Ухвала суду № 65347272, 14.03.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 березня 2017 рокусправа № 808/1223/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі №808/1223/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектромонтаж-Проект» до державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в :

14 квітня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Промелектромонтаж - Проект» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.03.2016 року №0000681200 прийняте ДПІ в Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що податкове повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження, винесено на підставі акту камеральної перевірки, яка проведена в порушення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 18.12.2014 р. Камеральною перевіркою виявлено невідповідність суми ПДВ за податковими накладними, складеними позивачем, сумі податкових зобов'язань, зазначеній в податковій декларації за травень 2015 р., що не є підставою для донарахування податку, так як позивачем було помилково виписано податкову накладну № 3 від 25.05.2015 р. без виникнення податкових зобов'язань, і до заниження суми податку, що підлягає сплаті в бюджет, це не призвело. Порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та пп.7 п.5 розділу V та п.7 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 23.09.2014 р. № 966, також не підтверджується.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 28.03.2016 року №0000681200 прийняте ДПІ в Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційної скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не включено до податкових зобов'язань травня 2015 р. податкову накладну № 3 від 25.05.2015 р., виписану контрагенту ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) на суму 86611,08 грн., в результаті чого занижено податкові зобов»язання по декларації за травень 2015 р., також ця помилка вплинула на розрахунки наступних звітних податкових періодів. В порушення вимог п.7 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966, позивачем неправомірно збільшено суму від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, так як ця сума повинна бути включена в тому звітному періоді, в якому подано уточнюючий розрахунок.

Від позивача на адресу суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він посилаючись на доводи адміністративного позову, просить оскаржувану постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача, в якому ДПІ зазнала, що вимоги апеляційної скарги підтримає у повному обсязі, просить оскаржувану постанову суду скасувати, та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС України було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОМОНТАЖ-ПРОЕКТ» (далі - позивач) у податковій звітності з податку на додану вартість за травень - листопад 2015 р., за результатами якої складено акт від 17.02.2016 р. № 47/15/34910353.

За висновками цього акту встановлені порушення:

- п.187.1 ст.187 розділу V Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками травня 2015 р. з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету на суму ПДВ 73175 грн.,

- п.200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, п.7 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966, в результаті чого за червень-листопад 2015 р. завищено залишок від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму ПДВ 170868 грн, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню за червень - листопад 2015 р. з урахуванням залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів та сплачується сплачується до державного бюджету за звітні періоди червень - листопад 2015 р. на суму ПДВ 82054 грн.

На підставі акту перевірки 28 березня 2015 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000681200, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку додану вартість на 155229 грн. за основним платежем, і застосована штрафна (фінансова) санкція в сумі 38807,25 грн.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення № 0000681200 є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що виникнення у платника податку обов'язків з податку на додану вартість виникають лише в разі здійснення господарських операцій, які законом визначено як об'єкти оподаткування. Оскільки позивачем господарську операцію, фактично здійснено не було, підстави для визнання платнику податкового зобов'язання з ПДВ та застосування штрафних санкцій - відсутні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до 187.1 ст.187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Отже, виникнення у платника податку податкових зобов'язань з податку на додану вартість відбувається виключно у зв'язку зі здійсненням операцій, які закон визначає як об'єкт оподаткування.

Встановлені обставини справи свідчать, що на підставі договору № 2014/д/ОГЕ/1646 від 09.10.2014 р. позивач виконував для ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» роботи по капремонту електрообладнання вантажопідйомного електромостового крану.

17.10.2014 р. ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на підставі рахунку № 0000213 від 10.10.2014 р. була перерахована позивачу передплата в сумі 310999,80 грн., в тому числі ПДВ 51833,30 грн., в зв'язку з чим позивачем була складена податкова накладна № 1 від 17.10.2014 р. на суму 51833,30 грн., зареєстрована в ЄРПН.

Виконання робіт було завершено в травні 2015 р., сторонами підписані акти виконаних робіт № 1 на суму 519666,47 грн., в т.ч. ПДВ 86611,08 грн. і № 2 на суму 100051,20 грн., в т.ч. ПДВ 16675,20 грн.

Позивачем складені і зареєстровані в ЄРПН податкові накладні № 4 від 25.05.2015 р. на суму ПДВ 16675,20 грн. і № 5 від 25.05.2015 р. на суму ПДВ 34777,78 грн.

Крім цього, позивачем було складено в адресу ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» і зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 3 від 25.05.2015 р. на суму ПДВ 86611,08 грн.

27.05.2015 р. позивачем складено розрахунок коригування до податкової накладної № 3 від 25.05.2015 р. на суму ПДВ 86611,08 грн., який направлений покупцю - ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», для реєстрації в ЄРПН.

В зв'язку з відсутністю реєстрації розрахунку коригування покупцем позивач направив лист від 25.08.2015 р. з проханням здійснити реєстрацію в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної № 3 від 25.05.2015 р. як складеної помилково.

До декларації з ПДВ за квітень 2016 р. позивачем подана скарга на покупця за порушення покупцем термінів реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до ч.1 п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п.192.1 ст.192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

П.201.10 ст.201 ПКУ та Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569 передбачено, що розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Відповідно до ч.17 п.201.10 ПКУ у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Протягом 15 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою контролюючий орган зобов'язаний провести документальну позапланову перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивачем було помилково складено на адресу ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» і зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 3 від 25.05.2015 р. на суму ПДВ 86611,08 грн., після виявлення помилки вжито заходів для її усунення шляхом надіслання податкового розрахунку контрагенту для здійснення реєстрації в ЄРПН, подано скаргу на дії покупця в порядку ПК України.

Відтак, відсутніми є підстави для визначення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ та застосування штрафних санкцій. Оскільки не відбулось господарської операції на відповідну суму ПДВ, яка б могла вважатись об'єктом оподаткування в силу ПК України.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності порушення позивачем п.200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, п.7 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966, яке, за висновком відповідача, призвело до заниження суми податку на додану вартість за липень - листопад 2015 р., з огляду на наступне.

Так, за змістом акту перевірки вбачається, що податковий орган дійшов висновку, що позивачем в порушення ПК України дані уточнюючого розрахунку включені до податкової декларації з ПДВ за липень 2015 р., в той час як вони мали бути включені до податкової декларації за серпень 2015 р.

Між тим, відповідно до п.200.4 ст.200 ПКУ при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.7 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість у разі виправлення значення рядка 24 декларації за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 29 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Тобто, вказана норма стосується випадків подання уточнюючих розрахунків за періоди до 01 лютого 2015 р., позивач подав уточнюючий розрахунок в серпні 2015 р. за травень 2015 р., а отже, ця норма застосована відповідачем безпідставно.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстави для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.195, ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі №808/1223/16 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів відповідно до ст.. 212 КАС України.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова