Ухвала суду № 65345438, 16.03.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.03.2017 Справа № 904/12277/16

За позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миртех", м. Кам'янське Дніпропетровської області

про стягнення 3 257 437,25 грн.

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 1/17 від 12.12.2016, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миртех" (далі - відповідач), у якому заявило вимогу про стягнення збитків у сумі 2459048,00 грн, інфляційних нарахувань у сумі 181135,68 грн, 3% річних у сумі 74377,78 грн, пені у сумі 532501,49 грн та штрафу у сумі 10374,00 грн, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 14053т, укладеного між сторонами 25.07.2014.

На підставі ст. 77 ГПК України у судових засіданнях оголошено перерви: з 12.01.2017 до 26.01.2017; з 14.02.2017 до 21.02.2017 та з 21.02.2017 до 27.02.2017.

25.01.2017 відповідач подав клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом відповідно до приписів частини 7 ст.811 ГПК України задоволено.

Відповідач надав 25.01.2017 відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, позовні вимоги вважає необгрунтованими та безпідставними, посилаючись на фіктивність договору, який укладено без наміру створення правових наслідків та який, на його думку, слід визнати недійсним, оскільки поставка запчастин за цим договором не здійснювалась. Крім того, заявляє про застосування судом позовної давності щодо нарахування штрафних санкцій у вигляді пені, 3% річних та інфляційних втрат.

14.02.2017 відповідач подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду, посилаючись на ненадання суду оригіналів документів доданих до позовної заяви, яке було відхилено судом за необґрунтованості та безпідставності.

21.02.2017 відповідач подав доповнення до відзиву, яким підтримав раніше викладену свою позицію та просив відмовити у задоволенні позову.

Позивач 21.02.2017 подав до суду пояснення, якими наполіг на задоволенні позову. Крім того, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю наданням до суду додаткових доказів та заявив клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів, яке судом не розглядалося через недоцільність, оскільки двохмісячний строк, визначений ст.69 ГПК України, для розгляду справи не закінчився, а отже справа розглядається судом в межах встановленого строку.

Ухвалою від 27.02.2017 суд продовжив строк розгляду справи на 15 днів - 13.03.2017.

Відповідач 27.02.2017 знов подав доповнення до позову, у якому заявив про відсутність його вини у договірному зобов'язанні, вважає документально не підтверджено позивачем понесення останнім матеріальних збитків, а також завив про застосування строків позовної давності щодо нарахування штрафу за поставку неякісного товару.

Позивач участь свого повноважного представника у засіданні суду не забезпечив, але 13.03.2017 надіслав заяву про залишення позову без розгляду, посилаючись на неправомірність підпису позовної заяви в.о. голови правління ОСОБА_2, та просив вирішити питання про повернення судового збору.

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2014 між Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миртех" (далі - відповідач, постачальник) укладено договір поставки №14053т (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовника товар, відповідно до специфікації, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар. Найменування товару: запчастини до тепловоза ТЕ116 (п.1.2. договору).

Кількість, асортимент та ціна товару передбачається у специфікації (додаток №1 до договору), яка є невід'ємною частиною договору (п.3.1 договору).

Відповідно до п.2.1. договору якість товару, що поставляється постачальником, повинна відповідати сертифікату якості заводу-виробника.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що постачальник гарантує якість та надійність товару, що поставляється, на протязі терміну, який передбачено технічними умовами та стандартами на даний товар, але не менше 12 місяців з моменту отримання товару замовником. При виявленні товару, що не відповідає технічним умовам та стандартам, а також при виявленні виробничих дефектів, в період гарантійного терміну, виклик представника постачальника обов'язковий (п.4.2. договору).

Відповідно до умов укладеного договору ТОВ "Миртех" поставило на завод товар (запчастини до тепловозу ТЕ 116), в тому числі - Поршні 2-5Д49.22.1 спч. у загальній кількості 32 шт., що підтверджується товарно-транспортною накладною №5/07 від 30.07.2014, витратною накладною №13 від 30.07.2014.

На виконання умов договору №17/2014-ЦЮ від 11.02.2014 між ПрАТ "ДТРЗ" та Укрзалізницею, Донецькою залізницею 05.11.2014 в процесі здійснення ремонту дизеля тепловоза 2ТЕ116-883А (далі - тепловоз) отримані за договором поставки №14053т від 25.07.2014 запчастини, в тому числі поршні були встановлені на тепловоз і по закінченню ремонту - тепловоз було відправлено за місцем призначення - Донецька залізниця.

В процесі його експлуатації, 02.03.2015 на дизелі №1305 секції "А" вказаного тепловозу виникла несправність - руйнування 6-го циліндрового комплекту дизеля, про що локомотивним депо Попасна складено ОСОБА_3 і тепловоз 2ТЕ116-883А було повернуто на завод для повторного ремонту.

Компетентними працівниками, при розбиранні дизеля тепловоза 2ТЕ116-883А встановлено, що вихід з ладу даного дизеля стався через неякісні поршні 2-5Д49.22.1 спч, які поставлені ТОВ "Миртех" за договором поставки №14053т від 25.07.2014.

Позивач неодноразово викликав представників відповідача телеграфічними повідомленнями №24 від 03.03.2015, №1561/04 від 21.04.2015, №102008 від 13.05.2015, №102024 від 19.05.2015 для вирішення питань щодо ремонту дизеля тепловозу 2ТЕ116-883А, внаслідок встановлення неякісних запчастин - Поршнів 2-5Д49.22.1 спч, які останнім залишені без відповіді та задоволення, що і стало причиною складання 02.06.2015 комісією Акту-рекламації. ОСОБА_3 зафіксовано факт відслоєння покриття поршнів із-за неякісної адгезії матеріалу поршнів та їх покриття ВАП-2, тобто відслоєння покриття призвело до потрапляння його частин в зазор між канавками поршнів та поршневими кільцями, що призвело до залягання кілець та як наслідок виникнення задиру з подальшим руйнуванням поршнів, з подальшою несправністю дизеля тепловоза 2ТЕ116-883А. За змістом акту зазначено про необхідність виконання ремонту дизеля №1305 тепловоза 2ТЕ116-883А силами представників ПрАТ "ДТРЗ", за рахунок постачальника неякісних поршнів ТОВ "Миртех" м. Дніпродзержинськ.

При виконанні робіт по усуненню несправності дизеля №1305 тепловоза 2ТЕ116-883А заводом понесено збитки згідно калькуляції з розшифровками по статтях витрат (витрат матеріалів із зазначенням їх типу, марки, ГОСТ, ДСТУ, ТУ, креслень, трудомісткості робіт, основної та додаткової заробітної плати, загальновиробничих та адміністративних витрат, витрат на збут та інше) від 02.11.2015 всього на суму 792968,00 грн, за стягненням яких позивач і звернувся до суду.

Крім того, згідно пункту 8.5 договору №17/2014-ЦЮ від 11.02.2014 між ПрАТ "ДТРЗ" та Укрзалізницею при виході з ладу складових частин, встановлених при модернізації тягового рухомого складу, в гарантійний період виконавець (ПрАТ "ДТРЗ") сплачує отримувачу (Укрзалізниці) понесені витрати на усунення дефекту та штраф у розмірі 20% вартості від неякісно виконаної модернізації (неякісно відремонтованих або нових складових частин, які встановлені виконавцем при модернізації). У разі нанесення виконавцем отримувачу збитків внаслідок неякісної модернізації вузла або агрегату, останні стягуються отримувачем в повному обсязі понад штрафні санкції.

Враховуючи п.8.5 договору позивачем також нараховано 20% штрафу у розмірі 1388400,00 грн.

Згідно додатку №1 до договору №17/2014-ЦЮ від 11.02.2014 вартість виконаних робіт по одній секції тепловозу серії 2ТЕ116 883А становить 6 942 000,00 грн без ПДВ, та з ПДВ - 8330400,00 грн. Штраф 20% від суми вартості неякісно відремонтованих або нових складових частин, які встановлені виконавцем (ПрАТ "ДТРЗ") при модернізації складає 1666080,00 грн.

Таким чином, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2459048,00 грн, а також інфляційних нарахувань у сумі 181135,68 грн, 3% річних у сумі 74377,78 грн, пені у сумі 532501,49 грн та штрафу у сумі 10374,00 грн, що і є предметом цього спору.

Відповідач позов не визнав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана до господарського суду з порушенням правил, встановлених Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), а тому вона підлягає залишенню без розгляду з огляду на наступне.

З матеріалів справи слідує, що позовна заява за вих. № 15-01/597 складена 13.12.2016 та підписана в.о. голови правління ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином субєктом підприємницької діяльності або його представником.

Статтею 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. За змістом ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Згідно вимог ч. 3 ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Позовна заява до суду була подана 15.12.2016 та повернута судом позивачу без розгляду, повторно позовна заява подана до суду 26.12.2016 та була прийнята до розгляду.

В ході судового засідання у суду виник сумнів щодо належності повноважень на підписання позовної заяви в.о. голови правління ОСОБА_2 через що ухвалою від 27.02.2017 суд витребував у позивача документи, що підтверджують об'єм повноважень зазначеної особи.

Заявою від 13.03.2017 позивач повідомив, що позовну заяву підписано в.о. голови правління ОСОБА_2, який у той момент фактично знаходився у відрядженні. На підтвердження цього факту подав до суду наказ від 12.12.2016 №1011-вд про відрядження на 13.12.2016, посвідчення про відрядження, а також звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.

Дослідження змісту вищевказаних документів показало, що в.о. голови правління ОСОБА_2 13.12.2016 знаходився у відрядженні у м. Краматорську, а відтак фактично не міг підписати позовну заяву, датовану цим днем - 13.12.2016, що викликає сумнів у достовірності такої позовної заяви.

На дату повторного звернення до суду з позовною заявою обов'язки голови правління позивача з 16.12.2016 виконував ОСОБА_4, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

За змістом правової позиції п.3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у застосуванні положень пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України у випадках, коли позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, слід мати на увазі таке.

Якщо господарський суд має сумніви стосовно наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він у процесі підготовки справи до судового розгляду витребує у позивача докази на підтвердження таких повноважень. У разі їх неподання суд виносить ухвалу про залишення позову без розгляду. Якщо позовну заяву підписано особою на підставі виданої їй довіреності, до заяви має бути додано оригінал або належно завірену копію такої довіреності. У разі коли до позовної заяви, підписаної представником позивача, не додано оригіналу або належно завіреної копії довіреності, але в цій заяві вміщено посилання на номер і дату довіреності, то господарський суд, приймаючи заяву до розгляду, витребує у позивача таку довіреність, а в разі її неподання виносить ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Наявність на позовній заяві факсимільного підпису означає, що вона не підписана особою, яка має право її підписувати, і підлягає поверненню. Такі ж наслідки настають, коли в позовній заяві відсутні відомості про прізвище та посаду керівника юридичної особи або до позовної заяви не додано належні документи на підтвердження повноважень особи, що підписала цю заяву як представник позивача в господарському суді (частини третя - шоста статті 28 ГПК), і на ці документи немає посилання в заяві.

Що ж до підстави повернення позову, зазначеної у пункті 1 частини першої статті 63 ГПК, то у разі її виявлення після прийняття позовної заяви позов, з урахуванням конкретних обставин, підлягає залишенню без розгляду згідно з пунктом 1 частини першої статті 81 ГПК.

Господарським процесуальним кодексом України, на відміну від Цивільного кодексу України, не передбачена можливість уповноваженої особи підприємства в подальшому схвалити дії неуповноваженої чи невідомої особи, яка підписала позов.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Також, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч.4 ст.81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Вирішуючи питання стосовно судових витрат, господарський суд враховує наступне.

За змістом п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011 (з наступними змінами) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишення позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням)).

Аналогічна правова позиція викладена в п.п.4.12. п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", де зазначено, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" залишення позову без розгляду тягне за собою повернення сплачених сум судового збору за клопотанням особи, яка їх сплатила (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням), якщо такі дії перешкоджали вирішенню спору).

Згідно ч.2 ст.81 Господарського процесуального кодексу України про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених у п.п. 4 і 5 ч.2 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, враховуючи клопотання позивача, сплачений ним судовий збір у сумі 48861,56 грн, за платіжним дорученням № 5760 від 13.12.2016, підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 49, п. 1 ч. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миртех" про стягнення 3257437,25 грн залишити без розгляду.

2. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7; ідентифікаційний код 00659101) - судовий збір у сумі 48861,56 грн, сплачений платіжним дорученням № 5760 від 13.12.2016, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Підставою для виплати зазначеної суми коштів є примірник цієї ухвали, скріплений підписом судді та гербовою печаткою господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом п'яти днів до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя ОСОБА_5