Постанова № 65348110, 13.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 року Справа №876/1149/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 жовтня 2016 року у адміністративній справі №607/11238/16-а за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просить визнати неправомірними дії з відмови у перерахунку пенсії та зобов'язати здійснити перерахунок її пенсії, призначеної відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, чинній на день призначення пенсії та Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 (в редакції, чинній на дату призначення пенсії) у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з постановою КМУ від 09.12.2015 року №1013, з розрахунку 90 % суми заробітної плати на посаді завідувача сектору Тернопільської міської ради з 01 грудня 2015 року, виходячи з її розміру, зазначеного в довідці про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, №7738/08 виданій 29 липня 2016 року Тернопільською міською радою.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 жовтня 2016 року позов задоволено. Визнано дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області які полягають у відмові ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії з розрахунку 90 % від суми заробітної плати, виходячи з її розміру на даний час, неправомірними. Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити з 05 квітня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 як державному службовцю з розрахунку 90% від суми заробітної плати, виходячи з її розміру, зазначеного у довідці про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, №7738/08 від 29 липня 2016 року виданій Тернопільською міською радою, з урахуванням виплачених сум.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Зокрема зазначає, що позивачці правомірно відмовлено в проведенні перерахунку пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону №3723-ХІІ, оскільки постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» №1013 від 09.12.2015 виключено пункт 4 та внесено зміни в пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» №865 від 31.05.2000, якими визначалися порядок та підстави перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу». Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. 13 травня 2009 року позивачу ОСОБА_1 призначено пенсію за віком як державному службовцю відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 90 відсотків суми її заробітної плати.

02 серпня 2016 року позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою про перерахунок її пенсії на підставі зростання з 01 грудня 2015 року заробітної плати та розміру посадового окладу працюючим державним службовцям.

Листом №318/М-11 Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 04 серпня 2016 року ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що відповідно до пункту 5 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII від 02.03.2015 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. У зв'язку з цим з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що позивачу була призначена пенсія за віком як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу» в редакції на час призначення пенсії, тобто до набрання чинності Закону України від 28.12.2014р №76-VІІІ. Отже, новий порядок перерахунку пенсій державних службовців, встановлений Законом №76, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія була призначена до набрання ним чинності, до 01.01.2015 року, у тому числі і на позивача.

Проте колегія суддів апеляційного суду вважає висновки суду першої інстанції невірними та такими, що не відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну службу», на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від суми їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону України «Про державну службу», за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Статтею 37-1 цього Закону передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

З метою вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії Кабінет Міністрів України 31.05.2000 прийняв постанову №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії», пунктами 4 та 5 якої (в редакції, чинній на момент призначення позивачці пенсії) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України №432-IV від 16.01.2003 «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу», заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», за винятком працюючих, визначається на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсії провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

В подальшому вказані правові норми зазнали змін як щодо права особи на отримання пенсії, так і щодо її розміру у відсотках до заробітку та порядку її призначення та перерахунку.

Так, з 01.01.2015 стаття 37-1 Закону України «Про державну службу» була чинною в редакції Закону України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України», згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 змін, що вносились до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набрала чинності 15.12.2015, у постанові Кабінету Міністрів України №865 від 31.05.2000 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії» пункт 4 виключено, а абзац перший пункту 5 викладено в такій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

Тому, з 01.01.2015 в Законі України «Про державну службу», а з 15.12.2015 у постанові Кабінету Міністрів України №865 від 31.05.2000 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії» відсутні норми, які б регламентували умови та порядок перерахунку пенсій державним службовцям.

Крім того, з 01.05.2016 набрав чинності новий Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015, яким встановлено інші правила щодо пенсійного забезпечення державних службовців.

Зокрема, згідно ст. 90 Закону України «Про державну службу», пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який не містить норм щодо перерахунку пенсій, аналогічних тим, що втратили чинність.

Також, з 01.04.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII, п. 5 Прикінцевих положень якого передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу».

Оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» чинний, а до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, тому, відповідно, з вказаної дати скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу».

Вирішуючи питання застосування вказаних вище норм права у часі, апеляційний суд зазначає, що правовідносини щодо перерахунку пенсій регулюються нормами права, чинними на момент виникнення права на такий перерахунок.

Позивач вважає, що право на перерахунок пенсії виникло у зв'язку із підвищенням заробітної плати згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Проте, колегія суддів не погоджується з такими доводами позивача, оскільки на момент коли, як вважає позивач, виникло право на перерахунок пенсії, в законодавстві були відсутні норми, які б регламентували умови та порядок проведення такого перерахунку, а тому у відповідача не було правових підстав для його здійснення.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги відповідачів підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову в задоволенні позову з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області - задовольнити.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 жовтня 2016 року у адміністративній справі №607/11238/16-а - скасувати та прийняти нову постанову якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді О.І. Довга

І.І. Запотічний

Повний текст постанови складено 15.03.2017р.