Постанова № 65344450, 06.03.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2017 р. № 820/5999/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кульчій А.М.,

представника позивача - Мироненка О.О.,

представника відповідача - Омельченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Харківської міської ради до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ємець Івана Олександровича, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Харківська міська рада звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним і скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиція Харківської області Ємець Івана Олександровича, про реєстрацію об'єкта нерухомого майна: житлового будинку літ. "А-2", загальною площею 359,0 кв.м. та самочинно побудованих: сарай літ. "Б", цоколь літ. "АЦОК ", ґанок літ. "а", балкони літ. "а-1","а-2", "а-3" вимощення літ. "І", огорожа №1,2,3,4, розташованих за адресою: АДРЕСА_1. за реєстраційним номером 833806563101, який був зареєстрований на підставі рішення Київського районного суду міста Харкова від 31.10.2014 по справі № 640/16352/14-ц (підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію (з відкриттям розділу), індексний номер: 130121184 від 20.01.2016 15:18:00 Ємець Іван Олександрович, Харківський міський територіальний округ).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про реєстрацію об'єктів нерухомого майна прийнято всупереч нормам діючого законодавства, та є таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що рішення про державну реєстрацію (з відкриттям розділу), індексний номер: 130121184 від 20.01.2016 прийнято у межах чинного законодавча, у відповідача не було підстав для відмовив державній реєстрації прав, у зв'язку із чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Треті особи - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

20.01.2016 ОСОБА_4 звернувся до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Харківського міського управління юстиції із заявою №15314082 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна, а саме - житловий будинок, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Ємець І.О. проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований у АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 та відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна.

Згідно з нормативним приписом статті 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

У відповідності до пункту 2 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив та з позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду як суб'єкт владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 КАС України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Вказана норма кореспондує положенням п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, якими передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно положень ч. 3 ст. 50 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

З позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду на підставі вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про архітектурну діяльність" та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема: надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності"; здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу; вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування.

Згідно статті 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Статтею 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження щодо звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільський, селищний, міський голова звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів.

Положенням статті 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність".

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом: 1) планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях; 2) моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях; 3) визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації; 4) проведення ліцензування і професійної атестації; 5) розроблення і затвердження будівельних норм, державних стандартів і правил, запровадження одночасної дії міжнародних кодів та стандартів; 6) контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації; 7) надання (отримання, реєстрації), повернення (відмови у видачі) чи анулювання (скасування реєстрації) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 8) здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Таким чином, жодним чинним нормативно-правовим актом не передбачено право органу місцевого самоврядування, як суб'єкта владних повноважень, звертатись до суду з позовом про скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно про реєстрацію об'єкта нерухомого майна.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов Харківської міської ради задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову Харківської міської ради до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ємець Івана Олександровича, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 13 березня 2017 року.

Суддя Р.В. Мельников