Ухвала суду № 65345395, 15.03.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 березня 2017 року Справа № 904/3671/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідача),Катеринчук Л.Й., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне

підприємство "Максімус"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 11.01.2017 у справі №904/3671/15 господарського суду Дніпропетровської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з

управління активами "ІЗІ ЛАЙФ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне

підприємство "Максімус"

про визнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області 07.04.2016р. у справі №904/3671/15 долучено до матеріалів справи №904/3671/15 клопотання № 919/11/32 від 25.02.2016р. УПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська з доданим до нього фіскальним чеком від 24.02.2016 про направлення заяви до ТОВ "Автотранспортне підприємство "МАКСІМУС"; визнано грошові вимоги УПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська до ТОВ "Автотранспортне підприємство "МАКСІМУС" на суму 3257, 02 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 2 756,00грн. - 1 черга задоволення.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2016 у справі №904/3671/15 - скасовано, справу направлено до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду.

До Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга ТОВ "АТП "Максімус" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.01.2017.

Проте, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII, яка набрала чинності 01.09.2015) ставка судового збору з касаційної скарги на судове рішення, винесене у справі про банкрутство за наслідками розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами, складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні такої заяви.

Розмір судового збору за подання касаційної скарги розраховується, виходячи із суми, сплаченої при поданні заяв кредиторів, а саме 2 розміри мінімальної заробітної плати (п.п. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"), розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 становило-1378 грн.

Як вбачається із матеріалів касаційної скарги, заявником не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, проте заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які унеможливлюють сплату судового збору у встановлених законом розмірах, покладається на заінтересовану сторону.

Проте, заявником касаційної скарги не надано належних доказів того, що фінансове становище останнього унеможливлює сплату судового збору за подання касаційної скарги, у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище заявника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання заявника касаційної скарги про відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню заявнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст. ст. 86, 107, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 у справі 904/3671/15 повернути без розгляду.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Катеринчук Л.Й.

Ткаченко Н.Г.