Постанова № 65343558, 14.03.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року Справа № 803/73/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Гринчук Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Імпортавто» до Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Імпортавто» (далі - ПП «Імпортавто») звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.10.2016 року №0004381406 та №0004391406.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 23.09.2016 року по 04.10.2016 року ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ПП «Імпортавто» вимог законодавства України з питань державної митної справи за окремими митними деклараціями, за результатами якої складено акт від 04.10.2016 року №461/03-20-14-06-08/39053128. Перевіркою виявлено факти декларування позивачем недостовірних відомостей щодо вартості транспортного засобу при здійсненні митного оформлення на Рівненській митниці. На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 21.10.2016 року: 1) №0004391406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів в розмірі 8 091,60 грн., в тому числі 5 394,40 грн. - основний платіж та 2 697,20 грн. - штрафна (фінансова) санкція; №0004381406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності, в розмірі 3 678,00 грн., в тому числі 2 452,00 грн. - основний платіж та 1 226,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки та оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки вважає, що господарські операції фактично були здійснені, що підтверджується належним чином оформленими документами. Крім того, відповідач не звертався до суду із позовом про визнання недійсними договорів. У зв'язку з цим просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.10.2016 року №0004381406 та №0004391406.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні пред'явленні позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що при митному оформленні транспортного засобу його вартісні показники за інформацією, отриманою від іноземної держави, та заявлені в Україні відрізняються. Вартість транспортного засобу значно нижча, ніж задекларована в країні відправлення - Литовській Республіці до країни призначення - України. Перевірка проведена з дотриманням встановлених вимог, в ході якої було використано інформацію уповноважених органів Литовської Республіки, та встановлено, що вартість товару (транспортного засобу), поданого до митного оформлення на Рівненській митниці, занижена, що вплинуло на рівень оподаткування товару, що підлягав перевірці, у зв'язку з чим оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями було правомірно донараховані грошові зобов'язання за платежем мито, податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів та застосовані штрафні санкції. Просив суд відмовити в задоволені адміністративного позову.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною першою статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки представник позивача та відповідач, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, при цьому представником позивача було заявлено письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на підставі наявних у ній доказів, тому суд дійшов висновку, що дану справу можливо розглянути за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що в період з 23.09.2016 року по 04.10.2016 року Головним управлінням ДФС у Волинській області проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ПП «Імпортавто» вимог законодавства України з питань державної митної справи за окремими митними деклараціями, за результатами якої складено акт від 04.10.2016 року №461/03-20-14-06-08/39053128.

Перевіркою встановлено декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів, митне оформлення яких завершено. В результаті недостовірного декларування митної вартості при здійсненні митного оформлення ПП «Імпортавто» занижено базу оподаткування товарів, чим порушено: вимоги частини другої статті 52 Митного кодексу України в частині подання органу доходів і зборів недостовірних відомостей про вартість оцінюваних при митному оформленні товарів; вимоги статті 279 Митного кодексу України, в частині визначення бази оподаткування товарів ввізним митом; вимоги пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України в частині визначення бази оподаткування для ввезення на митну територію України товарів. Загальна сума розрахованого додаткового податкового зобов'язання ПП «Імпортавто» складає 11 769,60 коп., в тому числі ввізне мито (020) - 3 678,00 грн., податок на додану вартість (028) - 8 091,60 грн. та підлягає перерахуванню до Державного бюджету України

На підставі акта перевірки від 04.10.2016 року №461/03-20-14-06-08/39053128 ГУ ДФС у Волинській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.10.2016 року:

1) №0004391406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів в розмірі 8 091,60 грн., в тому числі 5 394,40 грн. - основний платіж та 2 697,20 грн. - штрафна (фінансова) санкція;

2) №0004381406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності, в розмірі 3 678,00 грн., в тому числі 2 452,00 грн. - основний платіж та 1 226,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем було подано скаргу, проте рішенням ДФС України від 22.12.2016 року за №27687/6/99-99-11-03-03-25 скарга була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 345 Митного кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Частиною першою статті 351 цього ж Кодексу визначено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Як передбачено пунктом 2 частини другої статті 351 Митного кодексу України, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до частини четвертої статті 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Згідно із статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Пунктом 4 частини п'ятої статті 54 цього ж Кодексу передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу доходів і зборів та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт (частина перша статті 354 Митного кодексу України).

Частиною шостою статті 345 Митного кодексу України визначено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Відповідно до пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Судом встановлено, підставою для проведення перевірки була інформація та відомості, викладені у листі Рівненської митниці ДФС від 12.08.2016 року №3957/35/17-70-20, копії митних декларацій та супровідних документів, на підставі яких проводилось митне оформлення товарів, що надійшли до Головного управління ДФС у Волинській області.

В листах, з посиланням на отриману від Департаменту аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Державної фіскальної служби України інформацію, повідомлялось про звернення митних органів Литовської Республіки щодо незавершених процедур з експорту товарів.

Уповноважений орган іноземної держави на підставі Протоколу про взаємну допомогу в митних питаннях від 26.01.1998 року до Угоди про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами та Україною від 16.06.1994 року, ратифікованої Законом України від 10.11.1994 року №237/94-ВР, звернувся до Державної фіскальної служби України в частині надання адміністративної допомоги щодо підтвердження фактів ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортного засобу в Україні. До листа додавались копії експортної митної декларації країни відправлення - Литовської Республіки, оформленої для вивезення в Україну вантажних транспортних засобів.

З матеріалів справи слідує, що позивачем на митну територію України був ввезений бувший у використанні транспортний засіб марки Opel, модель Agila, номер кузова НОМЕР_1 за кодом УКТЗЕД 87032190100 на підставі митної декларації від 11.03.2016 року №204020001/2016/000194.

Як вбачається з акта перевірки, відповідачем під час опрацювання вищевказаного документу та отриманої інформації проведено порівняння відомостей, отриманих від митних органів Литовської Республіки, та документів, на підставі яких здійснено митне оформлення товарів на Рівненській митниці.

В результаті порівняння та співставлення відомостей з митної декларації, що стосується експорту транспортних засобів з території іноземної держави, та митної декларації типу ІМ 40 ДЕ та супровідних документів до неї, оформлених Рівненською митницею, встановлено повну ідентичність транспортних засобів.

Повна відповідність номеру кузова за ідентифікаційним номером та інших характеристик автомобіля (співпадають марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид палива, потужність тощо) із оформленими в Україні дала підстави однозначно ідентифікувати транспортний засіб, зазначений у документах, як саме той товар, митне оформлення якого здійснювалося за МД, що підлягала перевірці та стверджувати, що даний транспортний засіб був оформлений в Литовській Республіці на експорт для відправлення в країну призначення - Україну (згідно графи 17 експортних декларацій країна призначення заявлена - UA).

Відповідно до відомостей з графи 2 МД від 11.03.2016 року №204020001/2016/000194 заявлено відправником/експортером - фірму «CROWN TRADE EXPRESS INS» (Alberta Suite 260, 2323-32 Avenue N. E. Calgary T2E 6Z3. Canada). Зазначена фірма вказана як відправник товару в інвойсах, виставлених Продавцем «CROWN TRADE EXPRESS INS (Alberta Suite 260, 2323-32 Avenue N. E. Calgary T2E 6Z3. Canada) для оплати за товар українському покупцю ПП «Імпортавто». Одержувачем продукції (графа 8 Декларації) задекларовано ПП «Імпортавто».

Відповідно до МД автомобіль ввозився на територію України самоходом: у графах 25 та 26 МД вказано код виду транспорт - 90 «Транспортний засіб, що переміщується своїм ходом як товар» відповідно до класифікатора видів транспорту, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій».

Згідно із МД від 11.03.2016 року №204020001/2016/000194 заявлена митна вартість транспортного засобу становить 65 525,13 грн., а відповідно до експортної митної декларації Республіки Литва №16LTLG3000EK001C18 від 01.06.2016 року митна вартість товару становить 90 045,11 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу іноземної держави від 28.12.2015 року №01/16 автомобіль марки Opel, модель Agila, номер кузова НОМЕР_1 фірмою UAB «AUTOROAD» (BLINDZIU 7-14. Vilnius. Lietuva) реалізовано громадянину України Petro Samoilenko за ціною 3 250,00 євро.

За інформацією бази даних ПІК АСМО «Інспектор» ІС «Перегляд пропуску через митний кордон України» ввезення товару на митну територію України здійснено тим же самим громадянином України, який придбавав його за кордоном.

Вищезазначені відомості дають достатньо підстав стверджувати, що транспортний засіб, придбаний в Литовській Республіці, оформлений для експорту в Україну та однозначно ідентифікований з товаром, оформленим в Україні на імпортера ПП «Імпортавто».

Разом з тим, при порівнянні вартості транспортних засобів встановлено, що заявлена при митному оформленні в Україні вартість товару значно нижча, ніж за документально підтвердженими відомостями про вартісні характеристики товару країни експорту, отриманими від Литовської Республіки.

Із розрахунку податкових зобов'язань ПП «Імпортавто», які виникли в результаті недостовірного декларування вартості товару за МД від 11.03.2016 року №204020001/2016/000194, вбачається, що митна вартість автомобіля марки Opel, модель Agila, номер кузова НОМЕР_1 визначена декларантом в розмірі 65 525,13 грн., в тому числі ввізне мито в сумі 6 552,51 грн. та ПДВ в розмірі 20 453,39 грн., а згідно із відомостями, отриманими від іноземної держави (експортна декларація), вартість даного автомобіля становить 90 045,11 грн., в тому числі ввізне мито в сумі 9 004,51 грн. та ПДВ в розмірі 25 847,79 грн., в результаті чого декларантом не сплачено ввізне мито в розмірі 2 452,00 грн. та ПДВ в сумі 5 394,40 грн.

Таким чином, оскільки позивачем в результаті декларування недостовірних відомостей щодо вартості транспортних засобів при здійсненні митного оформлення на Рівненській митниці було занижено митну вартість транспортного засобу, який ввезений на митну територію України, тому суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення та правомірно нараховано належні до сплати митні платежі в розмірі 2 452,00 грн. та податок на додану вартість в розмірі 5 394,40 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 226,00 грн. та 2 697,20 грн. відповідно.

Надана позивачем копія договору купівлі-продажу транспортного засобу, укладеного між компанією «CROWN TRADE EXPRESS INS» та фізичною особою - громадянином України, а також копія довіреності, виданої компанією «CROWN TRADE EXPRESS INS» даному громадянину України на транспортування таких транспортних засобів, їх митне оформлення, не приймаються судом до уваги як належні докази визначення ціни поставлених транспортних засобів, оскільки дані документи не містять даних про особу, яка їх підписала від імені компанії «CROWN TRADE EXPRESS INS», зазначення ж як директора бізнес-терміну «Chief Executive Officer» такими даними не є.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, під час судового розгляду справи відповідач довів належними та допустимими доказами правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 21.10.2016 року №0004381406 та №0004391406, тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 2, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Митного кодексу України, Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається сторонами протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 16 березня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Дмитрук