Рішення № 65346868, 14.03.2017, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2017 р.

Справа № 926/329/17

За позовом квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці

до товариства з обмеженою відповідальністю «Біхмайстер», с. Михайлівка Глибоцького району Чернівецької області

про стягнення неустойки - 23685,05 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю «Біхмайстер» з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 23685,05 грн., а саме неустойки, що виникла внаслідок не звільнення відповідачем нежитлових вбудованих приміщень площею 178,65 кв. м. в будівлі №4 військового містечка №101 за адресою: м. Чернівці, пл. Театральна, 6. Позивачем нараховано відповідачу неустойку за період з липня по грудень 2016 року.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 30.01.2017 порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 14.02.2017.

Ухвалою від 14.02.2017 у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладено на 14.03.2017.

На день вирішення спору, 14.03.2017, представник відповідача повторно у судове засідання не з’явився, що не перешкоджає розгляду справи без його участі, оскільки відповідача належним чином повідомлено про час, дату та місце даного судового розгляду.

Неявка представника позивача у судове засідання також не перешкоджає розгляду справи на підставі наданих позивачем матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд в с т а н о в и в наступне.

01 липня 2015 року між сторонами у справі укладено попередній договір оренд за №253/2015-п нерухомого військового майна, розташованого в Чернівецькому гарнізоні за адресою: м. Чернівці, площа Театральна, 6 (надалі – Договір).

Пунктом 1.1 Договору сторони погодили, що позивач зобов’язується протягом 12 місяців з моменту підписання цього договору провести процедуру укладення в майбутньому основного договору оренди нерухомого військового майна – нежитлових вбудованих приміщень площею 197,25 кв.м. в будівлі № 4 (літ.А) військового містечка №101 (у подальшому – майно), що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, розташоване за адресою: м. Чернівці, пл. Театральна, 6, на умовах встановлених даним договором.

Відповідач, згідно з умовами Договору, до моменту підписання основного договору оренди має право використовувати майно за цільовим призначенням, визначеним у п.2.1.3 (п.1.2 Договору). Позивач передає відповідачу в строкове платне користування нерухоме військове майно, а відповідач приймає вказане приміщення для використання під розміщення офісних приміщень і зобов’язується своєчасно сплачувати за його користування орендну плату у розмірі 3945 грн. в місяць, яка в подальшому підлягає коригуванню. (п.п. 3.3.2 Договору).

У п.п. 9.1., 9.2. Договору сторони обумовили між собою строк дії цього Договору з 01.07.2015 по 30.06.2016 та визначили, що Договір припиняє свою дію за взаємною згодою сторін, що підтверджується ними письмово, після повного виконання сторонами своїх зобов’язань, передбачених цим договором, в інших випадках, передбачених цим договором та/або законодавством України.

Вищезазначене нерухоме майно передане відповідачу за актом приймання-передачі від 01.07.2015.

Додатковою угодою до Договору, яка укладена між сторонами 01.11.2015 змінено площу нерухомого майна до 178,65 кв.м. та розмір плати за користування майном – до 3573 грн. та підписано відповідний акт приймання-передачі нерухомого майна.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 67 Господарського кодексу України сторони вільні у виборі предмету договору, визначені зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

За ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частиною 2 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачено можливість укладення змішаних договорів, що породжують два чи декілька зобов’язань на кожній стороні та підпорядковуються різним інститутам (чи іншим групам норм) цивільного права.

За своє правовою природою Договір є змішаним, оскільки в ньому містяться елементи різних договорів не тільки попереднього договору стосовно зобов’язання укладення основного договору з дотриманням вимог ст. 635 Цивільного кодексу України і ст. 182 Господарського кодексу України, але і умови договору оренди щодо надання у реальне тимчасове платне користування індивідуально визначеного державного майна, згідно положень Закону України «Про оренду державного і комунального майна» та інших нормативних актів.

Договір містить всі істотні умови, визначені ст. 10 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» та його укладено сторонами в порядку, встановленому ст.ст. 179-181 Господарського кодексу України, з урахуванням особливостей укладення попередніх договорів відповідно до ст. 182 Господарського кодексу України та ст. 635 Цивільного кодексу України.

У ст. 5 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» визначено, що орендодавцями є підприємства, установи та організації – щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Відповідне положення закріплене також в ст. 287 Господарського кодексу України, відповідно до п.3 якої орендодавцями щодо державного та комунального майна є державні (комунальні) підприємства, установи та організації – щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Судом встановлено, що наявний в матеріалах справи Договір не суперечить вимогам Цивільного кодексу України, а також інтересам держави і суспільства, а тому приймається судом до уваги як чинний Договір.

В матеріалах справи відсутній акт про повернення відповідачем позивачу майна у строк після закінчення дії Договору.

Відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у разі невиконання наймачем обов’язку з повернення речі.

Таким чином, право на стягнення встановленої нормою ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України неустойки пов’язується з простроченням орендарем виконання зобов’язання з повернення орендованого приміщення за актом приймання-передачі.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховано відповідачу неустойку за період з липня по грудень 2016 року, з урахуванням здійснених відповідачем платежів, у розмірі 23685,05 грн.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими, а відтак позов підлягає задоволенню.

Судовий збір стягується з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Біхмайстер» (вул. Тарашанська, 21, с. Михайлівка Глибоцького району Чернівецької області, код 36751377) на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці (58000, м. Чернівці, вул. Українська, 43, код 08179180) 23685,05 грн. неустойки та 1600 грн. судового збору.

3. Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.В. Гончарук