Ухвала суду № 65352597, 15.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 366/3741/16-ц Головуючий у І інстанції Слободян Н.П.Провадження № 22-ц/780/1577/17 Доповідач у 2 інстанції Ігнатченко Н. В.Категорія 58 15.03.2017

УХВАЛА

Іменем України

15 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Ігнатченко Н.В.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Фінагєєва В.О.,

за участю секретаря: Волинець Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 11 січня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Іванківського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо проведення оцінки майна та скасування висновку про вартість майна, заінтересована особа - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

у с т а н о в и л а:

У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаною скаргою, в якій просив визнати дії державного виконавця Чалого В.П. такими, що суперечать Закону України «Про виконавче провадження», визнати невідповідними та такими, що фактично занижують реальну вартість, висновки про вартість земельних ділянок та зобов'язати державного виконавця призначити рецензування звіту про оцінку майна, доручивши проведення рецензування КНДІСЕ.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 16 грудня 2016 року він отримав листа Іванківського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області з копіями висновків про оцінку майна, а саме: земельної ділянки площею 0,1474 га та земельної ділянки площею 0,2501 га, що розташовані по АДРЕСА_1. Дану оцінку проведено ТОВ «Українська експертна група» на підставі постанов державного виконавця Чалого В.П. від 4 жовтня 2016 року та 2 листопада 2016 року. Проте копії цих постанов йому направлено не було, а суб'єктом оціночної діяльності помилково складено висновки за порівняльним підходом, оскільки не враховано певні особливості місцевості, на якій розташовуються земельні ділянки, в результаті чого реальна вартість майна суттєво занижена.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 11 січня 2017 року в задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, з мотивів порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, та постановити нову ухвалу про задоволення скарги.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Згідно зі ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що на виконанні в Іванківському міжрайонному відділі ДВС ГТУЮ у Київській області перебуває виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. від 26 червня 2009 року № 118, яким запропоновано звернути стягнення земельну ділянку загальною площею 0,2501 га, що розташована по АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ЗАТ «ОТП Банк» в загальному розмірі 532 834,77 грн., та виконавчий лист Голосіївського районного суду м. Києва 13 березня 2013 року № 260/8050/12 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості у загальному розмірі 539 148,58 грн.

В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем було виявлено майно боржника, а саме: земельну ділянку площею 0,1474 га, кадастровий номер НОМЕР_2, та земельну ділянку площею 0,2501 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташовані по АДРЕСА_1, та 13 листопада 2014 року було здійснено опис та арешт даного майна.

На підставі постанов державного виконавця Чалого В.П. від 4 жовтня 2016 року та 2 листопада 2016 року ТОВ «Українська експертна група» проведено оцінку земельних ділянок, в результаті якої 28 листопада 2016 року складено висновки про вартість майна. Так, ринкова вартість земельної ділянки площею 0,1474 га становить 73 774,00 грн., а земельної ділянки площею 0,2501 га - 139 206,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження», які діяли на момент вчинення певної виконавчої дії і заявником не доведеного протилежного.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. ст. 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження», який був чинний до 5 жовтня 2016 року, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Крім того, виконання судових рішень це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період із надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Отже, завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинення таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Частиною 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Так, 5 жовтня 2016 року набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року, в ст. 57 якого визначено порядок визначення вартості майна боржника та оцінки майна боржника.

За умовами п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень цього Закону, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Суд першої інстанції, перевіряючи законність дій державного виконавця, пов'язаних з оцінкою майна боржника, перевірив відповідність його дій положенням Закону України «Про виконавче провадження», які діяли на момент вчинення певної виконавчої дії, а саме винесення постанов про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні, та вірно вказав про відсутність порушень з боку державного виконавця Іванківського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області Чалого В.П. вимог указаного Закону, оскільки ОСОБА_2 не подав до суду доказів того, що оцінка майна реально не проводилась або його вартість була занижена, а також, що ним було подано заперечення проти результатів оцінки, на підставі яких державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна.

При цьому судом вірно зауважено, що державним виконавцем надано докази відправлення вищевказаних постанов на адресу боржника, а наданий останнім висновок про експертну вартість майна від 23 липня 2008 року не може бути взятий до уваги, адже не відображає реальної вартості майна, на яке звертається стягнення, та складений лише щодо земельної ділянки площею 0,2501 га.

Доводи апеляційної скарги про те, що між боржником та стягувачем було укладено аналог мирової угоди, за якою відбулася передача прав на земельну ділянку площею 0,2501 га, та видано генеральну довіреність на розпорядження земельною ділянкою площею 0,1474 га, не приймаються до уваги судової колегії як такі, що не стосуються предмету доказування у справі про оскарження дій державного виконавця щодо проведення оцінки майна та скасування висновку про вартість майна.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених судом висновків не спростовують та є власними тлумаченнями заявником спірних правовідносин, які виникли між ним та державним виконавцем.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, ухвала суду першої інстанції постановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 11 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: Ю.М. Кулішенко

В.О. Фінагєєв