Рішення № 6535273, 02.11.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

02.11.2009 р.                                                                                 Справа № 19/105

За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” в особі Хустської філії Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Хуст

до відповідача Приватно – орендного агроторгівельного об’єднання „Прикордонник”, смт. Вишково Хустського району

про стягнення 3 137 грн. 75 коп., в тому числі 2 249 грн. 51 коп. основного боргу за поставлений газ, 234 грн. 01 коп. пені, 618 грн. 52 коп. інфляційних нарахувань та 35 грн. 71 коп. три проценти річних (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог),

Суддя господарського суду – Л.І.Пригара

представники:

Позивача – Симулик В.М., провідний юрисконсульт, довіреність № 07/3965 від

31.12.2008 року

Відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” заявлено позов в особі Хустської філії Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Хуст до відповідача Приватно – орендного агроторгівельного об’єднання „Прикордонник”, смт. Вишково Хустського району про стягнення 3 137 грн. 75 коп., в тому числі 2 249 грн. 51 коп. основного боргу за поставлений газ, 274 грн. 09 коп. пені, 618 грн. 52 коп. інфляційних нарахувань та 35 грн. 71 коп. три проценти річних.

Представником позивача в судовому засіданні 02.11.2009 року подано заяву б/н від 02.11.2009 року в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму 3 137 грн. 75 коп., в тому числі 2 249 грн. 51 коп. основного боргу за поставлений газ, 234 грн. 01 коп. пені, 618 грн. 52 коп. інфляційних нарахувань та 35 грн. 71 коп. три проценти річних, а також судові витрати. Просить задоволити позов з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, обґрунтовуючи їх доданими до матеріалів справи документальним доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору на постачання природного газу № 06/Х/к-т від 04.11.2005 року, а саме не оплатив за поставлений газ в розмірі 2 249 грн. 51 коп.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 06.10.2009 року та 19.10.2009 року надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням; повідомлення – судова повістка № 14934966 від 09.10.2009 року та повідомлення – судова повістка № 14999626 від 23.10.2009 року), у судові засідання 19 жовтня 2009 року та 2 листопада 2009 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

Між сторонами спору 04.11.2005 року був укладений договір № 65/Х/к-т на постачання природного газу. Згідно умов даного договору постачальник (позивач) взяв на себе зобов’язання передати споживачу (відповідачу) природний газ власних ресурсів НАК „Нафтогаз України” (отриманий за зовнішньоекономічними контрактами або як оплата за транзит російського газу через територію України), а покупець (відповідач) взяв на себе зобов’язання прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Відповідно до розділу 3 договору, приймання – передача газу, поставленого постачальником (позивачем) споживачу (відповідачу) у відповідному місяці, оформляється щомісячними актами приймання – передачі газу. Акти приймання – передачі газу уповноважені представники сторін складають до 1 (першого) числа наступного за звітним місяцем. Акти приймання – передачі газу є підставою для остаточних розрахунків за фактично поставлений природний газ.

Розділом 6 договору сторони домовились, що оплату за газ споживач (відповідач) здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (позивача) на умовах 100% передоплати вартості запланованих місячних обсягів поставки в термін до 5-го числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за звітний місяць здійснюється на підставі двохстороннього акту приймання – передачі газу до 5 (п’ятого) числа місяця, наступного за звітним місяцем поставки газу.

Відповідно до договору № 65/Х/к-т від 04.11.2005 року та акту реалізації природного газу № 547 від 29.01.2009 року, в січні 2009 року позивачем було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 2 249 грн. 51 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов’язання, не оплатив вартість поставленого йому газу в розмірі 2 249 грн. 51 коп., що підтверджується також актом звірки № Па/1345 від 20.08.2009 року, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу за поставлений газ в розмірі 2 249 грн. 51 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно – правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV та ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 2 249 грн. 51 коп. основного боргу за поставлений природний газ.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 234 грн. 01 коп.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату спожитого газу споживач (відповідач) сплачує на користь постачальника (позивача), крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, а також відшкодовує понесені постачальником (позивачем) збитки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов’язання нарахована пеня, яка визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, складає 234 грн. 01 коп., підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки складає 618 грн. 52 коп., три проценти річних – 35 грн. 71 коп., підлягають стягненню з відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 204, 526, 549, ч. 2 ст. 625, ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 175, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватно – орендного агроторгівельного об’єднання „Прикордонник”, Хустський район, смт. Вишково, Червона площа, 1 (код ЄДРПОУ 03748437) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” в особі Хустської філії Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Хуст, вул. Львівська, 13 А (код ЄДРПОУ 13592386) суму 3 137 (Три тисячі сто тридцять сім гривень) грн. 75 коп., в тому числі 2 249 (Дві тисячі двісті сорок дев’ять гривень) грн. 51 коп. основного боргу за поставлений газ, 234 (Двісті тридцять чотири гривні) грн. 01 коп. пені, 618 (Шістсот вісімнадцять гривень) грн. 52 коп. інфляційних нарахувань та 35 (Тридцять п’ять гривень) грн. 71 коп. три проценти річних, а також суму 102 (Сто дві гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236 (Двісті тридцять шість гривень) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.І.Пригара