Рішення № 6534897, 05.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.11.09 р.                     Справа № 15/241                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Енергомашкомплект-Донбас” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 24467062)

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ (код ЄДРПОУ 00210692)

про стягнення заборгованості в сумі 85030,15 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кулікова Н.Ю. за довіреністю б/н від 25.09.2009 р., Скрипник Т.В. за довіреністю б/н від 25.09.2009 р.

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Енергомашкомплект-Донбас” м. Донецьк до відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 85030,15 грн.

Ухвалою суду від 11.09.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/241, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвали суду від 11.09.2009 р., 01.10.2009 р. відповідач в судові засідання 01.10.2009 р., 05.11.2009 р. не з’явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з ухвалами господарського суду представнику відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2009 р. сторони уклали договір поставки № 15/553, згідно якого постачальник (позивач) зобов’язався передати у власність покупця товар, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Згідно п. 1.2 договору найменування, номенклатура, кількість, якісні та інші характеристики товару, його ціна, строки та умови поставки вказуються в специфікаціях, що є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п. 10.1 договору оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в національній валюті України.

Пунктом 10.3 договору передбачено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар в строки, вказані в специфікаціях.

В специфікаціях № 1 від 29.04.2009 р. та № 2 від 05.05.2009 р. передбачено здійснення оплати протягом 10 днів з моменту поставки.

Згідно п. 14.2 договору він вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2010 р.

До договору сторони підписали специфікації № 1 від 29.04.2009 р. та № 2 від 05.05.2009 р., якими передбачили найменування, кількість товару, ціну за одиницю та загальну вартість товару, а також встановили строк оплати товару протягом 10 днів з дати його отримання. Завірені копії договору та специфікацій до нього додані до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 15/553 від 29.04.2009 р. ним було поставлено відповідачу товар 29.05.2009 р. за видатковими накладними: № 290509–1 на суму 68064,00 грн., № 290509–2 на суму 12804,00 грн. Загальна сума поставленого товару склала 80868,00 грн. Факт отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується підписами представника відповідача, який фактично отримав товар, на видаткових накладній в графі „Отримав” та відбитками печатки; а також податковими накладними № 613 від 29.05.2009 р., № 614 від 29.05.2009 р.; довіреністю на отримання товарно–матеріальних цінностей № 1109 від 28.05.2009 р.; рахунками–фактурами № 290509–1 від 29.05.2009 р., № 290509–2 від 29.05.2009 р.; товарно–транспортною накладною № 0020 від 29.05.2009 р. Завірені копії вказаних документів додані до позову.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 15/553 від 29.04.2009 р. суд робить виходячи з того, що підставою поставки у видаткових та податкових накладних, довіреності на отримання товарно–матеріальних цінностей вказаний саме договір № 15/553 від 29.04.2009 р. Крім того, найменування, кількість та ціна товару, зазначеного у накладних, повністю відповідають тим, що вказані у специфікаціях до договору.

Відповідач отриманий товар не оплатив. Позивач надіслав йому претензію № 3/30–07–09 від 30.07.2009 р. з вимогою оплатити основний борг, пеню, інфляцію та 3% річних. Факт відправлення претензії позивачем та отримання її відповідачем підтверджується поштовою квитанцією кур’єрської служби доставки із відбитком штампу відповідача, на якому зазначено прізвище та підпис уповноваженої особи, яка фактично отримала претензію для відповідача, а також дата такого отримання, якою є 04.08.2009 р. Завірена копія претензії та оригінал поштової квитанції додані до позову.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 15/553 від 29.04.2009 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в специфікаціях, що є невід’ємною частиною договору, передбачили відстрочення платежу на 10 днів з моменту поставки товару, тобто від дати накладної.

Виходячи з того, що за обома спірними видатковими накладними № 290509–1 та № 290509–2 товар був отриманий відповідачем 29.05.2009 р., строк оплати наступив у період з 30.05.2009 р. по 09.06.2009 р. включно (з урахуванням вихідних днів), а вже з 10.06.2009 р. для відповідача почалося прострочення виконання грошового зобов’язання за цими партіями товару.

Суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити товар в передбачений договором № 15/553 від 29.04.2009 р. строк в сумі 80868,00 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов’язання позивач, керуючись п. 11.5 договору, нарахував відповідачу пеню в сумі 2781,86 грн. (розрахунки містяться в матеріалах справи).

Пунктом 11.5 договору передбачено, що у випадку прострочення оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,04% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

Позивач здійснив розрахунок пені з урахуванням положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. в частині того, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Тобто, пеня, нарахована позивачем за ставкою 0,04% від суми невиконаного грошового зобов’язання, не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних в сумі 571,61 грн. та інфляцію в розмірі 808,68 грн. (розрахунки містяться в матеріалах справи).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Перевіркою розрахунків суми пені, 3% річних та інфляції судом встановлено, що дані розрахунки позивача відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймаються судом як належні докази у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 2781,86 грн., 3% річних в сумі 571,61 грн., інфляції в розмірі 808,68 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, тобто не скористався своїм правом на судовий захист.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” (юридична адреса: 84306, Донецька область, м. Краматорськ; код ЄДРПОУ 00210692; рахунок 2600901517252 у філії ВАТ „Державний експортно–імпортний банк України” в м. Донецьк, МФО 334817) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Енергомашкомплект-Донбас” (юридична адреса: 83054, м. Донецьк, вул. Собінова, 152/7; код ЄДРПОУ 24467062; рахунок 2600501518374 у філії ВАТ „Державний експортно–імпортний банк України” в м. Донецьк, МФО 334817) суму 85030,15 грн. (а саме: основний борг на суму 80868,00 грн., пеню в розмірі 2781,86 грн., 3% річних в сумі 571,61 грн., інфляцію в розмірі 808,68 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 850,30 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

В судовому засіданні 05.11.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Нєразік М.М.

тел. 381-91-18

Надруковано у 3 примірниках:

1 – позивачу

2 – відповідачу

3 – господарському суду Донецької області