Постанова № 65343963, 16.03.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 березня 2017 року Справа № 810/813/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Волкова А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Відділу освіти Бориспільської районної державної адміністрації до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Відділ освіти Бориспільської районної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, в якому просив суду визнати протиправним та скасувати рішення від 14.11.2016 № 0006231300, згідно з яким до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 321335,56 грн. та нараховано пеню у сумі 15610,45 грн. за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що своєчасно, в межах граничних строків, сплатив суми ЄСВ до бюджету, але при перерахуванні коштів помилився в реквізитах (невірно зазначив номер рахунку), внаслідок чого кошти були зараховані на інший бюджетний рахунок. У подальшому позивач звернувся до податкового органу з листом про зарахування сплачених сум цього обов'язкового платежу на належний бюджетний рахунок. Таким чином, на думку позивача, внаслідок цієї помилки бюджет жодних втрат не зазнав, тому застосування до нього штрафних санкцій є протиправним, а рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідач позову не визнав, надіслав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що прийняте податковим органом рішення є правомірним.

Заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи факт неявки в судове засідання представника відповідача, а також відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експертів суд, керуючись положеннями частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, постановив про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

Дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відділ освіти Бориспільської районної державної адміністрації є юридичною особою, що зареєстрована 31.12.1999 (запис про державну реєстрацію в ЄДР від 23.07.2008 № 13541200000001905).

У листопаді 2016 року Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області (Бориспільське відділення) на підставі частини десятої пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" прийнято рішення від 14.11.2016 № 0006231300, згідно з яким позивача застосовані штрафні (фінансові) санкцій у сумі 321335,56 грн. та нараховано пеню у сумі 15610,45 грн. за несвоєчасну сплату сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.11.2015 по 29.09.2016.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд під час судового розгляду встановив наступне.

У жовтні 2015 року позивач перерахував на бюджетний рахунок 31112063700103 в Бориспільському УДКСУ Бориспільського району кошти у сумі 263914,24 грн. в якості сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі (платіжне доручення від 28.10.2015 № 2273).

У липні 2016 року позивач перерахував на бюджетний рахунок 31112063700103 в Бориспільському УДКСУ Бориспільського району кошти у сумі 184693,36 грн. в якості сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (платіжне доручення від 28.07.2016 № 1563).

Зі змісту вказаних платіжних доручень убачається, що у графі "призначення платежу" зазначено кошти "нарахованого єдиного соціального внеску".

Згодом, у вересні 2016 року, позивач дізнався, що за бюджетним рахунком № 31112063700103, на який він сплачував податкові зобов'язання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, обліковуються зобов'язання зі сплати військового збору. Правильним рахунком є бюджетний рахунок № 37197201011004.

З метою виправлення даної помилки позивач письмово звернувся до Бориспільського відділення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з листом від 27.09.2016 № 01-15/819, в якому просив перерахувати сплачені ним кошти єдиного соціального внеску у загальній сумі 447607,60 грн. з рахунку № 31112063700103 на рахунок № 37197201011004.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Крім того, згідно з положеннями частини десятої вказаної статті на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Вирішуючи питання про те, чи мав місце факт несвоєчасного перерахування позивачем до бюджету коштів єдиного соціального внеску, що сталося внаслідок помилки у реквізитах платежу, суд зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Єдиний казначейський рахунок - це рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство України), у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України, на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування та кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні (п. 231 ст. 2 Бюджетного кодексу). Ведення єдиного казначейського рахунку здійснюється відповідно до Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 № 122, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.2002 за № 594/6882.

Єдиний казначейський рахунок об'єднує кошти субрахунків, що відкриті в Державному казначействі України (центральний рівень), управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. На Єдиному казначейському рахунку, відкритому на балансі Державного казначейства України, відображаються операції про рух коштів на рахунках, що відкриті в Державному казначействі України та головних управліннях Державного казначейства України.

Функціонування єдиного казначейського рахунку забезпечує: можливість швидкої мобілізації коштів, які протягом дня надходять на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України, та використання їх для проведення бюджетних видатків і здійснення інших операцій, що не суперечать законодавству України; надання інформації органам законодавчої та виконавчої влади за здійсненими на єдиному казначейському рахунку операціями; оптимальні можливості для прийняття представниками законодавчої та виконавчої влади оперативних рішень щодо забезпечення ефективного використання коштів бюджетів.

Як вже зазначалось, положеннями частини п'ятої статті 45 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.

Аналогічно частиною п'ятою статті 78 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті.

Крім цього, положеннями пункту 22.4 статті 22 Закону України від 05.04.2001 № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

У справі, що розглядалась, суд встановив, що у період, що перевірявся, позивач своєчасно здійснив сплату податкових зобов'язань з єдиного соціального внеску, однак, у платіжних дорученнях про перерахування коштів припустився помилки і зазначав інший рахунок бюджету.

Вказані обставини податковий орган не врахував при прийнятті оспорюваного рішення.

Суд зазначає, що помилка у реквізитах платежу, якої припустився страхувальник при перерахуванні узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений частиною восьмою статті 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", має кваліфікуватися як дія, спрямована на сплату цього обов'язкового платежу, хоча й помилкова.

Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності страхувальника при сплаті суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених статтею 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та нарахування пені.

Крім того, на думку суду, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений частиною восьмою статті 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", страхувальник не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. Оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення номеру бюджетного рахунку у платіжному дорученні під час сплати суми грошового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений вказаною нормою закону строк, а відтак і для застосування на підставі статті 25 Закону штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 16.06.2015 у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Хмельницькгаз" до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, та від 02.12.2015 у справі за позовом дочірнього підприємства "ЕС ЕНД ТІ УКРАЇНА" до окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення, які в силу статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 5055,00 грн., доказів понесення ним інших судових витрат не надав. Таким чином, судові витрати підлягають присудженню з Державного бюджету України на його користь.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (Бориспільського відділення) від 14.06.2016 № 0011891520, згідно з яким до Відділу освіти Бориспільської районної державної адміністрації застосовано штрафні санкції у сумі 321335,56 грн. та нараховано пеню у сумі 15610,45 грн.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь Відділу освіти Бориспільської районної державної адміністрації судові витрати у сумі 5055 (п'ять тисяч п'ятдесят п'ять) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.