Ухвала суду № 65348855, 07.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2017 року м. Київ К/800/59369/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравцова О.В.,

суддів Калашнікової О.В.,

Єрьоміна А.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області про визнання протиправними дій, скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року ТОВ «Технополіс-1» (далі - Товариство) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області (далі - Інспекція) про визнання дій протиправними та скасування постанови Інспекції про накладення штрафних санкцій від 10 грудня 2013 року № 000051.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просило їх скасувати, а позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією в період з 6 по 9 грудня 2013 року проведено виїзну позапланову перевірку характеристик продукції у магазині «Ельдорадо» за адресою: м. Харків, вул. Вернадського, 12, що належить позивачу; за наслідками перевірки складено акт характеристик продукції від 6 грудня 2013 року № 208.

Перевірка проведена на підставі згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 3 грудня 2013 року № 5570-2-7/6, направлення на проведення перевірки від 4 грудня 2013 року № 00233, що були видані у зв'язку зі зверненням Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району міста Києва від 26 листопада 2013 року № 405/01-01, від 28 листопада 2013 року № 406/01-01.

Актом перевірки зафіксовані порушення пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 року № 1149 «Про затвердження Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання» та пункту 17 постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року № 785 «Про затвердження Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання».

10 грудня 2013 року Інспекцією винесено постанову про накладення штрафних санкцій № 83-44 у розмірі 4250 грн.

Відмовивши в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що оскаржувана постанова Інспекції є правомірною, прийнятою з дотримання норм чинного законодавства і скасуванню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України від 2 грудня 2010 року № 2735-VІ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон № 2735-VІ).

Частинами першою та п'ятою статті 10 Закону № 2735-VІ передбачено, що ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються Законом № 2735-VІ, законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 2735-VІ органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів: 1) планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду; 2) позапланові, в тому числі за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію.

Відповідно до абзацу а) пункту 1 частини другої статті 24 Закону № 2735-VІ під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 частини першої і підпунктом «а» пункту 2 частини першої цієї статті на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є наявність на продукції Національного знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності.

Під час проведення перевірки відповідачем встановлено порушення вимог, що передбачені Технічним регламентом низьковольтного електричного обладнання від 29 жовтня 2009 року № 1149 (далі - Технічний регламент № 1149) та Технічним регламентом з електромагнітної сумісності обладнання від 29 липня 2009 року № 785 (далі - Технічний регламент № 785).

Так, Технічний регламент № 1149 встановлює вимоги до низьковольтного електричного обладнання та його введення в обіг або в експлуатацію на ринку України.

Відповідно до пункту 3 Технічного регламенту № 1149 введення в обіг низьковольтного електричного обладнання (далі - електрообладнання) можливе тільки в разі, коли воно не загрожує безпеці людей, свійських тварин або майна за умови належного встановлення, обслуговування та використання за призначенням, для якого воно створене.

Згідно із пунктом 7 Технічного регламенту № 1149 перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений Національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту

Оцінка відповідності електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту проводиться із застосуванням модуля А (внутрішній контроль виробництва), передбаченого Технічним регламентом модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 року № 1585.

За цією процедурою виробник або уповноважений представник гарантує і декларує, що електрообладнання відповідає вимогам цього Технічного регламенту.

Відповідно до пункту 13 Технічного регламенту № 1585 виробник або його уповноважений представник наносить маркування Національним знаком відповідності на кожний окремий зразок продукції, який задовольняє застосовуваним вимогам технічного регламенту, та складає декларацію про відповідність з огляду на необхідність ідентифікації продукції, стосовно якої вона складена. Декларація разом з технічною документацією зберігається протягом 10 років після виготовлення останнього зразка продукції. Копії згаданих документів подаються на запит визначених законодавством органів виконавчої влади для перевірки.

Пункт 10 Технічного регламенту № 1149 передбачає, що Національний знак відповідності має відповідати вимогам, наведеним у додатку 4 до цього Технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність.

Маркування Національним знаком передбачено також у пункту 17 Технічного регламенту № 785, відповідно до якого на апаратуру, відповідність якої цьому Технічному регламенту було доведено із застосуванням процедури, установленої у пунктах 13 або 14 цього Технічного регламенту, наноситься Національний знак відповідності. За нанесення Національного знака відповідності відповідає виробник або уповноважений представник.

Додатком 4 до Технічного регламенту № 1149 та пунктами 18-19 Технічного регламенту № 785 передбачено, що зображення Національного знака відповідності має відповідати опису, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності» (далі - постанова № 1599).

Відповідно до пунктів 3, 5 постанови № 1599 у разі підтвердження відповідності продукції призначеним органом з оцінки відповідності поряд із знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів. Знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Технічними регламентами можуть встановлюватися особливості застосування знака відповідності (пункт 7 постанови № 1599).

Пунктом 11 Технічного регламенту № 1149 встановлено, що нанесення на електрообладнання будь-якого іншого маркування, здатного ввести в оману щодо значення та форми Національного знака відповідності, забороняється. Будь-яке інше маркування може бути нанесене на електрообладнання, його пакування, інструкцію або документ, у якому визначені гарантійні зобов'язання, за умови непогіршення видимості та розбірливості Національного знака відповідності.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 44 Закону № 2735-VІ до розповсюджувача у разі розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, застосовуються штрафні санкції у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Отже, у разі виявлення контролюючим органом фактів реалізації товарів, на яких відсутній Національний знак відповідності, до розповсюджувачів таких товарів застосовуються штрафні санкції.

Як вбачається з матеріалів справи, основні доводи Товариства зводяться до того, що Національний знак відповідності містився на упаковці, тарі, супровідній (експлуатаційній) документації до кожної одиниці товару, що відповідає постанові № 1599.

Водночас, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій , Національного знаку відповідності на товарах, перелічених в акті перевірки не було. Вищевказане порушення було детально відображено в акті перевірки, який було складено у присутності уповноваженої особи позивача, про що останнім зроблено запис на акті перевірки.

При цьому, в даному випадку нанесення Національного знаку відповідності передбачено безпосередньо на товар, оскільки про це прямо вказано у технічних регламентах № 785 та № 1149, а постанова № 1599, якою передбачено опис та правила застосування національного знаку відповідності має загальний характер для всіх видів товарів.

При цьому, позивачем не доведено, чому саме на продукцію побутового використання неможливо нанести Національний знак відповідності.

Щодо доводів позивача в частині неправомірності проведення перевірки з огляду на відсутність підстав для її проведення, суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли їх до уваги з огляду на таке.

Так, як встановлено, листами від 26 листопада 2013 року № 405/01-01 та від 28 листопада 2013 року № 406/01-01 Спілка захисту прав споживачів Солом'янського району міста Києва звернулась до Держспоживінспекції України щодо проведення перевірки, в тому числі, і TOB «Технополіс-1» на відповідність продукції, яка реалізується вимогам Технічного регламенту № 1149.

На підставі звернень Держспоживінспекцією України надано Згоду на проведення позапланових перевірок магазинів побутової техніки «Ельдорадо» TOB «Технополіс-1» від 3 грудня 2013 року № 5570-2-7/6.

На підставі згоди Держспоживінспекції України від 3 грудня 2013 року № 5570-2-7/6, наказу від 4 грудня 2013 року № 124 Інспекції та направлення від 4 грудня 2013 року № 00233, посадовими особами відповідача проведена перевірка.

Посадові особи Інспекції були допущені до проведення перевірки, тому факт оскарження в тому числі і згоди Держспоживінспекції України від 3 грудня 2013 року № 5570-2-7/6 у справі № 826/6626/14 в Окружному адміністративному суді міста Києва, судами обґрунтовано не взято до уваги в якості доказу протиправності дій відповідача, оскільки оскаржувана згода була чинною на момент проведення перевірки.

При цьому, слід зауважити, що у справі № 826/6626/14 про визнання протиправною та скасування згоди Держспоживінспекції України на проведення перевірки від 3 грудня 2013 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року, яка набрала законної сили, в задоволенні позову відмовлено.

Отже, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили в задоволенні позову.

Таким чином, колегія суддів, керуючись частиною першою статті 224 КАС України, приходить до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді