Постанова № 65346844, 15.03.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.03.2017р. справа № 908/3238/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 за довіреностівід відповідача:ОСОБА_5 директор підприємстварозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", м. Київ в особі Бердянської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України, м. Бердянськ, Запорізька областьна рішення господарського судуЗапорізької області від30.01.2017р.по справі№ 908/3238/16 (суддя Смірнов О.Г.)за позовомДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України", м. Київ в особі Бердянської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України, м. Бердянськ, Запорізька областьдо відповідачаПриватного підприємства "Група науково - промислових досліджень", м. Бердянськ, Запорізька областьпростягнення 6 076, 77 грн

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України", м. Київ в особі Бердянської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України, м. Бердянськ, Запорізька область (далі «Позивач») звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Група науково - промислових досліджень", м. Бердянськ, Запорізька область (далі «Відповідач») заборгованості в розмірі 6 076, 77 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.01.2017р. у справі № 908/3238/16 у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України відмовлено.

Зазначене рішення вмотивоване тим, що позивачем не було доведено суду належними та допустимими засобами доказування наявність підстав для задоволення позову, зокрема наявність боргу та його розмір, та те, що борг підлягає стягненню саме з відповідача - Приватного підприємства «Група науково-промислових досліджень».

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2017р. у справі № 908/3238/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення господарського суду Запорізької області у цій справі не можна вважати законним і обґрунтованим, оскільки воно ґрунтується на помилкових висновках суду і є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

07.03.2017р. до відділу організаційної роботи, документального забезпечення та канцелярії Донецького апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення № 11.04-09/72 від 02.03.2017р. до апеляційної скарги.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до останньої.

Представник Відповідача підтримав доводи викладені у відзиві № 16 від 14.03.2017р. на апеляційну скаргу, який надійшов до апеляційного суду 13.03.2017р., просив рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2017р. у справі № 908/3238/16 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України фіксацію судового процесу було здійснено технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи міститься договір морського агентування за винагороду № 1 від 07.09.2013р., укладений між морським агентом ДСД 30.05.12 № 1- УП\О 32972994 «Група науково-промислових досліджень» та фізичною особою ОСОБА_6 (судновласником СЧС «Вега-1») та договір морського агентування за винагороду № 2 від 30.10.2013р., укладений між морським агентом ДСД 30.05.12 № 1- УП\О 32972994 «Група науково-промислових досліджень» та ТОВ РП «Ливант» (судновласником судна ЯЗП-0991 «Елена»).

Пунктами 2.2., 2.4. вказаних договорів морського агентування чітко визначено, що судновласник зобовязується видавати морському агенту в достатній кількості кошти для покриття витрат вказаних суден за погодженим капітаном судна рахункам, згідно вимог пункту а ч. 1 ст. 118 Кодексу торговельного мореплавства України в забезпечення платежів за судна. Кошти, які будуть сплачені морським агентом для опрацювання вказаних суден Державному підприємству Бердянська філія Адміністрації морських портів України є власністю судновласника, у звязку з чим спори за кошти, в тому числі в судовому порядку вирішуються судновласником стосовно своєї власності згідно листа Міністерства транспорту України № 1/8-848,4 від 03.12.2003р. та листа Національного банку України вих. № 13-112/5366 від 23.12.2003р.

Так, саме у звязку з наявністю вказаних договорів морського агентування капітанами суден СЧС Вега-1 та ЯЗП-0991 Елена були видані номінації, оформлені листами № 3 від 07.09.2013р. та № 3 від 30.10.2013р., про визначення морським агентом ДСД 30.05.12 № 1 УП\О 32972994 Група науково-промислових досліджень, з яким в подальшому 11.11.2013р. між Державним підприємством Адміністрація морських портів України, (далі «АМПУ») в особі начальника Бердянської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України ОСОБА_7 та ДСД 30.05.12 № 1 УП\О 32972994 Приватного підприємства Група науково-промислових досліджень, (далі «Агент») був укладений договір № 29-П-БЕФ-13 (далі «Договір»).

Відповідно до п. 1.1. договору, предметом останнього є визначення взаємовідносин між Агентом та АМПУ в процесі виконання сторонами своїх обовязків з обслуговування суден, які знаходяться в акваторії Бердянського морського порту (далі за текстом порт), а також виконання загальних вимог на території порту. АПМУ та Агент будують свої взаємовідносини без втручання у виробничу діяльність один одного.

Згідно з п. 1.2. Договору запланований обсяг агентських послуг у 2013 році за даним договором орієнтовно (за підсумками минулих років) складає 25,0 тис. грн.

Відтак, послуги за умовами вказаного Договору надаються саме суднам.

При цьому відповідач в даному договорі є морським агентом, тобто посередником між судновласниками суден СЧС Вега-1 та ЯВП-0991 Елена та позивачем (АМПУ).

Умовами п.п. 2.2.9 Договору чітко визначено, що Агент завчасно отримує від судновласника кошти, необхідні для оплати рахунків АМПУ по портовим зборам, послугам капітана порту, іншим додатковим послугам, наданим АМПУ за заявкою капітану.

Отже, укладаючи з позивачем ОСОБА_8 № 29-П-БЕФ-13 від 11.11.2013р. відповідач діяв як морський агент суден СЧС Вега-1 та ЯЗП-0991 Елена, тобто представник інтересів судновласників вказаних суден згідно умов вказаних вище договорів морського агентування.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору в даній справі є саме вимоги про стягнення заборгованості з відповідача (морського агента) за надані позивачем (АМПУ) послуги за Договором № 29-П-БЕФ-13 від 11.11.2013р. для суден СЧС Вега-1 та ЯЗП-0991 Елена, які заходили та перебували в акваторії Бердянського торговельного порту в період з 21.11.2013р. по 31.12.2013р., зокрема послуги за оформлення приходу, відходу судна, послуги заїзду вантажного автотранспорту на територію БФ ДП АМПУ , послуги заїзду спеціалізованої машини для бункерування дизельним паливом судна, послуги за використання причалів і території БФ ДП АМПУ, послуги за зняття та утилізацію твердих харчових відходів.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд першої інстанції, з посиланням на норми діючого законодавства, що регулюють відносини з торговельного мореплавства, встановив, що послуги за оформлення приходу, відходу судна, послуги заїзду вантажного автотранспорту на територію БФ ДП АМПУ, послуги заїзду спеціалізованої машини для бункерування дизельним паливом судна, послуги за використання причалів і території БФ ДП АМПУ, послуги за зняття та утилізацію твердих

харчових відходів, як послуги, спрямовані на забезпечення безпеки судноплавства, відшкодовуються за рахунок корабельного, причального та санітарного зборів (портових зборів).

Окрім того, позивачем неодноразово в письмових поясненнях підтверджено, що відповідачем були сплачені в повному обсязі портові збори, отже позивач визнає цей факт.

Судова колегія цілком погоджується з правовою оцінкою правовідношень, що склалися між сторонами, яка була надана судом першої інстанції. Обґрунтованим є також посилання місцевого господарського суду на те, що відповідач здійснює оплату послуг, наданих за Договором позивачем суднам, за рахунок коштів судновласників, діючи при цьому не як самостійний субєкт, а як посередник на підставі договорів морського агентування, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 80-86). При цьому відповідач особисто послуги від позивача за вказаним Договором не отримує.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським судом допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", м. Київ в особі Бердянської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України, м. Бердянськ, Запорізька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2017р. у справі № 908/3238/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3

Надруковано 6 примірників:

2 позивачу;

1 відповідачу;

1 до справи;

1 ГСЗО;

1 ДАГС.