Ухвала суду № 65348837, 13.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 березня 2017 року м. Київ К/800/2837/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017 у справі №803/695/16 (876/9060/16) за позовом Державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство» до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017, позовні вимоги Державного підприємства "Ківерцівське лісове господарство" до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області 30.01.2017 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.02.2017 касаційну скаргу відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з недотриманням податковим органом вимог частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі), та надано строк для усунення недоліків до 03.03.2017.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.02.2017 до суду надійшло клопотання відповідача про усунення недоліків касаційної скарги, в якому податковим органом заявлено клопотання про відстрочення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017 у справі №803/695/16 (876/9060/16) до закінчення розгляду справи в касаційному порядку та ухвалення судового рішення, яке мотивовано обмеженим бюджетним фінансуванням податкового органу, що унеможливлює оплату судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

Розглянувши вказане клопотання Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області, суддя-доповідач дійшов висновку про необхідність відмови в його задоволенні.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суддя-доповідач вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для відстрочення такої сплати.

Крім того, Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області також порушила питання про продовження строку для усунення недоліків, посилаючись на неможливість усунути недоліки у визначений строк.

Враховуючи вищезазначене, встановлений зазначеною ухвалою строк необхідно продовжити.

Керуючись ст. 213, ч. 6 ст. 214, ч. 1 ст. 108 КАС України, -

У Х В А Л И Л А :

1. Відмовити в задоволенні клопотання Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про відстрочення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017 у справі №803/695/16 (876/9060/16).

2. Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017 у справі №803/695/16 (876/9060/16) за позовом Державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство» до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

3. Продовжити відповідачу строк для усунення недоліків до 13.04.2017.

4. Направити відповідачу копію ухвали для виконання.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна