Ухвала суду № 65346514, 07.03.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.03.2017 р. Справа № 914/3257/16

Господарський суд Львівської області у складі

Суддя Фартушок Т.Б. при секретарі Кохановській Ю.І.

за позовом: Державної екологічної інспекції у Львівській області, Львівська область, м.Львів,

до Відповідача: Львівського комунального підприємства «Збиранка», м.Львів,

про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства

ціна позову: 17856,84 грн.

Представники:

Позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність від 03.01.2017 року №09-3);

Відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція в Львівській області до Львівського комунального підприємства «Збиранка» про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. Ціна позову 171407,44грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.12.2016 року у даній справі позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 24.01.2017р. В судовому засіданні 24.01.2017 року оголошувалась перерва до 14.02.2017 року, про що представники Сторін належним чином повідомлялись під розписку. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, викладених в ухвалі суду від 14.02.2017 року та від 28.02.2017 року у справі. Строк розгляду справи продовжено на 15 днів з причин та підстав, зазначених в ухвалі суду по даній справі від 14.02.2017р.

Представникам Сторін по явці оголошено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28, 38, 59 ГПК України. Крім того, в ухвалах Господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані чи оголошені Сторонам (підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, а також повідомлення про оголошення ухвали про відкладення розгляду справи та оголошення перерви в судовому засіданні) зазначалось, що права та обовязки Сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38, 59 ГПК України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала, в судовому засіданні надала усні пояснення по суті спору, аналогічні до викладених у позовній заяві.

24.01.2017 року Позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. №272/17), у якій просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 17856,84 грн. збитків завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. Вказану заяву задоволено судом та ухвалено подальший розгляд справи здійснювати з її урахуванням.

Представник Відповідача в судове засідання не зявився, впродовж розгляду справи проти позову не заперечив, надав усні пояснення по суті спору.

Суд зазначає, що 27.02.2017рр. представником Відповідача подано клопотання (вх.№7882/17), у якому просить суд відкласти розгляд справи у звязку із неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання та не проводити розгляд справи за відсутності повноважного представника Відповідача. Вказане клопотання оглянуто судом, долучено до матеріалів справи та задоволено, про що зазначено в ухвалі суду по даній справі від 28.02.2017р.

Поряд з цим, у вказаному клопотанні від 27.02.2017р. (вх.№7882/17) Відповідач зазначав, що клопотання про долучення доказів та письмові заперечення на позовну заяву будуть надані в наступному судовому засіданні. Проте, станом на час винесення даної ухвали жодних заперечень на позовну заяву Відповідачем не подано.

Поряд з цим суд зазначає, що 01.03.2017 року Відповідачем подано клопотання (вх. №8258/17), у якому повідомляє суд про те, що кошти за претензією Позивача від 30.12.2016 року №432 в сумі 17856,84 грн. перераховано на рахунок Малехівської сільської ради Платіжними дорученнями від 20.02.2017 року №605 на суму 14360,88 грн. та від 28.02.2017 року №613 на суму 3495,96 грн. та просить суд долучити до матеріалів справи копії вказаних платіжних доручень.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі, окрім подання відзиву на позовну заяву, Сторін зобовязувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 38 (витребування доказів) ГПК України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань в порядку ст.38 ГПК України протягом розгляду справи Сторонами не заявлялось.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст.4-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Впродовж розгляду справи в судових засіданнях суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

При цьому суд зазначає, що з врахуванням вимог ч.ч.1, 3 ст.69 ГПК України, беручи до уваги дату надходження позовної заяви до суду (23.12.2016р.), враховуючи терміни перебігу поштової кореспонденції, в суду відсутні правові підстави для подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Державна екологічна інспекція в Львівській області звернулась до Господарського суду Львівської області із позовом до Львівського комунального підприємства «Збиранка» про відшкодування 171407,44 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Згідно прийнятої судом заяви Позивача про зменшення розміру позовних вимог від 24.01.2017р. вх. №272/17, розмір позовних вимог складає 17856,84грн.

Підставою позовних вимог є акти Позивача №385/02/518, №473/02/625 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, якими встановлено наявність порушень Відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

Ціну позову Позивач обґрунтовує розрахунками розмірів відшкодування збитків від 02.09.2016р. на суму 5614,49грн. та на суму 165793,05грн., проведеними, в тому числі, на підставі даних актів перевірки №385/02/518 та №473/02/625.

Позивачем скеровано Відповідачу претензії №409 на суму 5614,49грн. та №410 на суму 165793,05грн., сплата заборгованості за якими зазначена предметом позовних вимог у позовній заяві.

У заяві про зменшення розміру позовних вимог від 24.01.2017р. вх.№272/17 Позивач повідомляє про відкликання претензії №410 від 30.09.2016р. на суму 165793,05грн. у звязку із наявністю описки в розрахунку та просить суд врахувати при розгляді даної справи претензію №432 від 30.12.2016р. на суму 12242,35грн.

Відтак, з врахуванням доводів прийнятої судом заяви Позивача про зменшення розміру позовних вимог від 24.01.2017р. вх.№272/17, позовними вимогами є стягнення з Відповідача на користь Позивача 17856,84грн., з яких 5614,49грн. за претензією №409 та 12242,35грн. за претензією №432 (5614,49+12242,35=17856,84).

Платіжними дорученнями від 20.02.2017 року №605 на суму 14360,88грн. та від 28.02.2017 року №613 на суму 3495,96 грн. Відповідачем здійснено відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства (всього на суму 17856,84грн.).

З наведеним погодилась і представник Позивача, зазначивши у клопотанні від 07.03.2017р. вх.№9281/17 про те, що: «Державна екологічна інспекція у Львівській області просить Суд вважати платіжні доручення №605 та №613 на суму 17856,84 грн. як сплату збитків за претензіями №432 та 409, стягнення яких є предметом розгляду справи №914/3257/16.».

Поряд з цим, у клопотанні Позивача від 07.03.2017р. вх.№9281/17 зазначено, що Позивач: «…вважає шкоду, предявлену Відповідачу претензією №432 від 30.12.2016 року в сумі 14360,88 грн. невідшкодованою». З даного приводу суд зазначає, що згідно долученої самим ж Позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 24.01.2017р. вх.№272/17 копії претензії №432 від 30.12.2016р., розмір вимог за Претензією №432 складає не 14360,88грн., а 12242,35грн., про що зазначено Позивачем і в самій Заяві. Сума ж збитків в розмірі 14360,88грн. зазначена у доданій Позивачем до клопотання від 07.03.2017р. вх.№9281/17 копії претензії №426, стягнення по якій не було та не є предметом позову у даній справі. Крім того, до клопотання Позивача від 07.03.2017р. вх.№9281/17, в якому, як зазначено вище, Позивач визнає повну сплату Відповідачем збитків за претензіями №432 та №409, долучено лист Відповідача Позивачу від 28.02.2017р. №285, в якому Відповідач просить платіжне доручення №605 від 20.02.2017р. (призначення платежу претензія №426) врахувати за сплату по відшкодуванню шкоди платіжним дорученням №613 від 28.02.2017р. (призначення платежу згідно претензії №432 від 30.12.2016р.).

З врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про те, що Відповідачем повністю погашено збитки в розмірі 17856,84грн. (за претензіями №409 на суму 5614,49грн. та №432 на суму 12242,35грн.), а відтак, відсутній предмет спору.

Суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено в пункті 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», що перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Припинення провадження у справі це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи (п.4.2. Постанови).

Відповідно до п.4.4. Постанови господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Судом розяснено представнику Позивача правові наслідки припинення провадження у справі, передбачені статтями 22 та 80 ГПК України.

Оглянувши та дослідивши матеріали справи, подані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновків про необхідність припинення провадження у справі у звязку із відсутністю предмета спору.

27.02.2017 року Позивачем подано клопотання (вх. №885/17), у якому просить суд повернути 1193,12грн. різниці сплаченого судового збору у звязку із зменшенням розміру позовних вимог та у звязку з внесенням судового збору в розмірі більшому, аніж встановлено законом.

З приводу поданого клопотання суд зазначає наступне.

Державна екологічна інспекція в Львівській області звернулась до Господарського суду Львівської області із позовом до Львівського комунального підприємства «Збиранка» про відшкодування 171407,44 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень.

Відтак, з врахуванням ціни позову (171407,44грн.) при поданні позову до сплати підлягав судовий збір в розмірі 2571,11грн.

Позивачем за подання позовної заяви до суду Платіжним дорученням від 09.12.2016р. №453 сплачено судовий збір в розмірі 2571,12 грн. Оригінал вказаного Платіжного доручення є додатком №1 до позовної заяви.

Згідно прийнятої судом заяви Позивача про зменшення розміру позовних вимог від 24.01.2017р. вх. №272/17, розмір позовних вимог складає 17856,84грн.

З врахуванням вищенаведеного, в тому числі вимог п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) в частині внесення судового збору в розмірі, не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, суд зазначає, що сума судового збору за предявлення майнової вимоги в розмірі 17856,84грн. складає 1378грн.

Відповідно до ч.2 ст.44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

З підстав наведеного суд дійшов висновку, що при поданні позову Позивачем внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, на 0,01грн. (2571,12-2571,11); різниця між судовим збором, який підлягав сплаті за подання позову, та судовим збором, який належало сплатити з урахуванням заяви Позивача про зменшення розміру позовних вимог складає 1193,11грн. (2571,11-1378); разом 1193,12грн. (0,01+1193,11).

З підстав наведеного суд дійшов висновків про те, що клопотання Позивача про повернення суми сплаченого судового збору є підставним і обґрунтованим, підлягає до задоволення у повному обсязі, а сплачений Платіжним дорученням від 09.12.2016р. №453 судовий збір підлягає поверненню Державній екологічній інспекції у Львівській області (79026, Львівська область, м.Львів, вул.Стрийська, буд.98; ідентифікаційний код 36762986) в розмірі 1193,12грн.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст. 22, п. 1-1 ч.1 ст.80, ст.86 ГПК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд -

УХВАЛИВ:

1.Розгляд справи здійснюється з врахуванням заяви Позивача про зменшення розміру позовних вимог від 24.01.2017р. вх.№272/17.

2.Припинити провадження у справі.

3.Повернути Державній екологічній інспекції у Львівській області (79026, Львівська область, м.Львів, вул.Стрийська, буд.98; ідентифікаційний код 36762986) з Державного Бюджету України 1193,12грн. сплаченого згідно Платіжного доручення від 09.12.2016р. №453 судового збору.

Суддя Фартушок Т. Б.