Ухвала суду № 65353836, 13.03.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/4399/14-ц Номер провадження 22-ц/786/866/17Головуючий у 1-й інстанції Гальченко О. О. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Одринської Т.В., Триголова В.М., при секретарі: Ачкасовій О.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2017 року по справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про заміну стягувача, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» звернулося до Полтавського районного суду Полтавської області з заявою про заміну стягувача.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2017 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про заміну стягувача - повернуто заявнику.

З даною ухвалою суду не погодилося товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» та подало на неї апеляційну скаргу, в якій прохало ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі та продовження розгляду. Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Судове засідання проводилося за відсутності сторін, які будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не зявилися.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно п.4 ч.2 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно п. п. 3,4 ст.311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального чи процесуального права.

Повертаючи заявутовариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Українська факторингова компанія» не є стороною виконавчого провадження, а тому заява про заміну стягувача не може бути прийнята судом до розгляду.

Проте, з таким висновком місцевого суду колегія суддів погодитися не може, оскільки вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм чинного цивільно-процесуального законодавства, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Законом України «Про виконавче провадження», а саме ч. 5 ст. 8 Закону, передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Так, з наданих матеріалів справи вбачається, що 17 листопада 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» та публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» укладено Договір факторингу №49, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту №11221089000 від 25.09.2007 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 перейшло до ТОВ «Українська факторингова компанія» (а.с. 5-8). 14 грудня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» укладено Договір про відступлення прав вимоги №2 за договорами забезпечення до Договору факторингу №49 від 17.11.2016 року, відповідно до умов якого, ТОВ «Українська факторингова компанія» набуло усі права вимоги за договором забезпечення - договором іпотеки від 25.09.2007 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Виходячи зі змісту наведених норм, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження».

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Крім того, ст. 378 ЦПК України, не містить вимог щодо форми та змісту заяви про заміну сторони виконавчого провадження, та не містить вказівки про можливість застосування до поданої заяви правил передбачених ст. 121 ЦПК України. Наслідком розгляду такої заяви повинно бути вмотивоване рішення суду про її задоволення, чи не задоволення. Зважаючи на викладене ухвала місцевого суду є безпідставною та такою, що не ґрунтується на діючих процесуальних нормах.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з передачею матеріалів справи до суду першої інстанціїдля продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» - задовольнити.

УхвалуПолтавського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2017 року - скасувати, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ Г.Л. Карпушин

Судді: /підпис/ Т.В. Одринська /підпис/ В.М. Триголов

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Г.Л. Карпушин

З оригіналом згідно: