Рішення № 6534907, 05.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.11.09 р.                     Справа № 22/99                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Итог”, м.Макіївка Донецької області, ЄДРПОУ 21956278,

до відповідача Фермерського господарства „Вергун”, с.Новооленівка Красноармійського району Донецької області, ЄДРПОУ 34094678,

про стягнення 23212,93 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Єрьоміна Т.В. - директор,

від відповідача: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Итог”, м.Макіївка Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Фермерського господарства „Вергун”, с.Новооленівка Красноармійського району Донецької області, про стягнення 23212,93 грн., у тому числі 17601,28 грн. основного боргу та 5611,65грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором №24 від 04.01.2008р., внаслідок чого утворилась заборгованість щодо оплати товару та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії договору купівлі-продажу №24 від 04.01.2008р.; накладних №30254 від 01.03.2008р., №30742 від 15.05.2008р. та №31317 від 17.07.2008р.; податкових накладних №000223 від 01.03.2008р., №000662 від 15.05.2008р. та №001209 від 17.07.2008р.; рахунків №30254 від 01.03.2008р., №30742 від 15.05.2008р. та №31317 від 17.07.2008р.; довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОЧ №566953 від 01.03.2008р., серії ЯОЧ №566960 від 15.05.2008р. та серії ЯОЧ №566961 від 17.07.2008р.; акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.09.2009р.

05.11.2009р. у судовому засіданні Позивачем в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України надано заяву без номеру та дати, за якою Товариством з обмеженою відповідальністю «Итог» змінено правову підставу заявлених позовних вимог.

За змістом вказаної заяви позовні вимоги Позивача визначені такими, що ґрунтуються на простроченні грошового зобов’язання Відповідачем, яке виникло з договору, укладеного в порядку статті 181 Господарського кодексу України спрощеним способом шляхом оформлення видаткових накладних та довіреностей, внаслідок чого утворилась заборгованість. Виходячи з зазначеного, розмір суми заборгованості Позивачем зменшений та визначений у розмірі основного боргу за поставлений товар, що дорівнює 17601,28 грн.

На підставі статті 22 ГПК України судом зазначена заява прийнята, справу розглянуто з урахуванням її змісту.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, витребувані документи не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка зазначена Позивачем у позовній заяві, інших документах, що знаходяться у матеріалах справи та яка зазначена у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як місцезнаходження Фермерського господарства „Вергун”, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 ГПК України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За твердженнями Позивача (Продавця), останній в порядку статті 181 Господарського кодексу України здійснив встановлення правовідносин з Відповідачем (Покупцем) не шляхом укладення договору поставки у формі єдиного документа, а конклюдентно, шляхом вчинення дій, які виразилися у фактичній передачі 01.03.2008р., 15.05.2008р. та 17.07.2008р. товару (запасних частин до колгосптехніки), що підтверджується видатковими накладними №30254 від 01.03.2008р., №30742 від 15.05.2008р. та №31317 від 17.07.2008р., підписаними представниками обох сторін.

Повноваження особи, яка представляла Покупця, підтверджується довіреностями на отримання матеріальних цінностей від Продавця серії ЯОЧ №566953 від 01.03.2008р., серії ЯОЧ №566960 від 15.05.2008р. та серії ЯОЧ №566961 від 17.07.2008р.

Зазначені видаткові накладні містять суть умов правочину поставки – найменування сторін, асортимент та вартість товару. Крім того, дані документи містять посилання на додані до матеріалів справи довіреності.

Дослідивши матеріали, які підтверджують волю сторін на встановлення правовідносин, суд дійшов висновку, що фактично між ними укладені правочини, які за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу, котрі підпадають під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

Таким чином, в силу статті 655 Цивільного кодексу України та змісту видаткових накладних Позивач передав у власність Відповідача товар, а останній прийняв його та зобов’язався його оплати у визначеній сумі коштів.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем видаткові накладні є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім. Докази незгоди останнього з належністю виконання Продавцем своїх зобов’язань щодо передачі товару суду не надавалися.

Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків, підписаного Позивачем та Відповідачем, Фермерське господарство «Вергун» станом на 01.09.2009р. визнає дебіторську заборгованість у розмірі 17601,28 грн.

Матеріали справи містять лист №19 від 25.03.2009 року, згідно з яким Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості в сумі 17601,28 грн. Факт отримання останнім зазначеного документу підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення від 28.03.2009 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002р. №1155 „Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку” повідомлення про вручення поштового відправлення (поштового переказу) - це повідомлення, яким оператор поштового зв’язку доводить до відома відправника інформацію про дату та прізвище особи, якій вручено поштове відправлення (поштовий переказ). Повідомлення про вручення поштових відправлень (поштових переказів) повинно бути доставлене за зазначеною відправником адресою.

Вищевказане повідомлення містить адресу Відповідача та підпис співробитника Фермерського господарства «Вергун», що, на думку суду, є належним доказом його отримання.

Таким чином, строк виконання зобов’язання по оплаті поставленого товару за видатковими накладними у Відповідача відповідно до норм статті 530 ЦК України настав 01.04.2009 року.

Проте, грошове зобов’язання останнього перед Позивачем на суму 17 601,28 грн. на момент прийняття рішення суду не виконане. Наведене є порушенням статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Враховуючи зазначене, вимоги Позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 17601,28 грн. є правомірними, такими, що не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Крім того, позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи. За викладених обставин, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог відносно стягнення з Фермерського господарства «Вергун» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Итог» суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 17601,28 грн.

Судові витрати підлягають стягненню у відповідності до норм ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Итог», м.Макіївка, до Фермерського господарства «Вергун», с.Новооленівка Красноармійського району Донецької області, про стягнення 17601,28 грн. основного боргу задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фермерського господарства «Вергун» (85372, Донецька область, с.Новооленівка Красноармійського району Донецької області, вул.Центральна, 22, п/р 26004301626050 у ПІБ Красноармійське відділення, МФО 334497, ЄДРПОУ 34094678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Итог» (86115, м.Макіївка, Південна сторона території Акціонерного товариства «Облагробаза», п/р 26007301527854 у філії «Центрально-міське відділення Промінвестбанку у м.Макіївка Донецької області, МФО 334516, ЄДРПОУ 21956278) 17601,28 грн. основного боргу.

3.Стягнути з Фермерського господарства «Вергун» (85372, Донецька область, с.Новооленівка Красноармійського району Донецької області, вул.Центральна, 22, п/р 26004301626050 у ПІБ Красноармійське відділення, МФО 334497, ЄДРПОУ 34094678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Итог» (86115, м.Макіївка, Південна сторона території Акціонерного товариства «Облагробаза», п/р 26007301527854 у філії «Центрально-міське відділення Промінвестбанку у м.Макіївка Донецької області, МФО 334516, ЄДРПОУ 21956278) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 176,01грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 178,95 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Повний текст рішення оголошено у судовому засіданні 05.11.2009 року.

6.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя