Рішення № 65346639, 09.03.2017, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2017Справа № 917/142/17

за позовом Приватного підприємства "Акватол", вул. Підстепна, буд. 29, с. Златоустівка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53073; адреса для листування: вул. Спокійна, 11а, м. Кривий Ріг, 50011

до Публічного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар"єр", вул. Горького, буд. 151, с. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800

про стягнення суми основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, паспорт серія КР 545620, виданий Вижницьким РВ УМВС України у Чернігівській області 17.07.2000, довіреність від 01.03.2017, ОСОБА_2, довіреність від 23.01.2017

від відповідача: не зявилися

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду №19/12 від 31.12.2012 у розмірі 582268,55 грн, з яких: 545218,86 грн сума основного боргу, 4462,66 грн 3% річних, 32587,03 грн інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань, зокрема, щодо своєчасної оплати виконаних робіт.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та наполягав на його задоволенні.

09.03.2017 від позивача надійшла заява про приєднання документів на підтвердження витрат на правову допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

Відповідач у відзиві проти позову заперечив, посилався на відсутність обґрунтованого розрахунку суми у розмірі 582 268,55 грн. Також, зазначив, що відповідачем неправильно розраховано суму інфляційних втрат за жовтень 2016 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

31.12.2012 ПП "Акватол" та ПАТ "Рижівський гранітний карєр" уклали договір підряду №9/12.

31.12.2015 ПП "Акватол" та ПАТ "Рижівський гранітний кар'єр" уклали договір підряду №10/15.

Предметом даного договору є роздріблення гірничих порід на кар'єрі ПАТ "Рижівський гранітний кар'єр" вибуховим способом з забутуванням свердловинних зарядів.

На виконання умов договору №10/15 ПП "Акватол" виконало робіт для ПАТ "Рижівський гранітний кар'єр" на загальну суму 2 467 740 грн.

Зазначені роботи прийнято ПАТ "Рижівський гранітний кар'єр" на загальну суму 2 467 740 грн, що підтверджується актами виконаних робіт за формою №25, а саме: акти виконаних робіт №16 від 07.04.2016, №26 від 19.05.2016, №40 від 18.06.2016, №48 від 22.07.2016, №61 від 26.08.2016, №80 від 11.11.2016.

Відповідно до п. 5.2.1 договору вартість договірного об'єму робіт визначається по цінам узгодженими з ПАТ "Рижівський гранітний кар'єр" на підставі калькуляційних розрахунків складених ПП "Акватол" згідно з діючими цінами на матеріали, послуги та інші витрати на момент початку робіт.

Згідно з Протоколом погодження вільної оптової ціни, який є додатком №3 до договору №10/15 від 31.12.2015 вартість вибухових робіт складає 13,20 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 5.1. договору Замовник (ПАТ "Рижівський гранітний кар'єр") здійснює попередню оплату у розмірі 70% вартості згідно договору, остаточний розрахунок у розмірі 30% сплачується у триденний термін після підписання акту про виконання вибухових робіт.

Так, за даним договором не оплаченими залишилися виконані роботи на суму 545 218,86 грн.

Заборгованість ПАТ "Рижівський гранітний кар'єр" підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 31.10.2016, підписаним відповідачем.

06.12.2016 позивачем надіслано на адресу ПАТ "Рижівський гранітний кар'єр", претензію про сплату заборгованість, яку останнім отримано 15.12.2016.

Проте на час розгляду даної справи заборгованість в сумі 545 218,86 грн відповідачем не сплачена.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду; якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушуючи договірні зобов'язання заборгованість в сумі 545 218,86 грн відповідачем не сплачена.

Заперечення відповідачем судом відхиляються як безпідставні та необґрунтовані.

Отже, вимога позивача про стягнення основного боргу в розмірі 545 218,86 грн є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 32 587,03 грн інфляційних та 4 462,66 грн 3% річних за період 17.10.2016 19.01.2017.

Судовий збір, сплачений позивачем, покладається на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Також, позивач просить суд покласти на відповідача витрати за оплату послуг адвоката у розмірі 4500,00 грн.

Відповідною до ст. 44 ГПК України до складу судових витрат належать, зокрема, судовий збір, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, оплати послуг адвоката.

Згідно з ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони.

Пунктом 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, передбачених ст. 49 ГПК України.

Судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст.ст. 4, 13, 14, 15 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Відповідно до частини першої ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження надання послуг адвокатом позивач надав суду копію договору про надання правової допомоги №27/12/16-1, квитанцію про отримання гонорару в розмірі 4500,00 грн.

Отже, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати позивача на оплату послуг адвоката у сумі 4500,00 грн необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32 - 33, 43 - 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар"єр", вул. Горького, буд. 151, с. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, код ЄДРПОУ 03327339 на користь Приватного підприємства "Акватол", вул. Підстепна, буд. 29, с. Златоустівка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53073; адреса для листування: вул. Спокійна, 11а, м. Кривий Ріг, 50011, код ЄДРПОУ 30643704 - 545218,86 грн боргу, 4462,66 грн - 3% річних, 32587,03 грн інфляційних втрат, 8730,60 грн судового збору, 4500,00 грн витрат на правову допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.03.2017

Суддя Д.М. Сірош