Ухвала суду № 65350478, 14.03.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/3164/17 Провадження № 11-сс/773/116/17 Головуючий у 1 інстанції: Артиш Я.Д. Категорія: запобіжний захід Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Борсука П.П.

суддів - Денісова В.П., Гапончука В.В.,

з участю секретаря - Павловій Н.А.,

прокурора - Неродика А.А.,

захисника - ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

перекладачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області та обрано щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12017030010000847, внесеному до ЄРДР 23 лютого 2017 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з визначенням розміру застави,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 26 лютого 2017 року задоволено клопотання слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області задоволено та обрано щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 24 квітня 2017 року включно з визначенням розміру застави.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим надано докази про наявність ризиків зазначених в клопотанні, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може здійснити дії, передбачені п.п. 1,4, 5, ч.1 ст.177 КПК України, а тому дійшов висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що прокурором не доведено наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, визначених ст. 177 КПК України. Вказує, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 є необґрунтованим. Посилається на те, що ОСОБА_2 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, злочин який йому інкримінується не спрямований проти життя та здоров'я та відсутня матеріальна шкода. Крім того, підозрюваний одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволені клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу, прокурора, який її заперечив та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, пояснення слідчого, перевіривши матеріали кримінального провадження за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 176 - 178 КПК України, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" запобіжний захід - тримання під вартою має застосовуватись лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатись ухилятись від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Дані вимоги закону при розгляді клопотання слідчим суддею були дотримані.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 24 лютого 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого про взяття ОСОБА_2 під варту, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, дані, які характеризують його особу, а саме відсутність міцних соціальних зв'язків на території України, постійного місця роботи та джерела доходу та те, що він раніше затримувався за підозрою у вчиненні крадіжки і тримався під вартою.

Зважаючи на ці обставини, є достатні підстави вважати, що вказана особа може в подальшому переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та потерпілих, вчиняти інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Крім того, посилання захисника в апеляційній скарзі на ту обставину, що ОСОБА_2 одружений та має на утриманні неповнолітніх дітей, не може стати гарантією для запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, як і інші доводи, викладені в апеляції.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновками про наявність достатніх підстав вважати, що застосування до підозрюваного ОСОБА_2 іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 лютого 2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 - без змін.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді