Ухвала суду № 65342073, 13.03.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/950/17 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.

Провадження № 11-сс/783/196/17 Доповідач: Марітчак Т. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючогоОСОБА_1,суддів апеляційного судуОСОБА_2 та ОСОБА_3,при секретаріОСОБА_4

у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017140080000569 від 20 лютого 2017 року за ознаками злочину за ч. 1 ст. 263 КК України, за участі

прокурора ОСОБА_5,підозрюваного ОСОБА_6,та захисника підозрюваногоОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м Львова від 21 лютого 2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

встановила:

ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 21 лютого 2017 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017140080000569 від 20 лютого 2017 року за ознаками злочину за ч. 1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, без судимості, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5,

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів. Строк дії ухвали слідчий суддя постановив рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_10, тобто з 19 лютого 2017 року до 19 квітня 2017 року, включно, та відповідно до положень ст. 183 КПК України визначив розмір застави у вигляді 200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 320000грн.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 21 лютого 2017 року захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подала на неї апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та винести нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі від 20 (двадцяти) до 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У мотивах апеляційної скарги захисник покликається на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, які на думку апелянтки полягають у тому, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі вважає доведеними обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України та вважає обґрунтованою підозру вчинення ОСОБА_6 злочину, посилаючись на акт перевірки об'єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів № 62/17 від 19.02.2017 року, при цьому в матеріалах справи відсутній висновок вибухотехнічної експертизи, яким було би встановлено належність вилучених предметів до зброї, бойових припасів або вибухових речовин. Тобто на сьогоднішній день відсутній предмет злочину.

Також слідчий суддя посилається на висновок експерта від 20.02.2017 року № 4/245 за результатами судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6 «Дактилоскопічні дослідження», відповідно до якого ані на предметах, схожих на патроні, ані ні на предметі, схожому на запал, ані на предметі, схожому на корпус до гранати, слідів папілярних узорів, належних ОСОБА_6 не виявлено. Таким чином, підозра у вчиненні ОСОБА_6 даного кримінального правопорушення, не може вважатися обґрунтованою.

Крім того, посилання слідчого судді на п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, як на підставу для задоволення клопотання слідчого є незаконним та необґрунтованим, оскільки 20.02.2017 року, напередодні постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу цим самим слідчим суддею, було винесено ухвалу про накладення арешту на майно, відповідно до якої було накладено арешт на всі предмети, перелічені слідчим у клопотанні, тобто на все, що було вилучено під час огляду автомобіля. Таким чином, на сьогоднішній день не існує речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення і які ОСОБА_6 може сховати або спотворити, а якщо такі існують, суд мав чітко зазначити їх в ухвалі.

Судом також порушено, на думку апелянтки, норми матеріального права, оскільки він послався на те, що підозрюваний ОСОБА_6 є «раніше суджений», хоча ОСОБА_6 звільнено від відбування не відбутої частини покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» і таке посилання суду є незаконним А тому на підставі ч. 2 ст. 86, ч. 3 ст. 88 КК України ОСОБА_6 визнається таким, що не має судимості, і, відповідно, суд не має права посилатися на цю обставину при застосуванні запобіжного заходу.

Крім того слідчим суддею, на думку апелянтки, порушено норми КПК України, оскільки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не існує, а тому суд повинен був обрати підозрюваному ОСОБА_6 більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою, запобіжний захід.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від 20 (двадцяти) до 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. А тому слідчий суддя, визначаючи суму застави у розмірі, що в два з половиною рази перевищує встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України максимальний розмір застави, повинен був зазначити в ухвалі, у чому полягає виключність випадку, і чому застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків, тим більше, внаслідок кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, не було завдано матеріальної шкоди та не було спричинено будь-яких наслідків.

Апелянтка також просить апеляційний суд врахувати при постановленні ухвали за наслідками розгляду її апеляційної скарги, що на утриманні ОСОБА_6 перебуває малолітня дитина син ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 про скасування оскаржуваної ухвали і обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави, думку прокурора Станіслава Бобика про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення оскаржуваної ухвали без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

ОСОБА_6 підозрюється в незаконному зберіганні бойових припасів та вибухових пристроїв, оскільки 19 лютого 2017 року близько 14.50 год. на вул. Котляревського, 23, в м. Львові, під час огляду, з дозволу водія ОСОБА_6, автомобіля «ОСОБА_12 Е 320» чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1, в котрому також знаходився ОСОБА_13, було виявлено гранату РДГ 5, запал до неї та 67 патронів.

Зазначеною ухвалою встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється органами досудового розслідування у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 263 КК України, про що 20 лютого 2017 року складено повідомлення про підозру, з якою ознайомлено ОСОБА_6.

На думку колегії суддів, висновок слідчого судді про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину за ч. 1 ст. 263 КК України є підставним, оскільки така підозра підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: актом перевірки об'єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів №62/17 від 19.02.2017 року, довідкою про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів, протоколом огляду місця події від 19.02.2017 року, протоколом огляду речових доказів, висновком експерта від 20.02.2017 року №4/245 за результатами судової трасологічної експертизи, показаннями свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15.

Слідчий суддя, на думку колегії суддів, з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, обставин вчиненого злочину та особи підозрюваного ОСОБА_6, який офіційно не працює та не має постійного джерела доходу, дійшов правильного висновку про задоволення клопотання слідчого та обрав підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину за ч. 1 ст. 263 КК України, а прокурором доведено в судовому засіданні наявність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину чи вчинити інший злочин.

Разом з тим, як убачається з оскаржуваної ухвали та апеляційної скарги захисника ОСОБА_7, визначивши підозрюваному ОСОБА_6 заставу в розмірі 200 прожиткових мінімумів, який виходить за межі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчим суддею не наведено жодної обставини, яку він вважає виключною та яка б давала можливість йому вийти за межі вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК і визначити такий розмір застави, який в 2,5 рази перевищує максимальну межу застави, визначену цим пунктом. Визначений слідчим суддею розмір застави, на думку колегії суддів, суперечить вищезазначеним вимогам закону і є надто обтяжливим для підозрюваного ОСОБА_6 із врахуванням його сімейного та матеріального стану.

Крім того слідчим суддею помилково зазначено, що ОСОБА_10 має судимість та не вказав про наявність у нього на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 та не врахував цих обставин при обранні запобіжного заходу.

А тому, на думку колегії суддів, оскаржувану ухвалу слідчого судді необхідно скасувати, клопотання слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити та визначити розмір застави відповідно до вимог ст.ст. 182-183 КПК України. При вирішенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, колегія суддів враховує особу підозрюваного ОСОБА_6, який не має судимості, не працює, одружений та має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 і вважає, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в межах ст. 182 КПК України, достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і застосування до підозрюваного іншого, більш мякшого запобіжного заходу є недостатнім.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарга захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 і скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 21 лютого 2017 року стосовно підозрюваного ОСОБА_6 та постановлення нової ухвали про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави відповідно до вимог ст.ст. 182-183 КПК України.

Керуючись ст. 376, 403-404, 407-409, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м Львова від 21 лютого 2017 року про обрання ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати, частково задовольнивши апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7.

Клопотання слідчого СВ Франківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 про застосування щодо ОСОБА_10, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити, та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту його затримання згідно протоколу, тобто від 19 лютого 2017 року до 19 квітня 2017 року включно.

Визначити ОСОБА_10 заставу у вигляді 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 128000 грн.

Грошові кошти в розмірі 192000 грн., що внесені заставодавцем понад визначеного колегією суддів розміру застави, повернути заставодавцю ОСОБА_16.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6, наступні обов'язки: прибувати до слідчого СВ Франківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 із встановленою слідчим періодичністю; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду та повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_10, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини свої неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

підпис підпис підпис

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Копія відповідно до оригіналу.

Суддя апеляційного суду Т.М. Марітчак

Ухвала вступила в законну силу «13» березня 2017 року.

Копію виготовлено «__» березня 2017 року

Помічник судді В.О. Юрочко