Справа № 357/1672/17
2-а/357/363/17
П ОС Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 березня 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя Бондаренко О. В. ,
при секретарі Бондаренко Н. В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області, про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з даним позовом 16.02.2017 року мотивуючи тим, що являється пенсіонером органів прокуратури України і отримує пенсію з 16.07.2003 року за вислугою років відповідно до ст. 50 1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90 % середнього заробітку. Постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно правових актів» визначено, що у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, повязаних з індексацією, надбавок, доплат, премій з 01.12.2015 року підвищуються на 25 % посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури». 20.01.2017 року він звернувся до управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква Київської області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 50 1 Закону України «Про прокуратуру», Постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року та згідно довідки Генеральної прокуратури України № 628 від 16.12.2016 року № 18ф-524, за результатами розгляду заяви, відповідач листом від 27.01.2017 року № 1669/03 відмовлено йому у перерахунку пенсії. Відповідач мотивував свою відмову тим, що постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015 року виключено п. 4, в якому йшлося про перерахунок пенсії державним службовцям. Крім того, на даний час КМУ не прийнято постанову відповідно до п. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VI, про умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, а тому пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються. Така відмова відповідача є необґрунтованою та порушує норми Конституції України, рішень Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Європейського суду з прав людини та ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», тому, позивач просить визнати незаконною відмову управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква Київської області та зобовязати відповідача здійснити перерахунок і виплату його пенсії за вислугу років у розмірі 90 % від суми заробітної плати, відповідно до ст.. 50-1 закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року за № 1789-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року за № 1013, з урахуванням довідки прокуратури Київської області від 16.12.2016 року № 18ф-524 без обмежень її максимального розміру, починаючи з 01.02.2016 року, зобовязати відповідача виконати рішення суду негайно.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача, за довіреністю у справі, ОСОБА_2, в судовому засіданні позов не визнала, подала до суду письмові заперечення та просила відмовити в задоволенні позову.
Суд, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних прав.
Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України.
Відповідно до ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України.
Ст. 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.
З матеріалів справи ( а.с. 7-10) які узгоджуються з поясненням сторін, встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Біла Церква Київської області та отримує пенсію за вислугу років з 16.07.2003 року, яка призначена відповідно до 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року за № 1789-ХІІ, в розмірі 90 % заробітної плати, з якої було сплачено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
20.01.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок розміру раніше призначеної пенсії, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівника прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». До заяви позивачем було додано довідку прокуратури Київської області від 16.12.2016 року за № 18ф-524.
27.01.2017 року рішенням начальника управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква Київської області за № 18/511, позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те що, Закон України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року втратив чинність, крім ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1 (зі змінами), де передбачено: - визначення розміру виплат і середньомісячної суми, що виключається в заробіток для обчислення пенсії перед зверненням за призначенням нової пенсії, на дату звернення за пенсією (ч. 3,4); - зарахування часу роботи на прокурорських посадах за вислугою років (ч.6); - позбавлення права на пенсію деяким категоріям осіб (ч. 11). Згідно п. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VIІ від 14.10.2014 р. умови та порядок та перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. КМУ поки що не приймався порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури. Постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015 року виключено п. 4, в якому йшлося про перерахунок пенсії державним службовцям.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991року № 1789-XII (у редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії (далі Закон №1789-XII) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом України від 08.07.2011 року за № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» ( далі Закон № 3668-VI), який набрав чинності з 01.10.2011 року, було внесено зміни до ст. 50 1 Закон №1789-XII, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.
Зокрема, відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789 XII у редакції Закону № 3668 VI прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Отже, з 01.10.2011 року положення ч. 1 ст. 50-1 Закону № 1789 XII щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного ( чинного ) заробітку втратили чинність у звязку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VI.
Згідно з ч. 2 статті 50-1 Закону №1789-XII розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
У відповідності до ч. 13 ст. 50-1 Закону №1789-XII обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Частина 17 статті 50-1 Закону №1789-XII передбачає перерахунок пенсій для прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював позицію, згідно з якою Конституція України виділяє певні категорії громадян України, котрі потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999року № 8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року, № 5-рп/2002у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових, економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи з викладеного, у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-348а1), від 17 грудня 2013 року (справа №21-445а13) та від 06.10.2015 року які відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для всіх судів України.
Відтак, при вирішенні питання про дію відповідних законів у часі обов'язковому урахуванню підлягають положення ст. 22 Конституції України, які передбачають недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Судом встановлено, що на час призначення пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» позивачу був гарантований перерахунок її розміру у зв'язку із підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Зміни до законодавства, які передбачають звуження обсягу чи скасування зазначеної гарантії підлягають застосуванню виключно до осіб, які набули права на пенсію після набрання чинності відповідними нормативно-правовими актами.
Отже, враховуючи наведені правові норми та фактичні обставини справи, виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, суд приходить до висновку, що положення п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213 VIII та інших законодавчих актів, які набрали чинності після виходу позивача на пенсію, та на які посилається відповідач в письмових запереченнях, стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Така позиція відповідає правовій позиції ВАСУ, викладеній в ухвалі від 07.09.2015 року у справі № К/800/40196/15.
Щодо доводів відповідача, викладених у письмових запереченнях, про те, що перерахунок пенсії здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма документами подано ним до 15 числа включно, із першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа, тому позивач не має права на здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2016 року та позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Однак суд не може погодитись з даним твердження виходячи з наступного.
Відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону №1789-XII, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Відповідно до ч. 18 статті 50-1 Закону №1789-XII, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Таким чином, перерахунок пенсії позивача, в силу наведеної норми, має бути здійснений з 20.01.2016 року, оскільки саме Закон №1789-XII визначає правовий механізм перерахунку пенсії працівникам прокуратури.
Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 72 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до Кодексу Адміністративного Судочинства України, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.( ч.2 ст.11 КАС України).
Суд, даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності приходить до висновку, що рішення управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква Київської області за № 18/511 від 27.01.2017 року щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії згідно довідки прокуратури Київської області від 16.12.2016 року за № 18ф-524 є протиправним, тому відповідача слід зобов'язати здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 90 % від суми заробітної плати відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991року за № 1789-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року за № 1013, з урахуванням довідки прокуратури Київської області від 16.12.2016 року за № 18ф-524, без обмеження її граничного розміру, починаючи з 20.01.2016 року.
Позивачем, також, заявлено вимогу щодо зобовязання відповідача виконати рішення суду негайно.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України, обов'язок відповідача виконати постанову негайно, крім постанови в адміністративній справі, передбаченій пунктом 2 частини першої цієї статті.
Тобто, вимоги зазначені в даному позові не підлягають негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 55, 124 Конституції України, Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991року № 1789-XII, ст.ст.2, 6, 9, 14, 17, 94, 99, 158-163,1 167, 185, 186 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати рішення управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області № 18/511 від 27.01.2017 року щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії, протиправним.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у розмірі 90 % від суми заробітної плати відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991року за № 1789-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015року за № 1013, з урахуванням довідки прокуратури Київської області від 16.12.2016 року за № 18ф-524, без обмеження її граничного розміру, починаючи з 20.01.2016 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя ОСОБА_3
Судове рішення № 65351504, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 16.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 357/1672/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: