Рішення № 65346306, 15.03.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2017р. Справа№ 914/3227/16

За позовом: Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, с.Малехів

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Премєр Логістика», м.Львів

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Жовківська районна державна адміністрація, м.Жовква

про спонукання до укладення додаткового договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки та відшкодування збитків

В судове засідання зявились:

від позивача: ОСОБА_1 - представник

від відповідача: ОСОБА_2 - представник

від третьої особи : не зявився

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області до Товариство з обмеженою відповідальністю «Премєр Логістика», за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Жовківської районної державної адміністрації про внесення змін в договір оренди нерухомого майна.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалах суду.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити позов з підстав зазначених у позовній заяві та наданих поясненнях. В обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що договір оренди земельної ділянки був укладений ще у 2006 році між відповідачем і третьою особою, проте в звязку із зміною меж у 2010 році земельна ділянка була включена в межі с. Малехів, проте зміни в договір оренди в частині орендодавця та в частині розміру орендної плати в звязку із зміною нормативно-грошової оцінки не вносились, і орендар ухиляється від внесення таких змін. Як стверджує позивач, в звязку з ухиленням відповідача від укладення змін до Договору оренди земельної ділянки, бюджету Малехівської сільської ради завдано збитків в розмірі 190303,11 грн., які просить стягнути з відповідача.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав і мотивів, викладених у відзиві на позов. В обґрунтування своїх заперечень посилається на ті обставини, що Договір оренди земельної ділянки, зміни до якого просить внести позивач, ще в листопаді 2016 року був розірваний за згодою сторін, а отже внесення змін до даного договору є неможливим. Відповідач також заперечує в частині позовних вимог про стягнення збитків, посилаючись на відсутність вини та відсутністю самих збитків, оскільки зміни в договір оренди в частині орендної плати не вносились.

Третя особа письмового пояснення по суті позовних вимог не подала, в останні судові засідання участь уповноваженого представника не забезпечила, про причини відсутності представників сторін в судових засіданнях не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи ухвалами суду, які надсилались на її адресу рекомендованою кореспонденцією.

В судовому засіданні 16.03.2017 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

19.05.2006 року між Жовківською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ТзОВ «Премєр Логістика» ( Орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 0,4251 га , що знаходиться на території Малехівської сільської ради за адресою : с.Малехів, вул.. Нова, 20-б, який зареєстрований у Жовківському районному відділі центру державного кадастру 01.06.2006 року за № 04:06:455:00048 .

Рішенням Львівської обласної ради №1276 від 13.07.2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни та встановлення меж с.Малехів Малехівської сільської ради Жовківського району» змінено межі с.Малехів в результаті чого орендована Відповідачем земельна ділянка була включена в межі населеного пункту с.Малехів.

Рішенням Малехівської сільської ради №33 від 24.01.2011 року затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель с.Малехів, відповідно до якої змінились ставки орендної плати за користування земельними ділянками для юридичних і фізичних осіб.

Як стверджує позивач, Малехівська сільська рада неодноразово зверталась до відповідача в період з 04.12.2013 року по 25.01.2016 року з листами щодо перегляду умов основного договору, проте жодних відповідей не отримала.

25.11.2016 року Малехівською сільською радою листом від 25.11.2016 року № 914/02-20 скеровано на адресу відповідача для погодження та проведення державної реєстрації проект Додаткового договору про внесення змін до договору оренди землі, який отримано відповідачем 29.11.2016 року, однак залишений без відповіді і задоволення.

Як стверджує позивач, у звязку з не укладенням додаткового договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, бюджет Малехівської сільської ради в період з 2011 до 2016 року втратив 190 3030,11 грн. які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно з частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини. Статтею 627 Цивільного кодексу України унормовано, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України). Згідно з положеннями частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною першою статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

В силу приписів статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відносини щодо оренди земельних ділянок регулюються Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України.

За приписами ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частинами 2-5 ст. 188 ГК України визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

25.11.2016 року позивач направив відповідачу на адресу: м.Бровари, вул.. Залізнична, 4 підписаний примірник Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 19.05.2006 року, який не підписаний відповідачем з огляду на ті обставини, що Договір оренди земельної ділянки на підставі Додаткової угоди від 14.11.2016 року розірваний за згодою сторін.

Проте, як вбачається із тексту п.2 додаткової угоди ( а.с.70), ця угода набирає чинності після підписання сторонами та внесення змін в земельно-кадастрову документацію. Договір оренди земельної ділянки від 19.05.2006 року, на розірвання якого14.11.2016 року укладена додаткова угода, зареєстрований у встановленому законом порядку, про що вчинено запис Жовківським районним відділом центру державного земельного кадастру.

Положеннями ч.1 ст.654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно ч1 ст.210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про оренду землі» , укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Враховуючи ті обставини, що додаткова угода про розірвання договору оренди не зареєстрована у встановленому законом порядку, необґрунтованими є твердження відповідача про те, що договір оренди припинив свою дію.

Як вже зазначалося раніше, рішенням Львівської обласної ради №1276 від 13.07.2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни та встановлення меж с.Малехів Малехівської сільської ради Жовківського району» змінено межі с.Малехів в результаті чого орендована Відповідачем земельна ділянка була включена в межі населеного пункту с.Малехів.

З огляду на викладене, позовна вимога про внесення змін в договір в частині зміни орендодавця, яким виступає Малехівська сільська рада, та в частині зміни адреси земельної ділянки , що відбулася в звязку із перейменуванням вулиці є обґрунтованою і такою що підлягає до задоволення.

Що стосується вимоги позивача про внесення змін в договір оренди земельної ділянки в частині нормативно-грошової оцінки земельної ділянки , орендної плати та порядку її сплати, то дані вимоги не підлягають до задоволення з огляду на наступне:

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки є основою для визначення орендної плати, що є істотною умовою договору; нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що є об'єктом спірного договору, визначена на підставі рішення Малехівської сільської ради №33 від 24.01.2011 року, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель с.Малехів, відповідно до якої змінились ставки орендної плати за користування земельними ділянками для юридичних і фізичних осіб.

В ході розгляду справи судом зясовувалось , чи опубліковувалось рішення Малехівської сільської ради №33 від 24.01.2011 року затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с.Малехів у встановленому законом порядку.

Доказів опублікування такого рішення в пресі чи на веб-сайті Ради відповідач суду не надав, наголошуючи на тому, що дане рішення було вивішено на інформаційному стенді ради та про зміну ставок письмово повідомлялось відповідача листами, які надсилались на його адресу.

Згідно положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 14.1.125 статті 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

За частиною першою статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частина друга статті 20 Закону України «Про оцінку земель»).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років (частини перша та друга статті18 Закону України «Про оцінку земель»).

Частиною першою статті 23 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. За частиною четвертою статті 23 Закону України «Про оцінку земель» рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України. За пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період); в іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Аналогічне положення міститься в ст. 12.3.4. Податкового кодексу України ( в редакції чинній станом на час прийняття рішення Малехівської сільської ради) відповідно до якого рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Також, відповідно до цього ж Закону, органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад, сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні правові акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються неодноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (стаття має назву «Офіційне оприлюднення регуляторних актів») визначено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Оскільки рішення ради про затвердження нормативно-грошової оцінки земель №33 від 24.01.2011 року не оприлюднене у встановленому законом порядку, відсутні підстави вносити зміни в договір оренди землі в частині нормативно-грошової оцінки земель та орендної плати.

Наведеної судової практики також дотримується Вищий господарський суд України (постанова ВГСУ від 26.07.2016 року у справі № 914/4268/15).

Що стосується позовної вимоги про стягнення збитків, то слід зазначити наступне:

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 1 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно визначення ч. 2 ст. 22 ЦК України до збитків відносяться, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Вищенаведені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із положеннями Господарського кодексу України, ст. 224, якого передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завданні цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення збитків позивач посилається на ухиляння відповідача від внесення змін в договір в частині орендної плати.

Доводи позивача необґрунтовані і спростовуються матеріалами справи.

Як стверджує позивач, він неодноразово звертався до відповідача щодо перегляду умов договору оренди земельної ділянки в звязку із зміною нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. В обґрунтування своїх доводів позивачем долучено до матеріалів справи листи від 04.12.2013 року №903/02-20, від 28.02.2014 року № 188/02-20, від 24.03.2014 року № 242/02-20, від 25.01.2016 року № 6/02-20 , які адресовані ТзОВ «Премєр Логістика» на адресу : м.Львів, вул. Водогінна,2.

Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 24.01.2013 року було змінено юридичну адресу відповідача на м.Бровари, вул. Залізнична, 4 Київська область. З огляду на викладене, відповідач не отримував зазначених вище листів Малехівської сільської ради щодо зміни умов договору оренди. Про те, що відповідач не знаходиться за зазначеною в листах адресою у м.Львові по вул. Водогінній, 2 позивачу було відомо ще з 2013 року, коли повернувся без вручення поштовий конверт, який долучений судом до матеріалів справи . Проте, впродовж 2014-1016 року позивач скеровував відповідачу кореспонденцію не за юридичною адресою.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні положення відшкодування шкоди встановлені $ 1 Глави 82 ЦК України.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому діяння заподіювача шкоди має містити всі ознаки, передбачені ст. 1166 ЦК України, а саме: 1) воно повинно заподіювати шкоду, 2) бути протиправним,3) причинно пов'язаним зі шкодою, 4) винним.

Тому для застосування позадоговірної відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправними діями чи бездіяльністю заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Згідно пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 із наступними змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статті 440 ЦК УРСР шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що між її діями та шкодою є безпосередній причинний зв'язок.

Наведеної судової практики також дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування шкоди (постанови ВСУ від 06.06.2006 у справі N 10/360-15/4141, від 30.05.2006 у справі N 42/266-6/492).

Як вже зазначалося раніше, позивач просить стягнути збитки у формі упущеної вигоди недоотриманих коштів по договору оренди земельної ділянки, яку б він отримав, якби зміни до договору були внесені, проте жодних дій з боку відповідача щодо внесення змін в договір оренди в звязку із зміною меж с. Малехів та із зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки в період з 2011 року вжито не було. В звязку із недосягненням згоди сторін щодо внесення змін в діючий на той час договір оренди, позивач не звертався про внесення змін в договір оренди в судовому порядку.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку , що позов підлягає до задоволення частково.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1.Позовнгі вимоги задоволити частково.

2.Визнати укладеним Додатковий договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 19.05.2006 року, укладеним між Жовківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Премєр Логістика» , зареєстрований у Жовківському районному відділі центру державного кадастру 01.06.2006 року за № 04:06:455:00048 і викласти його в запропонованій редакції в частині найменування орендодавця, виклавши його в такій редакції:

«Орендодавець» Малехівська сільська рада Жовківського району Львівської області, код ЄДРПОУ 22355287, в особі сільського голови ОСОБА_3, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»»;

Пункт 1 Договору викласти в редакції : «Орендодавець» на підставі рішення Малехівської сільської ради ХІ ї сесії 7-го демократичного скликання №20 від 29.09.2016 року, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку : для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, яка знаходиться за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.. Т.Дороша,20/Б»;

Пункт 2 Договору викласти в редакції: «В оренду передається земельна ділянка , загальною площею 0,4251 га кадастровий номер 4622785700:06:000:0005»;

Пункт 2 Договору доповнити абзацом наступного змісту: «на земельній ділянці знаходяться обєкти нерухомого майна: будівля літ. А-1, загальною площею 2843,9 кв.м.»

3.В решта частині позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Премєр Логістика» ( 79057, м.Львів, вул.. Залізняка, 16 код ЄДРПОУ 33951561) в дохід державного бюджету 1600 грн. судового збору.

5.Стягнути з Малехівської сільської ради ( 80383 Жовківський район, с.Малехів вул.. Івасюка,6 код ЄДРПОУ 22355287) в дохід державного бюджету 2854,55 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15.03.2017 року.

Суддя Березяк Н.Є.