Ухвала суду № 65350537, 14.03.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/3078/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В.П. Провадження № 22-ц/773/36/17 Категорія: 51 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Здрилюк О.І.,

суддів - Стрільчука В.А., Бовчалюк З.А.,

секретар - Концевич Я.О.,

з участю пр-ка позивача - ОСОБА_2,

пр-ка відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 в інтересах малолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_6, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8 про визнання батьківства за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 травня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 26 травня 2016 року позов задоволено.

Визнано ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про відмову в позові.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_9 проживали однією сім'єю без укладення шлюбу з 2011 року і у них 17.01.2012 року народилася дочка ОСОБА_5. До дня своєї смерті ОСОБА_9 визнавав ОСОБА_5 своєю дочкою та діяв відносно неї як батько, що підтверджено письмовими доказами та показами свідків, у зв'язку із чим позов підлягає до задоволення.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду - залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до ст.130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст. 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч.3 ст.128 цього Кодексу (матір, опікун, піклувальник дитини, особа, яка утримує та виховує дитину, а також сама дитина, яка досягла повноліття).

Згідно ч.1 ст.135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Із матеріалів справи вбачається, що у свідоцтві про народження 17.01.2012 року ОСОБА_5 матір'ю зазначена ОСОБА_4, запис про батька проведено за прізвищем матері «ОСОБА_8», а ім'я та по батькові батька дитини «ОСОБА_9», що співпадає із іменем та по батькові померлого ОСОБА_9 (а.с.4, 47).

Судом першої інстанції із письмових доказів та показів свідків встановлено, що ОСОБА_9 за життя визнавав себе батьком ОСОБА_5, піклувався про неї, займався її вихованням та створював належні умови для її проживання, виховання та утримання.

Покликання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв'язку із розглядом справи за її відсутності та постановлення заочного рішення - не впливають на правильність ухваленого рішення, оскільки відповідач вправі подати усі наявні у неї докази та заперечення суду апеляційної інстанції, але таких суду вона не надала.

Заперечення апелянта щодо батьківства ОСОБА_9 з тих підстав, що до дня своєї смерті він перебував у шлюбі з її матір'ю, не втрачав інтересу до своєї сім'ї, до дня смерті проживав у квартирі зі своєю сім'єю, де до цього часу зберігаються його речі - не спростовують його батьківства щодо ОСОБА_5, оскільки зазначені обставини не є тими обставинами, які категорично виключають та не надають можливості бути батьком дитини ОСОБА_5.

Крім того, виконуючи вимоги ч.4 ст.10 ЦПК України, судом апеляційної інстанції було надано сторонам можливість провести генетичний аналіз родинності між дітьми. Експертним висновком MGT-522 від 15.02.2017 року встановлено ймовірну родинність ОСОБА_3, ОСОБА_8 і ОСОБА_5 - 99,989723%.

Колегія суддів приходить до висновку, що зазначений експертний висновок підтверджує батьківство ОСОБА_9 щодо ОСОБА_5, а судом першої інстанції на підставі встановлених у судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити, а заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 26 травня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді