Ухвала суду № 65342580, 09.03.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 687/511/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/789/314/17 Доповідач - Кузьма Р.М.Категорія - 5

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Кузьми Р.М.

суддів - Сташків Б. І., Костів О. З.,

з участю секретаря - Танцюра О.В.

ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 15 лютого 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за участю третьої особи Служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали 19 сесії Тернопільської міської ради від 23 липня 1997 року про надання земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 для завершення будівництва та обслуговування частини будинку; визнання недійсними правочинів по відчуженню ОСОБА_3 житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1; визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 та Державного акта на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1; визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зобов'язання Тернопільську міську раду передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,04 га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку; витребування від ОСОБА_4 житлового будинку АДРЕСА_1; усунення перешкод у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_4 разом з малолітнім сином ОСОБА_5 та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за участю третьої особи Служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали 19 сесії Тернопільської міської ради від 23 липня 1997 року про надання земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 для завершення будівництва та обслуговування частини будинку; визнання недійсними правочинів по відчуженню ОСОБА_3 житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1; визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 та Державного акта на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1; визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1; зобов'язання Тернопільську міську раду передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,04 га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку; витребування від ОСОБА_4 житлового будинку АДРЕСА_1; усунення перешкод у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_4 разом з малолітнім сином ОСОБА_5 та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок.

14 лютого 2017 року ОСОБА_1 подав суду заяву про збільшення позовних вимог та їх уточнення, відповідно до якої просив :

1. Визнати незаконною та скасувати ухвалу 19 сесії Тернопільської міської ради від 23 липня 1997 року про надання земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 для завершення будівництва та обслуговування частини будинку.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 662 від 30.05.2001р., на підставі якого ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1.

3. Визнати незаконним та скасувати свідоцтво від 01 червня 2001 року про право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1, видане ОСОБА_3

4. Визнати недійсними договір дарування ОСОБА_3 1/2 частини домоволодіння під АДРЕСА_1 від 26.12.2006р. та послідуючий виправлений договір дарування 1/2 частини домоволодіння, житлового будинку з надвірними спорудами під АДРЕСА_1 від 27.06.2007р. своїй дочці ОСОБА_4

5.Скасувати державну реєстрацію права приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 на домоволодіння, житловий будинок з надвірними спорудами загальною площею 292,6 кв.м. АДРЕСА_1.

6. Визнати за ОСОБА_1, як правонаступником ОСОБА_7 за законом, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

7. Зобов'язати Тернопільську міську раду передати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,04 га по АДРЕСА_1 для обслуговування прийнятого в експлуатацію житлового будинку за цією ж адресою.

8. Витребувати від ОСОБА_4 домоволодіння, житловий будинок з надвірними спорудами загальною площею 292, 6 кв.м. АДРЕСА_1.

9. Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження спадковим майном шляхом виселення ОСОБА_4 разом з малолітнім сином ОСОБА_5 з належного мені домоволодіння, житлового будинку з надвірними спорудами загальною площею 292,6 кв.м. АДРЕСА_1.

10. Відмовити ОСОБА_3 у позові про визнання за ним права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1.

11. Стягнути солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 доходи в сумі 981339.07 грн., які вони спільно одержали або могли одержати за весь час володіння житловим будинком АДРЕСА_1.

12. Стягнути солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 15 лютого 2017 року клопотання ОСОБА_1 про прийняття до розгляду заяви від 14 лютого 2017 року про збільшення та уточнення позовних вимог в цивільній справі №687/511/16-ц задоволено частково.

Прийнято до розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 в частині:

1.Визнати незаконною та скасувати ухвалу 19 сесії Тернопільської міської ради від 23 липня 1997 року про надання земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 для завершення будівництва та обслуговування частини будинку.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 662 від 30.05.2001р., на підставі якого ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1.

3. Визнати незаконним та скасувати свідоцтво від 01 червня 2001 року про право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1, видане ОСОБА_3.

4. Визнати недійсними договір дарування ОСОБА_3 1/2 частини домоволодіння під АДРЕСА_1 від 26.12.2006р. та послідуючий виправлений договір дарування 1/2 частини домоволодіння, житлового будинку з надвірними спорудами під АДРЕСА_1 від 27.06.2007р. своїй дочці ОСОБА_4

5. Скасувати державну реєстрацію права приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 на домоволодіння, житловий будинок з надвірними спорудами загальною площею 292,6 кв.м. АДРЕСА_1.

6. Визнати за ОСОБА_1, як правонаступником ОСОБА_7 за законом, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

7. Зобов'язати Тернопільську міську раду передати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,04 га по АДРЕСА_1 для обслуговування прийнятого в експлуатацію житлового будинку за цією ж адресою.

8. Витребувати від ОСОБА_4 домоволодіння, житловий будинок з надвірними спорудами загальною площею 292, 6 кв.м. АДРЕСА_1.

9. Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження спадковим майном шляхом виселення ОСОБА_4 разом з малолітнім сином ОСОБА_5 з належного мені домоволодіння, житлового будинку з надвірними спорудами загальною площею 292,6 кв.м. АДРЕСА_1.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про прийняття до розгляду позовних вимог про солідарне стягнення на його користь із ОСОБА_3, ОСОБА_4 доходів в сумі 981339.07 грн., які вони спільно одержали або могли одержати за весь час володіння житловим будинком АДРЕСА_1 - відмовлено.

Роз'яснено ОСОБА_1, що із позовними вимогами до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення на його користь доходів в сумі 981339.07 грн., які вони спільно одержали або могли одержати за весь час володіння житловим будинком АДРЕСА_1, він вправі звернутись до суду у загальному порядку із окремим позовом.

Залучено до участі у справі в якості співвідповідача виконавчий комітет Тернопільської міської ради.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до справи в якості співвідповідача Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради відмовлено.

Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за заявленими ним та прийнятими судом до розгляду позовними вимогами згідно заяви від 14 лютого 2017 року про збільшення позовних вимог та їх уточнення до ухвалення судового рішення у справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати в частині відмови у прийнятті до розгляду його вимоги щодо солідарного стягнення на його користь доходів в сумі 981339.07 грн. з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які вони одержали або могли одержати за весь час володіння житловим будинком АДРЕСА_1 і направити її для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що вказана позовна вимога є лише збільшенням його позовних вимог та не змінює ні предмету, ні підстав позову, а тому її доцільно розглядати спільно з іншими позовними вимогами у даній справі, що виникли з одних правовідносин.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, зіславшись на доводи, викладені в ній, просить її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнав, вважаючи ухвалу суду законною та обґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Відмовляючи у задоволенні клопотання в частині солідарного стягнення на його користь із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доходів в сумі 981339.07 грн., які вони спільно одержали або могли одержати за весь час володіння житловим будинком АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив з того, що заявляючи вказані вимоги позивач змінює предмет та підставу позову, що за своїм змістом є не збільшенням позовних вимог, а пред'явленням нового позову.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

У відповідності до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 2 ст. 11 ЦПК України, в якій ідеться про принцип диспозитивності, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги їх представниками. Позивач може здійснювати розпорядчі дії, які направлені на зміну позову, а саме зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог. Такі розпорядчі дії він може вчиняти протягом усього розгляду справи, тобто ці дії він може вчинити як на стадії підготовки справи до судового розгляду, так і на попередньому судовому засіданні, так на стадії самого судового розгляду до постановлення судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Відповідно до п. 15, п. 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об'єднання і роз'єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123-126 ЦПК.

За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про прийняття до розгляду позовних вимог в частині солідарного стягнення на його користь із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доходів в сумі 981339.07 грн., оскільки ці позовні вимоги помилково визначені, як такі що не пов'язанні з прийнятими судом позовними вимогами про скасування та визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод в користуванні майном.

Всі прийняті судом позовні вимоги та позовна вимога про стягнення на користь позивача з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доходів в сумі 981339.07 грн. стосуються житлового будинку АДРЕСА_1 і є єдиним предметом позову.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду підлягає скасуванню в частині відмови в прийнятті до розгляду позовних вимог про солідарне стягнення на його користь із відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 981339.07 грн. та направленню справи до суду першої інстанції для вирішення питання прийняття вказаних позовних вимог.

Керуючись ст.303, п.4 ч.2 ст.307, п. 3 ч. 1 ст. 312, п. 2 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 15 лютого 2017 року - скасувати в частині відмови в прийнятті до розгляду позовних вимог про солідарне стягнення на його користь із відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 981339.07 грн.

Направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання прийняття вказаних позовних вимог.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Р.М. Кузьма