Рішення № 65342060, 02.03.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/3987/15 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк А.І.

Провадження № 22-ц/783/526/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. П.

Категорія: 59

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої: Крайник Н.П.

суддів: Мельничук О. Я., Савуляка Р. В.

при секретарі: Куцику І. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 03 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ПП «ОСОБА_5Ш.», Залізничного відділу державної виконавчої служби, третя особа Публічне акціонерне товариство «ПУМБ», про визнання прилюдних торгів недійсними та позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 Борислвича, ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», третя особа Залізничний відділ державної виконавчої служби про припинення обтяження на автомобіль, -

в с т а н о в и л а:

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_4 до ПП «ОСОБА_5Ш.», Залізничного відділу державної виконавчої служби, третя особа Публічне акціонерне товариство «ПУМБ», про визнання прилюдних торгів недійсними та позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 Борислвича, ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», третя особа Залізничний відділ державної виконавчої служби про припинення обтяження на автомобіль відмовлено.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3

Вважає його незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зокрема, зазначає, що ОСОБА_2 правомірно набув право власності на спірний автомобіль, що визнається та не заперечується сторонами по справі, а тому згідно ч.ч. 1, 3 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 9 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23 квітня 2015 року, відмовлено у задоволенні позову ПАТ «ПУМБ» до ПП «Нива-В.Ш», Залізничного ВДВС ЛМУЮ, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання недійсними прилюдних торгів. Вказане рішення вступило в законну силу. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2014 року у справі № 813/7650/14 залишено без розгляду позов ПАТ «ПУМБ» до Залізничного ВДВС ЛМУЮ про визнання незаконними та протиправними дій державного виконавця акту про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого спірного майна (автомобіля). Ухвала в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалась та вступила в законну силу. Вказує на те, що суд першої інстанції в порушення вимог закону розглянув справу та ухвалив рішення за відсутності представників банку та управління національної поліції у м. Львові.

Крім того, зазначає, що судом не ухвалено рішення щодо позовної вимоги ОСОБА_2 про припинення чинності арешту, накладеного на автомобіль постановою начальника відділу слідчого управління ГУ МВСУ Л/о ОСОБА_6 від 11.06.2009 року. Відповідачі в порушення положень Закону України «Про заставу» та вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень не виготовили, належним чином не оформили та не скерували приватному нотаріусу ЛМНО та управління ДАІ ГУ МВСУ у Львівській області письмові повідомлення (постанови) про припинення чинності заборон та зняття арештів з автомобіля, власником якого з 29.10.2013 року є ОСОБА_2

Просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову третьої особи - ОСОБА_2 про припинення обтяження на автомобіль, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог та висновки суду обгрунтовував тим, що законодавством встановлений чіткий порядок зняття такого обтяження, а саме обтяжувач на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, може виконати дії з припинення обтяження на підставі звернення особи, право власності якої порушується таким обтяженням.

Однак, до такого висновку суд прийшов помилково, без дотримання вимог законності та обґрунтованості рішення суду, з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст.3,4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Як вбачається з позовної заяви, позивач ОСОБА_2 за захистом порушеного права власності звернувся до суду з позовом, в якому просив припинити обтяження на автомобіль марки «CHEVROLET EPICA» KL1LA69LE7B064571, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, накладений постановою про арешт начальника відділу слідчого управління ГУ МВСУ Львівської області ОСОБА_6 від 11.06.2009 року, вих. № 2/10049 від 19.11.2010 року на майно ОСОБА_4 та внесений до державного реєстру обтяжень рухомого майна ПАТ «Перший український міжнародний банк» на підставі договору застави №524287 від 03.10.2007 року щодо боржника ОСОБА_4.

В обґрунтування вимог покликався на те, що за результатами проведених прилюдних торгів 29.10.2013 року був складений протокол № 1413343-6 про проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна: Лот №6, автомобіль марки «CHEVROLET EPICA», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, відповідно якого переможцем аукціону визнаний ОСОБА_2. Згідно акту державного виконавця від 06.11.2013 року про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, ОСОБА_2 став єдиним законним власником автомобіля. Відповідно до платіжного доручення №1342 від 11.11.2013 року ОСОБА_2 вніс відповідну суму коштів.

Відповідно до роз»ясень пленуму Вищого спеціалізованого суду України з цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, повязані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обовязків чи законних інтересів до суду.

Відповідачами в справі, як роз»яснив Пленум, є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Пленум ВССУ у 9 постанови від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» наголошує на обов»язок суду, ухвалюючи рішення згідно з частиною першою статті 214 ЦПК визначити, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. При цьому суд має навести у рішенні мотиви, з яких не застосував норми права, на які посилалися особи, які беруть участь у справі. У звязку із цим посилання позивача у позовній заяві на норми права, які не підлягають застосуванню у цій справі, не є підставою для відмови в задоволенні предявленого позову, оскільки при вирішенні справи суд враховує підстави (обставини, якими обґрунтовувались вимоги) та зміст позовних вимог (стаття 119 ЦПК).

Однак, суд першої інстанції не дав оцінки правовідношенню сторін, зважаючи на склад відповідачів, не звернув уваги, що у позивача ОСОБА_2 виник спір про право власності. Судом не дано правової оцінки змісту позовних вимог, які фактично зводяться до неможливості зареєструвати за собою право власності на автомобіль, придбаний на прилюдних торгах, які були проведені у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки рішення в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання недійсними прилюдних торгів не оскаржується. Позовні вимоги особи ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, які розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Фактично, як видно з позовної заяви позивач доводить, що накладення обтяження на належний йому транспортний засіб є протиправним та порушує його право власності.

Таким чином, судом першої інстанції допущено ряд порушень норм процесуального права, порушено норми матеріального права, не визначено правовідношення сторін, не застосовано закон, який регулює спірні правовідносини, що у сукупності свідчать про недотримання вимог ст.212-214 ЦПК та слугують підставами для скасування рішення суду.

Ухвалюючи нове рішення, відповідно до ст.309 ЦПК, колегія суддів враховуючи встановлені апеляційним судом обставини та порушення, допущені судом першої інстанції, приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову третьої особи ОСОБА_2

Керуючись ст.303, 307, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Залізничного районного суду від 3 жовтня 2016 року в частині відмови у задоволенні позову третьої особи ОСОБА_2 про припинення обтяження на автомобіль скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким припинити обтяження на автомобіль марки «CHEVROLET EPICA» KL1LA69LE7B064571, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом звільнення з-під арешту накладеного постановою слідчого управління ГУ МВСУ Львівської області ОСОБА_6 від 11.06.2009 року №2-1049.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскарженим в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Крайник Н. П.

Судді: Мельничук О. Я.

ОСОБА_8