Рішення № 65345926, 13.03.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2017Справа № 910/1595/17

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"доПриватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" Комунального підприємства "Київпастранс"простягнення 22 542 грн 15 коп.Представники: від позивача: Лазор А.І. - представник за довіреністювід відповідача-1: не з'явилисьвід відповідача-2: Скоробагатько Д.П. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31.01.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" та Комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 22 542 грн 15 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Ford Fusion, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу МАЗ 103076, державний номер НОМЕР_2, що належить Комунальному підприємству "Київпастранс" та цивільна відповідальність якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/5207592, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 01.02.2017 порушено провадження у справі № 910/1595/17, розгляд справи призначений на 13.03.2017.

14.02.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Департаменту інформаційного забезпечення, аналізу та методології страхування Моторного (транспортного) бюро України надійшов витяг з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України.

03.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

10.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача-1 у судове засідання 13.03.2017 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судове засідання 13.03.2017 з'явились представники позивача та відповідача-2 та надали пояснення по справі. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача-2 надав пояснення по справі, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні 13.03.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 74038432 та постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 19.11.2015 у справі № 761/29966/15-п встановлено, що 16.09.2015 ОСОБА_3, керуючи автомобілем МАЗ 103076, державний номер НОМЕР_2, порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Chevrolet, державний номер НОМЕР_3, який від удару здійснив зіткнення з автомобілем Ford Fusion, державний номер НОМЕР_1, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Вищевказаною постановою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

13.10.2014 між Приватним акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 945/14-Т/К/01, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням транспортним засобом марки Ford Fusion, державний номер НОМЕР_1.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно з рахунком № НОМЕР_5/НОМЕР_4 від 23.09.2015, виставленим Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Ford Fusion, державний номер НОМЕР_1, складає 58 867 грн 64 коп.

Згідно з страховим актом № 945\14-Т\К\01-1-1 від 02.10.2015 та розрахунком страхового відшкодування до нього, складеними позивачем, розмір страхового відшкодування складає 58 497 грн 64 коп.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування, позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 58 467 грн 64 коп. на рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, що підтверджується платіжним дорученням № 37634 від 06.10.2015, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Як встановлено судом, відповідно до відомостей з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на дату ДТП, цивільна відповідальність власника транспортного засобу МАЗ 103076, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством"Українська пожежно-страхова компанія"

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/5207592 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50 000 грн 00 коп., франшизи - 0 грн 00 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Проте, здійснення позивачем виплати страхового відшкодування в сумі 57 867,84 грн. (на підставі рахунка СТО, без врахування зносу) на користь страхувальника не суперечить приписам статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки, вказаний закон не поширюється на правовідносини, що виникли за договором добровільного страхування наземного транспорту № 945/14-Т/К/01 від 13.10.2014, а Закон України "Про страхування" відповідних застережень не містить.

З приписів вищевказаних норм Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що обов'язки, пов'язані з оцінкою шкоди, не стосуються позивача (страховика за договором добровільного страхування майна), оскільки його дії не регулюються цим Законом.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Водночас, Законом України "Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів" не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15: "Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжний документ про здійснення такої виплати.

Крім того, листом Верховного Суду України "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011, роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про відшкодування збитків, у відповідь на вказану заяву відповідач-1 частково виплатив позивачу стразове відшкодування у розмірі 35 925 грн 49 коп.

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки МАЗ 103076, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/5207592, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм транспортного засобу МАЗ 103076, державний номер НОМЕР_2, власнику автотранспортного засобу марки Ford Fusion, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/5207592 розмір франшизи складає 0 грн 00 коп., розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну - 50 000 грн 00 коп.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначене, з урахуванням норм статей 12, 22 та 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 14 074 грн 51 коп. з врахуванням меж страхової суми та розміру франшизи встановлених відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/5207592.

Крім того, згідно з статтею 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як вбачається з довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 74038432 транспортний засіб МАЗ 103076, державний номер НОМЕР_2 належить Комунальному підприємству "Київпастранс", а згідно з довідки, виданої Комунальним підприємством "Київпастранс", ОСОБА_3 працює в Автобусному парку № 2 Комунального підприємства "Київпастранс" з 01.1.2012 по теперішній час та за ним закріплений автобус марки МАЗ 32213, державний номер НОМЕР_2.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного, вимоги позивача щодо стягнення з Комунального підприємства "Київпастранс" 8 467 грн 64 коп. різниці між розміром страхової виплати та фактичним розміром шкоди, в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного Товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40, ідентифікаційний код 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, ідентифікаційний код 33908322) грошові кошти у розмірі 14 074 (чотирнадцять тисяч сімдесят чотири) грн 51 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 999 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 04 коп.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2, ідентифікаційний код 31725604) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, ідентифікаційний код 33908322) грошові кошти у розмірі 8 467 (вісім тисяч чотириста шістдесят сім) грн 64 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 600 (шістсот) грн 96 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 16.03.2017

Суддя Н.Б. Плотницька