Ухвала суду № 65346003, 13.03.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 14/62/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.03.2017 Справа № 908/1829/15-г

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянувши заяву Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 28.04.2015р. по справі №908/1829/15-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Аграрна Компанія» (юридична адреса 04050 м. Київ, вул. Мельникова, б. 12; поштова адреса 04070 м. Київ, вул. Борисоглібська, б. 6-Б)

до відповідача Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (адреса 72242 селище Таврія Веселівського району Запорізької області, вул. Леніна, б. 1)

про стягнення заборгованості

заінтересована особа Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (адреса 69006 м. Запоріжжя, пр. Металургів, б. 6)

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №17/08/16-07 від 17.08.2016р.;

від відповідача (заявника): не зявився;

від заінтересованої особи: не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.04.2015р. по справі №908/1829/15-г позов ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» до Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» на користь ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» 1 002 156,87 грн. основного боргу та 20 043,14 грн. судового збору.

18.05.2015р. на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 28.04.2015р. по справі №908/1829/15-г видано відповідний наказ про примусове виконання судового рішення.

03.03.2017р. до господарського суду Запорізької області від Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» як правонаступника Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» надійшла заява про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 28.04.2015р. по справі №908/1829/15-г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.03.2017р. заяву Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 13.03.2017р.

Як вбачається з п. 1.4. статуту Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України», затвердженого Президентом Національної академії аграрних наук України 27.12.2016р., підприємство є правонаступником Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України».

Згідно із ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності субєкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (ч. 1). Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обовязкові для особи, яку правонаступник замінив (ч. 2). Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу (ч. 3).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне з власної ініціативи замінити Відповідача (Боржника) у справі №908/1829/15-г Державне підприємство «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» його правонаступником - Державним підприємством «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України».

13.03.2017р. представники Заявника та Заінтересованої особи в судове засідання не зявилися, причин неявки суду не повідомили. Про час та місце проведення судового засідання учасники судового процесу повідомлені належним чином.

За усним клопотанням представника Позивача розгляд заяви здійснювався без застосування технічних засобів фіксації.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України суд розглядає питання про відстрочку виконання рішення в десятиденний строк. Неявка представника стягувача, за висновком суду, не перешкоджає розгляду заяви про відстрочку в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення Відповідач вказує, що на даний час підприємство знаходиться в складному фінансовому стані, своєчасне і повне виконання рішення суду ускладнене наступними обставинами. По-перше, відповідно до статуту ДП ДГ Таврія ОСОБА_2 України є державним підприємством зі 100% часткою держави. По-друге, підприємство є дослідним господарством, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Здійснення цієї діяльності є прямо залежним від пори року, як наслідок - отримання прибутку від такого виду діяльності також має сезонний характер. По-третє, рішенням суду у адміністративній справі № 808/2060/16 з відповідача стягнуто 3172688,69 грн. податкового боргу, виконання вказаного рішення розстрочено на 12 місяців. В-четвертих, загальна сума заборгованості ДП ДГ Соцземлеробство з урахування виконавчого збору у зведеному виконавчому провадженні № 44561389, складає 11371534,17 грн. За інформацією зведеного виконавчого провадження № 44561389 на майно боржника накладено арешт. Все описане та арештоване майно боржника, у відповідності до проведених експертиз, передано на реалізацію на електронні торги СЕТАМ, які поступово проводяться, з урахуванням особливостей зібраного врожаю, який знаходиться в полі. Всі кошти, які надходять від реалізації майна розподіляються почергово в межах зведеного виконавчого провадження і боржник не має істотного права на розподіл цих коштів. Заявник зазначив, що без розстрочення виконання судового рішення у даній справі господарство реально може збанкрутувати, не зважаючи на всі заходи по повному та реальному виконанню судового рішення в межах зведеного виконавчого провадження.

З урахуванням зазначених обставин, Заявник просить розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 28.04.2015р. по справі №908/1829/15-г на 36 місяців, починаючи з березня 2017р. по лютий 2020р. включно, стягнення здійснювати рівними частками з щомісячним внесенням суми в розмірі 28 393 грн.

Позивач у справі ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» надав заперечення на заяву про надання розстрочки виконання рішення. У відзиві на заяву зазначив, що від початку примусового виконання рішення суду, розмір заборгованості Боржника не змінювався, що доводить не вжиття боржником жодних заходів до погашення наявної заборгованості, а і те, що від дати набрання законної сили судовим рішенням Боржник вже скористався відстрочкою його виконання на строк майже 2 роки. А якщо рахувати загальний термін невиконання зобов'язань боржником, то термін вже отриманої ним відстрочки становить понад 5 років, оскільки за цей період за отриману продукцію не було сплачено ні однієї гривні. Також Боржник не звертався до Кредитора із пропозиціями щодо розстрочення виконання рішення суду, не надав належних доказів скрутного фінансового становища, що доводить безпідставність подання такої заяви.

Виключно після звернення Кредитора до Господарського суду Запорізької області із заявою про порушення провадження у справі про банкротство, Відповідач сплатив у якості часткового погашення заборгованості близько 60 тис. грн., щоб у суду не було підстав порушувати провадження.

Посилання Відповідача на скрутне матеріальне становище підприємства не може відповідати дійсності, оскільки за два сезони господарської діяльності прибутковість з одного гектара землі за сезон становить 250 доларів США. Маючи у користуванні 3 000 га орної землі, підприємство боржника могло отримати прибутку 750 000 доларів США за перший рік, і 1 500 000 доларів США за два роки. Що доводить, що це підприємство спочатку неефективно використовувало наявні с/г площі та продало урожай за готівку прямо з поля, щоб не віддавати борги. А зараз зовсім попало під контроль «інвесторів», які штучно доводять його до банкрутства та з допомогою неналежних доказів (оскільки баланс Боржника очевидно не містить відмітки податкового органу, що свідчить про його недостовірність) намагаються довести його скрутне матеріальне становище.

Матеріалами поданої заяви взагалі не обґрунтовано та не підтверджено можливість виконання даного рішення суду при винесенні рішення про надання розстрочки. Не обґрунтовано з яких джерел підприємство Боржника збирається отримати таку суму коштів. Взагалі не наведено міркувань для обґрунтування розстрочки саме на такий період.

Посилаючись на вищезазначені обставини, ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» просить відмовити в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши заперечення Позивача, суд дійшов висновку про недоцільність задоволення заяви Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» про розстрочку виконання рішення суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Обґрунтовуючи неможливість на даний час виконання рішення господарського суду Запорізької області від 28.04.2015р. по справі №908/1829/15-г на 36 місяців, Заявник посилається на скрутне фінансове становище підприємства, можливість банкрутства або припинення діяльності підприємства та значну кредиторську та дебіторську заборгованість.

За приписами ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Розстрочка виконання судового рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Тобто, господарський суд не зобов'язаний задовольняти заяву про розстрочку виконання судового рішення.

Господарсько-процесуальне законодавство не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами, встановленими ст. 43 ГПК України.

Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися судом із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, дослідження та оцінювання як доводів заявника, так і заперечень стягувача (кредитора), а також дотримуватися розумно встановленого строку розстрочки.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Оскільки законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити, що наведені відповідачем підстави для розстрочення виконання судового рішення не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки по-перше, важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось обєктивних, незалежних від відповідача обставин, по-друге, після постановлення рішення від 28.04.2015 р. у даній справі минув значний час та за вказаний проміжок часу боржником не здійснено жодного платежу для погашення заборгованості перед кредитором. Крім того, у заяві не вказано будь-яких обставин, за яких за період розстрочки - 36 місяців - має поліпшитися фінансове становище боржника, та які заходи ним для цього вживаються.

Оцінивши вказані Заявником обставини в обґрунтування необхідності надання розстрочки виконання судового рішення, суд не вважає їх винятковими, оскільки і Позивач і Відповідач є суб'єктами господарської діяльності, тому невиконання зобов'язань в однаковій мірі впливає на матеріальний стан обох підприємств та може бути підставою до понесення ними збитків. На переконання суду несвоєчасне виконання рішення суду порушує матеріальні інтереси Позивача та впливає на його фінансовий стан, що може призвести до негативних наслідків господарської діяльності останнього.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд вважає, що Заявником належними та допустимими доказами не доведено наявності підстав, які свідчать про неможливість виконання рішення господарського суду Запорізької області від 28.04.2015р. по справі №908/1829/15-г.

Таким чином, суд приймає до уваги факти та доводи, викладені боржником в заяві та стягувачем в поясненнях на заяву, та відхиляє заяву Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 28.04.2015р. по справі №908/1829/15-г на 36 місяців.

Керуючись ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області, -

УХВАЛИВ:

Замінити Відповідача (Боржника) у справі №908/1829/15-г - Державне підприємство «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» його правонаступником - Державним підприємством «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України».

В задоволенні заяви Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 28.04.2015р. по справі №908/1829/15-г відмовити.

Ухвалу суду надіслати учасникам судового процесу.

Суддя Л.М. Сушко