16.03.2017 Єдиний унікальний № 371/1212/16-ц Провадження № 2-з/371/12/17
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2017 року м. Миронівка
Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди,
У С Т А Н О В И В :
В провадження Миронівського районного суду з 26 жовтня 2016 року перебуває цивільна справа в якій позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди, спричиненої ушкодженням його здоровя.
16 березня 2017 року позивач подав заяву про забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на нерухоме майно у виді 2/3 частин квартири під номером 54 по вулиці Ухтомського, 28 міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, належні відповідачу ОСОБА_2, та заборони відчуження вказаного майна.
Заяву обґрунтував тими обставинами, що невжиття заходів забезпечення позову зможе утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідач не бажає відшкодувати завдані збитки, не виконує судове рішення, яким з нього стягнуто кошти на відшкодування матеріальної шкоди, здійснив заходи з реалізації рухомого майна у виді транспортного засобу автомобіля марки «Шевроле Авео», 2008 р.в., д.н.з. «АА 3914 НЕ».
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно положень ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
У статті 152 ЦПК України закріплено види забезпечення позову та обмеження щодо їх застосування. Згідно з положеннями частини 1 статті 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обовязок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на ту особу, яка заявляє відповідне клопотання. Отже, за загальним правилом, заявник зобовязаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.
Згідно розяснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Встановлено, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у виді арешту нерухомого майна.
Між сторонами дійсно виник спір. Ціна позову складає 300000 гривень. Вказану суму коштів позивач просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування спричиненої йому моральної шкоди. Шкода спричинена злочином, передбаченим ст. 121 ч. 1 КК України.
Звертаючись із заявою, позивач вказав причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов. Відповідач не відшкодував спричинену злочином шкоду, заявник надав докази стали здійснення відповідачем заходів до реалізації належного йому на праві власності майна, яким є легковий автомобіль марки «Шевроле Авео», 2008 р.в., д.н.з. «АА 3914 НЕ», реєстрація якого за відповідачем станом на грудень 2016 року підтверджена довідкою Головного сервісного центру МВС України № 31/27-3506 від 30.11.2016.
Адекватність заходу до забезпечення позову у виді арешту належного відповідачу майна, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заява про забезпечення позову є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову у виді арешту майна. Вказаний вид забезпечення позову, який просить застосувати заявник, відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного права. Предмет позову має правовий характер і випливає з певних матеріально-правових відносин.
Заявлене клопотання про забезпечення позову по суті спрямоване до відповідача, як цього вимагають положення частини 1 статті 152 ЦПК України.
Заявник вказав на обставини, які несуть реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, та вказують на те, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, зазначив майно, яке на праві власності належить відповідачу, надав докази його наявності.
Згідно Інформаційної довідки № 82546103 від 16.03.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна за ОСОБА_2 зареєстровано 2/3 частини житлової квартири під номером 54 по вулиці Ухтомського, 28 міста Кривий Ріг Дніпропетровської області. Загальна вартість даного нерухомого майна становить 46457 грн.
Враховуючи доводи заявника, а також повязаність заходів забезпечення позову з предметом спору, наявність обставин, які свідчать про можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення позову, застосування заходів забезпечення позову є доцільним.
Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.
Оскільки арешт майна полягає у оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні у боржника та передачі на зберігання іншим особам, то застосування способу забезпечення позову у виді заборони відчуження майна, є зайвим.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суддя
У Х В А Л И В :
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Накласти арешт на нерухоме майно у виді 2/3 частин квартири під номером 54 по вулиці Ухтомського, 28 міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, належні відповідачу ОСОБА_2.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали для виконання надіслати Миронівському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та для відома сторонам.
Розяснити відповідачу ОСОБА_2 положення частини 12 статті 153 ЦПК України, згідно яких особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом п'ятиденного терміну з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя підпис ОСОБА_3
Згідно з оригіналом
Суддя Л.О. Капшук
Судове рішення № 65352071, Миронівський районний суд Київської області було прийнято 16.03.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 371/1212/16-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: