Постанова № 65348395, 09.03.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 727/7100/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Слободян Г.М.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

09 березня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з адміністративним позовом про визнання протиправною відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2016 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується слідуюче.

ОСОБА_2 з 01.01.2002 року перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугою років, відповідно до вимог статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", після призначення пенсії продовжував працювати на посаді старшого слідчого прокурора та звільнився з роботи 04.06.2014 року.

13.09.2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року та надав довідку Військової прокуратури прокуратури Західного регіону України № 18/2-141 вих.16 від 31.08.2016 року про розмір середньомісячного заробітку станом на 01.12.2015 року.

Листом від 14.09.2016 року відповідач повідомив позивача, що підстави для перерахунку його пенсії відсутні, оскільки чинне на даний час законодавство не містить положень про перерахунок пенсії пенсіонерам, яким призначено пенсії за вислугою років відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, що діяла на момент призначення йому пенсії за вислугу років.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, з огляду на таке.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом, позивач працював в органах прокуратури та станом на 01.01.2002 року набув права на пенсію за вислугу років на підставі ст.50-1 Закону України від 5 листопада 1991 №1789-ХІІ "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час набуття такого права, далі Закон №1789-ХІІ ) .

Згідно з частиною 13 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, держава взяла на себе обов'язок забезпечити не лише нарахування але й перерахунок пенсії працівникам прокуратури, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.

Частиною 18 статті 50-1 вказаного Закону визначено, що призначені працівникам прокуратури, пенсії перераховувалися у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадився з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадився з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Разом з тим, Законом України від 28.12.2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Крім того, 15 липня 2015 року набув чинності Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" згідно Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 53, ст. 793, N 50, ст. 474; 1995 р., N 11, ст. 71, N 34, ст. 268; 2001 р., N 9, ст. 38, N 44, ст. 233; 2002 р., N 17, ст. 117, ст. 125; 2003 р., N 29, ст. 233, N 30, ст. 247; 2004 р., N 8, ст. 66; 2005 р., N 2, ст. 32, N 6, ст. 132, N 11, ст. 198; 2006 р., N 1, ст. 18, N 19 - 20, ст. 156; 2007 р., N 7 - 8, ст. 66, N 33, ст. 442; 2008 р., NN 5 - 8, ст. 78, N 48, ст. 357; 2010 р., N 37, ст. 497, NN 41 - 45, ст. 529; 2011 р., N 23, ст. 160, N 30, ст. 279; 2012 р., N 12 - 13, ст. 82; 2013 р., N 14, ст. 89, N 21, ст. 208, N 37, ст. 490, N 39, ст. 517; 2014 р., N 11, ст. 132, N 17, ст. 593, N 20 - 21, ст. 745, N 22, ст. 816; із змінами, внесеними Законом України від 14 серпня 2014 року N 1642-VII), крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46 2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50 - 1, частини третьої статті 51- 2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року;

Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії частини тринадцята та вісімнадцята статі 50-1 Закону України "Про прокуратуру", які визначали право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції вважає, що законодавчо визначені підстави для такого перерахунку з цього часу є відсутніми.

Згідно частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, вказані зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ при призначені пенсії, проте, визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.

Норми законодавства щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на час розгляду даної адміністративної справи є чинними і не визнані неконституційними, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами.

У рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Окрім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду України викладену, зокрема у постановах від 17.12.2013 року (справа №21-445а13), від 10.12.2013 року (справа № 21-348а13) та 06.10.2015 року (справа № 127/11720/14-а), оскільки спірні правовідносини у вказаних справах виникли в той період, коли підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулювалися частинами 13 та 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а тому у спірних правовідносинах, відповідач здійснював свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

У відповідності до частини першої пункту 4 статті 198 та статті 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, встановивши порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому воно підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області задовольнити повністю.

Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 жовтня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_2, відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюк Р.В.