Ухвала суду № 65345279, 15.03.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 березня 2017 року Справа № 923/760/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І.,- головуючого, Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.перевіривши матеріали касаційної скаргиПриватного сільськогосподарського підприємства "Садове"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 у справі№ 923/760/16 Господарського суду Херсонської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл"доПриватного сільськогосподарського підприємства "Садове"простягнення 218733,22 грн.

ВстановиВ:

Перевіривши матеріали касаційної скарги та доданих до неї документів, колегія суддів дійшла висновку, що вона не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Так, визначаючи порядок та розмір судового збору, який підлягає сплаті до державного бюджету, заявником має бути враховано таке.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати та розмір ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011, що набрав чинності 01.11.2011.

01.09.2015 набрав чинності Закон України від 22.05.2015 №484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції від 03.09.2015) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції від 03.09.2015) встановлено ставки судового збору у таких розмірах: за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду - 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що скаржник оскаржує постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 (якою рішення Господарського суду Херсонської області від 21.11.2016 залишено без змін), у зв'язку з чим скаржник зобов`язаний сплатити судовий збір з позовної заяви майнового характеру, яка подана до місцевого господарського суду (15.07.2016) про стягнення 218733,22 грн.

З урахуванням вищенаведеного розмір судового збору на момент подання касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду (відповідно до редакції Закону України "Про судовий збір" від 03.09.2015) становить 3937,20 грн. (120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).

За таких обставин, додана до матеріалів касаційної скарги квитанція № ПН1519 від 20.12.2016 про перерахування скаржником судового збору в сумі 3273,40 грн. за подання касаційної скарги не може бути визнане судом належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.

Правовий наслідок щодо невиконання вимог частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України визначений пунктом 4 частини 1 статті 1113 цього Кодексу, який встановлює вимогу щодо повернення касаційної скарги без розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 86, 108, пунктом 4, частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Садове" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 у справі № 923/760/16 Господарського суду Херсонської області повернути без розгляду.

Головуючий Л. Рогач

Судді І. Алєєва

Т. Дроботова