Рішення № 65346420, 07.03.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2017р. Справа№ 914/876/16

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: до відповідача:Публічного акціонерного товариства Львівобленерго, м.Львів ОСОБА_1 державного гірничо-хімічного підприємства Сірка, м.Новий Розділ Львівської області про: стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію. Ціна позову 68 433,75 грн. Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: не зявився

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Публічного акціонерного товариства Львівобленерго, м.Львів до відповідача, ОСОБА_1 державного гірничо-хімічного підприємства Сірка, м.Новий Розділ Львівської області про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію. Ціна позову 68 433,75 грн.

Ухвалою суду від 01.04.2016р. за даним позовом порушено провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 20.04.2016р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.

20.04.2016р. за вх.№17304/16 позивачем подано лист, в якому письмово підтверджує, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає судових рішень цих органів, підтверджує суму заборгованості по заявлених вимогах, станом на час розгляду справи, а також надає додаткові документи до матеріалів справи, які судом прийнято та приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 20.04.2016р. розгляд справи відкладено на 18.05.2016р.

10.05.2016р. за вх.№19774/16 відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому відповідач визнає борги перед ПАТ «Львівобленерго» і готовий планомірно погасити заборгованість за спожиту електроенергію, і просить суд врахувати важкий фінансовий стан державного підприємства та не застосовувати санкції щодо несвоєчасного виконання грошових зобовязань. Відповідач зобовязується реструктуризувати борг за спожиту електроенергію і провести його погашення. Позов просить відхилити.

В судовому засіданні 18.05.2016р. оголошено перерву до 30.05.2016р.

Позивач подав клопотання про зупинення провадження у даній справі (яке в подальшому зареєстроване в системі діловодство за вх.№2900/16), яке мотивоване тим, що ухвалою господарського суду Львівської області від 13.05.2016 р. по справі №914/897/16 було порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 державного гірничо-хімічного підприємства Сірка, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2 розпорядником майна ОСОБА_1 державного гірничо-хімічного підприємства Сірка, а також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 державного гірничо-хімічного підприємства Сірка.

Ухвалою суду від 30.05.2016р. зупинено провадження у справі №914/876/16 за позовом Публічного акціонерного товариства Львівобленерго, м.Львів до відповідача, ОСОБА_1 державного гірничо-хімічного підприємства Сірка, м.Новий Розділ Львівської області про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію. Ціна позову 68 433,75 грн. до вирішення господарським судом Львівської області справи №914/897/16 про банкрутство ОСОБА_1 державного гірничо-хімічного підприємства Сірка

Ухвалою суду від 23.02.2017р. провадження у справі поновлено у звязку з усуненням обставин, які обумовили його зупинення, продовжено строк розгляду справи та призначено справу до розгляду на 06.03.2017р.

В судове засідання 06.03.2017р. представники сторін не зявилися, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час розгляду справи про що свідчать повідомлення про вручення, які наявні в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України Про електроенергетику, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Положеннями ч.ч.1,2 ст.275 ГК України встановлено, що за договором енерго-постачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

12.03.2008р. між Відкритим акціонерним товариством Львівобленерго (яке згідно п. 1.1. Статуту перейменовано на Публічне акціонерне товариство Львівобленерго) (надалі - Позивач, Постачальник) та ОСОБА_1 державним гірничо-хімічним підприємством Сірка (надалі - Відповідач, Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №90209 (надалі - Договір), відповідно до Розділу 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку№9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання за Договором позивач виконував належним чином, поставляв відповідачу електроенергію, що відповідачем не заперечується.

Приписами ч.ч. 6,7 ст. 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно п.п. 6.1., 6.11. Постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. Про затвердження Правил користування електричною енергією розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Згідно п.п. 1-3 Додатку №2 Порядок розрахунків до Договору, розрахунок споживача з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії. Розрахунковим періодом вважається період з 01 числа поточного місяця до 31 (останній день місяця) числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Величина коштів, яку має оплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається постачальником електричної енергії як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду.

Положеннями п. 7 Договору передбачено, що рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов Договору, позивачем виставлялися відповідачу відповідні рахунки, із зазначенням строку оплати такого рахунку. Зокрема, як вбачається з долучених до позовної заяви рахунків, зокрема: за травень 2015р. мав був оплачений споживачем до 12.06.15р., за червень 2015р. до 10.07.2015р., за липень 2015р. до 14.08.2016р., за серпень 2015р. до 15.09.2015р., за вересень 2015р. до 15.10.2015р., за жовтень 2015р. до 13.11.2015р., за листопад 2015р. до 14.12.2015р., за грудень 2015р. до 20.01.2016р.

Факт направлення рахунків відповідачу підтверджується копіями поштових повідомлень про вручення.

Однак відповідач в порушення умов договору не здійснив повної оплати вартості спожитої активної електричної енергії. Як вбачається з матеріалів справи, в період з травня 2015р. по грудень 2015р відповідачем було сплачено кошти в сумі 45953,77 грн.

Як зясовано судом, Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.06.2014р. по справі №914/1614/14 було стягнено з ОСОБА_1 державного гірничо-хімічного підприємства Сірка на користь Публічного акціонерного товариства Львівобленерго 197900,80 грн. боргу за спожиту активну електроенергію згідно договору від 12.03.2008р. № 90209 який виник в період із жовтня 2013р. по березень 2014р.

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.11.2015р. було стягнено з ОСОБА_1 державного гірничо-хімічного підприємства Сірка на користь Публічного акціонерного товариства Львівобленерго 10676,15 грн. боргу за спожиту активну електроенергію згідно договору від 12.03.2008р. № 90209 який виник в період із квітня 2014р. по травень 2015 р.

Здійснені відповідачем платежі із призначенням платежу згідно графіку реструктуризації зараховувались в рахунок погашення боргу по вищезазначених рішеннях суду, а кошти сплачені після червня 2015 року із призначенням платежу плановий платіж зараховувались в якості оплати спожитої електроенергії у відповідні місяці.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пп. 8 п. 8.1. Постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. Про затвердження Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на стягнення пені та застосування інших санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії.

В пункті 8 Додатку №2 Порядок розрахунків до Договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати платежів обумовлених даним Договором, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 4.2.1 договору, за внесення платежів передбачених цим договором, з порушенням термінів визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання договірних зобовязань в частині оплати спожитої активної електричної енергії, відповідачу нараховано 54125,49 грн. пені, 3533,24 грн. 3% річних та 10775,02 грн. інфляційних втрат.

Судом проведено перевірку правильності нарахування 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що розрахунок інфляційних здійснено позивачем невірно.

Провівши перерахунок інфляційних втрат за допомогою програми «ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3 ТОВ «Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН», 2017», заявлених позивачем до стягнення за період з 01.06.2015 по 31.12.2015р. відповідно до сум боргу суд встановив, що до стягнення підлягають інфляційні втрати в сумі 2214,90 грн.

Провівши перерахунок 3 % річних за допомогою програми «ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3 ТОВ «Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН», 2017», заявлених позивачем до стягнення за період з 01.06.2015 по 31.12.2015р., суд встановив що нарахування проведені вірно і до стягнення з відповідача підлягає 3533,24 грн. 3% річних.

Щодо стягнення з відповідача 54125,49 грн. пені суд зазначає наступне.

Провівши перерахунок пені за допомогою програми «ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3 ТОВ «Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН», 2017», заявлених позивачем до стягнення за період з 01.06.2015 по 30.11.2015р., суд встановив що нарахування проведені вірно.

Крім того, судом зазначається, що відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як передбачено п. 3.17.4 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 17.12.2013р., вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, Роздільське ДГХГІ «Сірка» припинило виробництво природньої сірки та мінеральних добрив в 1998-2000 рр. З того часу підприємство проводить роботи по ліквідації сірчаних карєрів, рекультивації порушених гірничими і розробками земель у відповідності регіональних програм стабілізації екологічної рівноваги по коштах державного, а останні роки обласного бюджету.

В даний час Роздільське ДГХП «Сірка» опинилося в тяжкому фінансовому стані. Проведено ряд робіт по ліквідації карєрів, але бюджет не проплатив їх і борг держави перед підприємством становить 1,5 млн. грн. За поточні місяці 2016 року обласний бюджет поки що не відкрив фінансування робіт по утриманню наявних на підприємстві природоохоронних обєктів - гідроспоруд, водоскидів, водо перепусків, каналів. За чотири місяці цього року бюджет заборгував підприємству майже 400 тис. грн. Окрім цього, згідно законодавства підприємство зобовязане відшкодовувати державі пільгові пенсії, які працівники ОСОБА_1 ДГХП «Сірка», як шкідливого виробництва, заробили до 2000 року. Борг підприємства перед державою становить близько 60 млн. грн. Адміністрація ОСОБА_1 ДГХП «Сірка» планувала поступово погасити заборгованість перед ПАТ «Львівобленерго» і основний борг уже зменшився до 199852,63 грн. станом на 01.12.2015р. та до 188536,92 грн. станом на 01.01.2016р. Але позивач застосував до підприємства санкції: пеню, 3 % річних, інфляційні нарахування на загальну суму 68433,75 грн. за минулий 2015 рік і у випадку позитивного рішення намагання відповідача щодо погашення боргу зводяться нанівець.

Відповідач зазначає, що вищенаведене призвело до порушення справи про банкрутства ОСОБА_1 ДГХП «Сірка» ухвалою господарського суду Львівської області від 13.05.2016р. у справі №914/897/16.

Ухвалою суду від 04.11.2016р. у справі №914/897/16 провадження у справі № 914/897/16 припинено. Повноваження розпорядника майна ОСОБА_2 у справі № 914/897/16 припинено. Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 державного гірничо хімічного підприємства „Сірка, введеного ухвалою господарського суду Львівської області від 13.05.2016 року про порушення провадження у справі № 914/897/16, з тих підстав, що відповідно до п. 1.1 нової редакції статуту ОСОБА_1 державного гірничо-хімічного підприємства Сірка, що затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.04.2015 р. за № 429, підприємство засновано на державній власності , належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та є державним комерційним підприємством. Основним видом економічної діяльності є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (код КВЕД 08.11).

У боржника наявний спеціальний дозвіл Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 25.09.2007 р. за № 4384 на видобування вапняку для випалювання на вапно, термін дії спеціального дозволу до 25.09.2017 р., ділянка надр Горішнянське родовище.

Гірниче підприємство - це цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об'єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо) згідно з абз. 12 ч. 1 ст. 1 Гірничого закону України.

Стаття 6 Кодексу України про надра зазначає, що корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. за № 827 Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення вапняк, гіпс, крейда, гравій, каолін віднесено до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення.

Боржник у справі №914/897/16 є гірничим підприємством зі 100 % часткою державної власності в статутному капіталі і належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Відповідно до п. 4 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство гірничих підприємств (гірничодобувні підприємства, шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики, шахтовуглебудівні підприємства), у статутних капіталах яких частка держави становить не менше ніж 25 відсотків, порушені після 1 січня 2000 року, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

Як вбачається з відзиву на позову заяву Відповідач у даній справі визнає борги перед ПАТ «Львівобленерго» і готовий планомірно погасити заборгованість за спожиту електроенергію, і просить суд врахувати важкий фінансовий стан державного підприємства та не застосовувати санкції щодо несвоєчасного виконання грошових зобовязань. Відповідач зобовязується реструктуризувати борг за спожиту електроенергію і провести його погашення.

Суд приймає до уваги обставини зазначені відповідачем у відзиві на позовну заяву (вх.№19774/16 від 10.05.2016р.) на спростування несвоєчасності проведеної ним оплати позивачу.

Враховуючи економічну ситуацію, яка склалася в державі, з огляду на те, що відповідач є державним підприємством, суд приходить до висновку про зменшення, з власної ініціативи, стягнення пені на 50% від суми 54125,49 грн. пені, а саме до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 27062,75 грн.

Таким чином, сума пені, яка підлягає до стягнення з відповідача становить 27062,75 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 32810,89 грн. з яких: 3533,24 грн. 3% річних, 2214,90 грн. інфляційних втрат, 27062,75 грн. пені.

Витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України суд покладає на винну сторону відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі в сумі 1205,63 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3, 12, 22, 32, 32,33, 34,35, 36, 43, 44,49,82, 83, 84,85,116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 державного гірничо-хімічного підприємства Сірка(81652, Львівська область, м.Новий Розділ, вул. Гірнича,2, Ідентифікаційний код 05792891) на користь Публічного акціонерного товариства Львівобленерго (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, Ідентифікаційний номер: 00131587) 3533,24 грн. 3% річних, 2214,90 грн. інфляційних втрат, 27062,75 грн. пені та 1205,63 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення пені відмовити у звязку із зменшенням її судом.

4. В задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат відмовити.

5. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 13.03.2017р.

Суддя Кітаєва С.Б.