Ухвала суду № 65348869, 07.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2017 року м. Київ К/800/57262/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравцова О.В.,

суддів Калашнікової О.В.,

Єрьоміна А.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року ТОВ «Дієса» (далі - Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області (далі - Інспекція) про визнання дій протиправними та скасування постанови Інспекції про накладення стягнень від 7 березня 2014 року № 0027.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просило їх скасувати, а позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією проведено позапланову перевірку з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів у магазині «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» (м. Львів, проспект В. Чорновола, 65).

За результатами перевірки складено акт від 27 листопада 2013 року № 1007, яким зафіксовано порушення позивачем статті 15 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів», пункту 8 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506, пункту 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року № 104, що виявилось у відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про дату виготовлення технічно складних побутових товарів (морозильна камера NORD DM 155A+, холодильник NORD DХ 227-7-010А+, холодильник NORD СT 141, холодильник NORD DX 274-012, газова плита NORD 100-2В, холодильник NORD DX 218013, газова плита NORD 100-4а, холодильник SWIZER, холодильник SWIZER DRF 119 ISN, холодильник DAEWOO ER-064R, мікрохвильова піч DAEWOO KOG-8A0R, мікрохвильова піч DAEWOO KOR-6L25, випрямляч MAXWELL MW 2202, фен SATURN ST HC 7205, фен-щітка VITEK VT 1305, фен VITEK VT 1328 СR) в експлуатаційних документах (технічних паспортах, інструкціях по експлуатації, інших друкованих документах, що додаються виробником до товару у супровідній документації).

7 березня 2014 року відповідачем винесено постанову № 0027 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів», якою до позивача застосовано штраф у розмірі 6521,60 грн.

Відмовивши в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що оскаржувана постанова Інспекції є правомірною, прийнятою з дотримання норм чинного законодавства і скасуванню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів.

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - Закон № 877-V) заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Однією з підстав для здійснення позапланових заходів згідно статті 6 вказаного Закону є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877-V, складає акт (частина перша статті 7 Закону № 877-V).

Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів надано відповідачу згоду від 26 листопада 2013 року № 03/7-11157-2013 на проведення позапланової перевірки магазину позивача за адресою: м. Львів, проспект В. Чорновола, 65 стосовно дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів в межах компетенції Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів.

Підставою для проведення перевірки є звернення (лист) Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва від 26 листопада 2013 року № 405/01-01 про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.

Для здійснення позапланової перевірки магазину видано наказ від 27 листопада 2013 року № 171, на підставі якого оформлено направлення від 27 листопада 2013 року № 1078.

Отже, судами обґрунтовано не встановлено порушень вимог законодавства при здійсненні проведення перевірки Товариства, а відтак, відсутні підстави для визнання оскаржуваних дій посадових осіб Інспекції щодо проведення.

Частиною першою статті 15 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII) визначено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Закон передбачає що саме повинна містити Інформація про продукцію.

Стосовно продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 1023-XII інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу та продажу непродовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також визначають вимоги щодо дотримання прав споживачів стосовно належної якості та безпеки товарів і рівня торговельного обслуговування регламентують Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року № 104, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2007 року за № 1257/14524 (далі - Правила).

Пунктом 16 Правил, здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка має містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати вітчизняні товари; дані про основні властивості товару; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремих товарів, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товару; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання товару; строк придатності (строк служби) товару, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Згідно з Порядком гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506, необхідна, доступна та достовірна інформація про товари, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, доводиться виробником (продавцем) до відома споживача в експлуатаційних документах, що додаються виробником до товару.

Як встановлено судами, Товариством реалізується складні побутові товари за відсутності в експлуатаційних документах (технічних паспортах, інструкціях по експлуатації, інших друкованих документах, що додаються виробником до товару у супровідній документації) необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про дату виготовлення вказаної продукції.

Позивачем надано документи, зокрема, декларації про відповідність електричних приладів, сертифікати відповідності, однак, вказані документи не містили інформацію про дату виготовлення продукції, а її встановлення з їх змісту неможливе.

За правилами пункту 7 частини першої статті 23 Закону України № 1023-XII у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене, Інспекцією відповідно до норм чинного законодавства застосовано до Товариства штраф у розмірі 6521,60 грн, у зв'язку з чим, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Таким чином, колегія суддів, керуючись частиною першою статті 224 КАС України, приходить до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді