються з: 16912542,21 грн. –основного боргу, 6270781,26 грн. –втрат від інфляції, 979799,97 грн. –3% річних, 2447102,35 грн. –пені.

Ухвалою суду від 31.03.2009 р. порушено провадження у справі № 22/156/09, судове засідання призначено на 13.05.2009 р.

У судове засідання 13.05.2009 р. представник відповідача не з’явився, витребувані ухвалою від 31.03.2009 р. документи, необхідні для розгляду справи, суду не надав.

Ухвалою суду від 13.05.2009р. розгляд справи було відкладено до 28.05.2009р.

У судовому засіданні 28.05.2009р. позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача за Договором № 06/07-1384 ТЕ-13 від 01.10.2007 р. 9156951,22 грн. –основного боргу, 2317560,29 грн. –пені, 6729546,00 грн. –втрат від інфляції, 990817,29 грн. –3% річних.

Дана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та приймається судом.

У судовому засіданні розглядаються зменшені позовні вимоги.

У судовому засіданні 28.05.2009р. було оголошено перерву до 01.06.2009р.

У судовому засіданні 01.06.2009р. відповідач надав клопотання про продовження строку вирішення спору.

Відповідно до ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк.

Оскільки надане клопотання не було погоджено у судовому засіданні з позивачем, суд його відхиляє.

Ухвалою в.о голови господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. від 01.06.2009р. у справі № 22/156/09, на підставі заяви судді Скиданової Ю.О., згідно п. 3 ст.69 ГПК України, продовжено процесуальний строк розгляду справи на один місяць.

Ухвалою суду від 01.06.09 р., у зв’язку із необхідністю встановлення фактичних обставин справи, витребування у сторін відповідних доказів, які необхідні для розгляду справи по суті, розгляд справи було відкладено до 15.06.2009 р.

У судовому засіданні 15.06.2009 р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 18.06.2009 р.

У судовому засіданні 18.06.2009 р. розгляд справи закінчено, відповідно до ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення за згодою представників позивача та відповідача.

Позивач підтримує позовні вимоги, викладені у позовній заяві, заяві про зменшення розміру позовних вимог та на підставі договору, просить позов задовольнити.

Відповідач проти позову не заперечив, надав письмовий відзив, в якому зазначив, що 29 травня 2009 року Концерном «МТМ»за природний газ поставлений по Договору № 06/07-1384 ТЕ-13 від 01.10.2007 р. було ще перераховано 2 800 717,22 грн., разом сума основного боргу за договором зменшилася до 6 356 234,00 грн. З позовними вимогами ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»відповідач не згоден з наступних підстав: позивачем неправильно розрахована пеня за договором. Згідно контррозрахунку відповідача пеня складає 2 290 356,65 грн. Згідно з п. 1.4 Договору № 06/07-1384-ТЕ-13 від 01.10.07 р. газ, що постачається за даним договором, використовується Покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом даного договору. Відповідач просить суд зменшити суму основного боргу до 6356233,99 грн., зменшити суму пені, відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 83 ГПК України та розстрочити виплату суми пені, 3 % та інфляційних витрат на 12 місяців.

Необхідність надання розстрочення виконання судового рішення у справі відповідач мотивує важким фінансовим становищем та тим, що станом на 01.06.09 р. дебіторська заборгованість споживачів, за поставлену відповідачем теплову енергію, складає 140 975,56 тис. грн. Загальні збитки Концерну «МТМ»у 1 кварталі 2009 року склали 30,198 тис. грн. (баланс підприємства станом на 31.03.2009р. додається). Для своєчасного та повного виконання своїх зобов'язань, в частині оплати за поставлений природний газ, відповідачем проводиться значна претензійно-позовна робота зі споживачами. Так, тільки за період з 01.01.08 по 30.04.09 Концерн «МТМ»пред'явив до споживачів - боржників 12 663 претензії та 1084 позови. Судами, на користь Концерну «МТМ», було винесено 747 рішень. Концерн «МТМ» приймає усі можливі заходи направлені на своєчасне отримання коштів за поставлену теплову енергію, для подальшого розрахунку з позивачем за поставлений природний газ.

За клопотанням позивача та відповідача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Встановлено, що 01 жовтня 2007 року між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(постачальник) та Концерном «Міські теплові мережі»(покупець) був укладений Договір на постачання природного газу № 06/07-1384 ТЕ-13 (надалі Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору в редакції Додаткових угод № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 постачальник зобов’язується передати у власність покупцю протягом жовтня - грудня 2007 року та січня - вересня 2008 року природний газ у відповідному обсязі.

ДК «Газ України»свої зобов'язання згідно даного договору виконала, передавши відповідачу протягом жовтня - грудня 2007 року та січня - вересня 2008 року природний газ, на загальну суму 212 112 881,95 грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу.

Відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, а саме розрахувався за поставлений природний газ в сумі 202955930,73 грн.

Відповідно до вимог п. 6.1 Договору оплата за газ та послуги з його транспортування здійснюється покупцем грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до пункту 6.1.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 3 остаточний розрахунок за обсяги газу спожиті і про транспортовані в січні - лютому 2008 року, покупець здійснює протягом трьох банківських днів з дати підписання актів приймання - передачі за січень - лютий 2008 року.

На момент звернення з позовом до суду, сума основного боргу Концерн «Міські теплові мережі»перед ДК "Газ України", становила 9156 951 грн. 22 коп.

Після звернення позивача з позовом до суду відповідач частково здійснив погашення заборгованості на суму 2800717,22 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 1407, 1408, 1410 від 21.05.09 р. (копії в матеріалах справи).

Таким чином, відповідно до. ч. 1 п. 1-1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення 2800717,22 грн. провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв’язку із відсутністю предмету спору.

Станом на 18 червня 2009 року заборгованість відповідача по договору на постачання природного газу № 06/07-1384 ТЕ-13 від 01.10.07 р. перед ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” складає 6356234,00 грн.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

                    Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки позивача виразились у передачі природного газу, а обов’язки відповідача полягають в прийнятті та оплаті поставленого газу.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов’язання і сплати суми боргу. Таким чином, вимога позивача про стягнення 6356234,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних в сумі 990817,29 грн. за період часу з 11.11.07 р. по 01.05.09 р. та 6729546,00 грн. боргу, який виник внаслідок інфляційних процесів за період часу з листопада 2007 р. по квітень 2009 р.

          Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, суд знаходить його обґрунтованим, а тому з відповідача підлягає стягненню 990817,29 грн. 3% річних та 6729546,00 грн. збитків від інфляції.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в сумі 2317560,29 грн. за період часу з 28.09.2008р. по 28.03.2009р.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.2 договору, який передбачає, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п. 6.1 договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до п. 7.5. договору пеня нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

          Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи з об’єктивної оцінки обставин справи, непомірно великого розміру штрафних санкцій, наслідків порушення господарського зобов’язання та самого господарського зобов’язання, господарський суд вважає за необхідне застосувати в даному випадку ст. 83 ГПК України та позовні вимоги в частині стягнення пені задовольнити частково, зменшивши суму пені до 500000,00 грн.

Крім того, судом розглянуто клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Проаналізувавши обставини, на які посилався відповідач у відзиві, суд визнає доводи відповідача обґрунтованими, а обставини, на які він посилається –винятковими та такими, що ускладнюють виконання рішення у справі № 22/156/09.

На підставі викладеного, заслухавши думку представників сторін, приймаючи до уваги заяву відповідача про надання йому розстрочки виконання судового рішення у справі в частині стягнення суми пені, 3 % річних та інфляційних витрат і той факт, що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому стані, враховуючи матеріальні інтереси сторін, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача, розстрочити виконання судового рішення у справі в частині стягнення суми пені, 3 % річних та інфляційних витрат на п’ять місяців рівними частинами про що зазначити у судовому рішенні.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Концерну “Міські теплові мережі”, (69061, м. Запоріжжя, б. Гвардійський, 137, ЄДРПОУ 32121458, р/р 26004045320001 в АКБ «Індустріалбанк»м. Запоріжжя, МФО 313849) на користь дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ЄДРПОУ 31301827, р/р 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк»м. Київ, МФО 300465) 6356234 (шість мільйонів триста п’ятдесят шість тисяч двісті тридцять чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 500000 (п’ятсот тисяч) грн. 00 коп. пені, 6729546 (шість мільйонів сімсот двадцять дев’ять тисяч п’ятсот сорок шість) грн. 00 коп. суми боргу внаслідок інфляційних процесів, 990817 (дев’ятсот дев’яносто тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 29 коп. 3 % річних, 18 360 (вісімнадцять тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп. державного мита, 84 (вісімдесят чотири) грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Розстрочити виконання судового рішення в частині стягнення суми пені, 3 % річних та інфляційних витрат на п’ять місяців, до 18.12.2009р. із погашенням відповідачем щомісячно рівними частками по 1644072,65 (один мільйон шістсот сорок чотири тисячі сімдесят дві) грн. 65 коп. Видати наказ.

В частині стягнення 2800717 грн. 22 коп. провадження у справі припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 17.07.2009 р.

Суддя                                                   Ю.О. Скиданова