Ухвала суду № 65346319, 16.03.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"16" березня 2017 р. Справа № 911/703/17

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши матеріали

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-Транс»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Амі Логістік»

про

стягнення 27610,24 грн.

встановив:

До господарського суду Київської області вдруге надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-Транс» (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амі Логістік» (далі – відповідач) про стягнення 27610,24 грн.

Подана позовна заява не може бути прийнята до розгляду господарським судом Київської області, оскільки вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 грн.

Звертаючись з даною позовною заявою до суду, позивач заявляє вимогу майнового характеру про стягнення 27610,24 грн.

Отже, за подання даного позову до господарського суду справляється судовий збір у розмірі 1600 грн. – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до абз. 1 п. 2.22 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку «одержувач» зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

Для зарахування коштів судового збору до спеціального фонду державного бюджету Державною казначейською службою України відкриваються спеціальні рахунки в розрізі усіх її територіальних підрозділів. Судовий збір може бути перерахований через будь-яку установу банку чи відділення зв'язку із зазначенням необхідних реквізитів.

Реквізити для сплати судового збору вказані, зокрема, на офіційному веб-порталі судової влади України (http://court.gov.ua/).

Судовий збір за подання до господарського суду Київської області позовної заяви, повинен бути перерахований за наступними реквізитами:

Отримувач коштів

Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області

Код отримувача (код за ЄДРПОУ)

37955989

Банк отримувача

Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області

Код банку отримувача (МФО)

821018

Рахунок отримувача

31214206783001

Код класифікації доходів бюджету

22030101

Призначення платежу

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Київської області (назва суду, де розглядається справа)

Звертаючись з даною позовною заявою до суду, позивач згідно платіжного доручення від 06.02.2017 № 98 сплатив судовий збір за подання даного позову в розмірі 1600 грн.

Як вбачається з платіжного доручення від 06.02.2017 № 98 на суму 1600 грн., судовий збір за подання позовної заяви до господарського суду Київської області сплачений за іншими реквізитами, а саме:

Отримувач

ГУДКСУ у м. Києві

Код

37993783

Код банку

820019

Банк отримувача

ГУ ДКСУ у м. Києві

Рахунок отримувача

31215206783001

Призначення платежу

Судовий збір за позовом ТОВ «Кредо-Транс», Господарський суд м. Києва

Таким чином, додане до матеріалів позовної заяви платіжне доручення від 06.02.2017 № 98 про сплату судового збору в сумі 1600 грн. не є належним та допустимим доказом сплати судового збору у встановлених порядку відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про судовий збір».

З оглядну на викладене, суд дійшов висновку, що заявником до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до абз. 3 п. 2.22 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 за відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) повертається господарським судом без розгляду. При цьому в ухвалі, що виноситься господарським судом з даного приводу, має бути зазначено правильні платіжні реквізити для перерахування сум судового збору.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за чотирма окремими договорами, укладеними між сторонами у справі, а саме:

- заявки на перевезення вантажу від 26.09.2016 № А-000000261;

- заявки на перевезення вантажу від 06.10.2016 № А-000000352;

- заявки на перевезення вантажу від 10.10.2016 № А000000385;

- заявки на перевезення вантажу від 28.10.2016 № А-000000439.

Частиною 1 статті 58 ГПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька позовних вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 ГПК України суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні. За клопотанням сторін або з власної ініціативи суд об'єднує кілька вимог, що випливають з корпоративних відносин і пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу).

Відповідно до підпункту 3.6 пункту 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. № 18 позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК України).

Разом з тим, позивач об'єднуючи зазначені вимоги за чотирма окремими договорами в одній позовній заяві не зазначає та не надає доказів, які б підтверджували пов'язаність їх між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Як вбачається з позовних матеріалів, в позовній заяві об’єднано декілька позовних вимог, які виникли з різних підстав, а саме з неналежного виконання відповідачем умов чотирьох окремих договорів: заявки на перевезення вантажу від 26.09.2016 № А-000000261; заявки на перевезення вантажу від 06.10.2016 № А-000000352; заявки на перевезення вантажу від 10.10.2016 № А000000385; заявки на перевезення вантажу від 28.10.2016 № А-000000439.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач виставив відповідачу чотири окремих рахунка: від 28.09.2016 № 472 на суму 6700 грн. щодо сплати наданих послуг з перевезення за заявкою на перевезення вантажу від 26.09.2016 № А-000000261, від 06.10.2016 № 481 на суму 7000 грн. щодо сплати наданих послуг з перевезення за заявкою на перевезення вантажу від 06.10.2016 № А-000000352; від 12.10.2016 № 483 на суму 6500 грн. щодо сплати наданих послуг з перевезення за заявкою на перевезення вантажу від 10.10.2016 № А000000385, від 18.10.2016 № 527 на суму 7000 грн. щодо сплати наданих послуг з перевезення за заявкою на перевезення вантажу від 28.10.2016 № А-000000439.

На суми боргу за переліченими вище договорами позивач також нараховує інфляційні втрати та 3% річних.

Об'єднуючи кілька позовних вимог в одній позовній заяві позивач в позовні заяві зазначає, що усі чотири договору є однорідними, встановленого зразку, однакової форми, мають однаковий суб’єктний склад, схожі за змістом та породжують одні і ті ж самі права і обов’язки, а тому є можливим, щоб суд розглянув вказані чотири правочини в одному провадженні на підставі ст. 58 ГПК України, застосувавши принцип економії, враховуючи те, що сумісний розгляд цих вимог не перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін, а також не утруднить вирішенню спору.

Суд зазначає, що підставами виникнення спірних правовідносин сторін є зазначені вище чотири господарські договори і відповідне неналежне їх виконання відповідачем, кожен із яких, незважаючи на однаковий суб'єктний склад, породжує різні взаємні права та обов'язки, що обумовлено відмінністю у предметах їх регулювання.

Що стосується посилань позивача на передбачене ч. 2 ст. 58 ГПК України право об'єднання кількох однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, то суд звертає увагу позивача на те, що відповідні вимоги по суті є однорідними і право, а не обов'язок об’єднувати які (вимоги), як вбачається із змісту ч. 2 ст. 58 ГПК України, належить суду.

Є очевидним, що звернення позивачем до суду з позовами щодо стягнення заборгованості по кожному договору окремо збільшує його витрати на оплату судового збору за подання відповідних позовних заяв, проте, суд вирішуючи питання щодо доцільності розгляду зазначених вимог в одному провадженні не виходить з мотивів економії витрат позивача зі сплати судового збору, а в першу чергу виходить з мотивів можливості виконання свого обов’язку, передбаченого ст. 4-3 ГПК України щодо забезпечення сторонам у справі необхідних умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з мотивів забезпечення всебічного та повного дослідження всіх обставин справи, з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін спору. Вирішення спору щодо стягнення заборгованості за одним конкретним правочином забезпечує сторонам у справі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також всебічне та повне дослідження всіх обставин справи, з’ясування прав і взаємовідносин сторін.

Беручи до уваги викладене та враховуючи положення наведених вище статей, зазначений позов підлягає поверненню без розгляду з огляду на те, що підставами виникнення спірних правовідносин сторін є зазначені господарські договори і відповідне неналежне їх виконання відповідачем, кожен із яких, незважаючи на однаковий суб'єктний склад, породжує різні взаємні права та обов'язки, що обумовлено відмінністю у предметах їх регулювання.

Отже, в позовній заяві порушено правило об'єднання позовних вимог, оскільки зазначені вище вимоги в супереч ст. 58 ГПК України не зв'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Крім того, суд вважає та наголошує на тому, що сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін, а також суттєво утруднить вирішення спору, що є самостійною підставою для повернення позовної заяви, як вбачається з п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Так, утруднення розгляду заявлених вимог у одному провадженні пов’язано з необхідністю встановлення різних юридичних фактів, з якими закон пов’язує виникнення у відповідача обов’язку оплатити наданих послуг з перевезення по окремим чотирьом договорам. Зокрема, суд має визначити: який обсяг прав та обов’язків виник у сторін за кожним з чотирьох договорів окремо; чи виконані такі обов’язки, зокрема, позивачем і у якому обсязі; чи порушені відповідачем взяті на себе зобов’язання, надавши оцінку встановленим у кожному із договорів обсягу таких обов’язків та строків, визначених для їх виконання тощо, а також інші необхідні для розгляду обставини.

Згідно абз. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК України).

Відповідно до п. 5 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Відповідно до п. 3.5 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Таким чином, вдруге подана позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-Транс» і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

Разом з тим, суд зазначає, що повернення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

При повторному зверненні з даним позовом позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви, надати суду належні і допустимі докази, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також роз'єднати зазначені вимоги, окремо щодо кожного договору.

Керуючись п. 4, 5 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-Транс» і додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.

Суддя Ю.В. Подоляк