Ухвала суду № 65353786, 16.03.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/2232/15-ц Номер провадження 22-ц/786/314/17Головуючий у 1-й інстанції Старокожко В.П. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Лобова О.А.

суддів: Абрамова П.С., Мартєва С.Ю.

за участю секретаря Гнатюк О.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 28 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про вселення у житловий будинок.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, просив визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1.

В обґрунтування зазначеного позову зазначав, що відповідачка з 10.05.2014 року не проживає АДРЕСА_1, тому втратила право на користування будинком.

У січні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про вселення у житловий будинок, після зміни позовних вимог, остаточно просила усунути перешкоди в користуванні ? частиною домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язавши ОСОБА_2 надати їй ключі від вхідних дверей будинку та відповідних господарських споруд і не чинити їй перепон у користуванні ними.

Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що ОСОБА_2 після чергової сварки побив її і вигнав з будинку разом з сином та змінив всі замки на вхідних дверях, чим позбавив її можливості користуватися житлом і порушує її законні права та інтереси.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою ОСОБА_2 в судове засідання.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 28 листопада 2016 року уточнений позов ОСОБА_3 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_3 у користуванні господарством та земельною ділянкою по АДРЕСА_1, вселити її у вказане домогосподарство. Зобов'язано ОСОБА_2 надати ОСОБА_3 ключі від вхідних дверей будинку та господарських будівель розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та не чинити перешкоди у користуванні ними. Вирішено питання судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2016 року та рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 28 листопада 2016 року, постановити рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції є передчасним, оскільки рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2016 року про визнання за ОСОБА_3 права власності на ? частину будинку зараз перебуває на розгляді у суді касаційної інстанції, а тому посилатись на нього при вирішенні даної справи було передчасним.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 02 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в частині оскарження ухвали Хорольського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2016 року визнано неподаною та повернуто апелянту.

Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що з 25 серпня 1990 року по 04 грудня 2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі (т.1 а.с.15).

Після розірвання шлюбу продовжували фактичні шлюбні відносини до 10 травня 2014 року.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_2 до ДІМ Хорольського РВ УМВС мол.л-нт. міліції Можейко О.Г., 10 травня 2014 року у нього з дружиною виникла сварка, в ході якої речі та колишню дружину він виставив за двері (т.1 а.с.46).

Рішенням Хорольського районного суду від 25.02.2016 року по цивільній справі №548/22/16-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 28 квітня 2016 року, визнано житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині кожному на житловий будинок АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині кожному на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1, а Державний акт на право користування землею серії НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, - скасовано (т.1 а.с.79-81, 82-87).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №62474157 від 01.07.2016 року слідує, що власником 1/2 частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_3 і підставою виникнення права власності є рішенням суду номер: 548/22/16-ц, виданого 25.02.2016 року (т.1 а.с.162).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності рішенням Хорольського районного суду від 25.02.2016 року по цивільній справі №548/22/16-ц, яке набрало законної сили 28.04.2016 року, а тому позивач ОСОБА_3 має повне право на вселення до спірного домоволодіння.

Із зазначеними висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Відповідно до ст.319, ст..321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Зі змісту ст.383 ЦК України вбачається, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За ст.150 Житлового кодексу громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Основним та по суті єдиним доводом апеляційної скарги є посилання на оскарження рішення Хорольського районного суду від 25.02.2016 року в касаційному порядку та відкриття судом касаційної інстанції провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 (т.2 а.с.12).

Відповідно до ст.. 223, ст.. 319 ЦПК України рішення Хорольського районного суду від 25.02.2016 року набрало законної сили 28 квітня 2016 року, отже з цього часу воно стало обов?язковим до виконання усіма органами державної влади і органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, громадянами (ст..14 ЦПК України).

Відкриття касаційного провадження не є обставиною, яка усуває обов?язковість судового рішення, що набрало законної сили.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не містять посилання на обставини, з якими процесуальне законодавство пов'язує скасування чи зміну судового рішення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.315, ст.319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 28 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О. А.Лобов

Судді: П.С.Абрамов

С.Ю.Мартєв

З оригіналом згідно

Суддя О.А.Лобов