Ухвала суду № 65340318, 15.03.2017, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 0827/6829/2012

пр. № 2-п/336/26/2017

УХВАЛА

Іменем України

15 березня 2017 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Скибі О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про скасування заочного рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Мета Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02.10.2012 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Мета Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Мета Банк» 36797,38 гривень в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 02.09.2005 року.

01.03.2017 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_3 про скасування заочного рішення суду.

Також ОСОБА_3 07.03.2017 року подано клопотання про поновлення строку подання заяви про скасування заочного рішення. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду заявою про скасування заочного рішення ОСОБА_3 посилався на те, що копію рішення суду він не отримував, оскільки станом на 16.11.2012 року мешкав за іншою адресою.

В судове засідання з розгляду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку ОСОБА_3 не з'явився з невідомих суду причин, про місце та час розгляду клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування заочного рішення повідомлений судовою повісткою, врученою особисто в приміщенні суду, про що мається розписка про вручення повістки.

Позивач ПАТ «Мета Банк» представника в судове засідання не направив, про місце та час розгляду заяви сповіщались в установленому порядку.

Статтею 73 ч. 2 ЦПК України визначено, що питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ. Про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою.

Оскільки судом в установленому поряду учасники провадження були сповіщені про місце та час розгляду клопотання ОСОБА_3, а присутність їх не є обовязковою, судом розглянуто клопотання ОСОБА_3 про поновлення пропущеного процесуального строку за відсутності сторін.

При вирішенні клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на подання заяви про скасування заочного рішення суд виходить з наступного.

Статтею 228 ЦПК України визначено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Порядок направлення судових повісток та судової кореспонденції учасникам провадження визначені ст. 74, 76 ЦПК України.

Так, судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Посилання ОСОБА_3 на те, що про ухвалення заочного рішення він не був сповіщений в установленому порядку та не знав про його існування, на переконання суду спростовується поштовим повідомленням про вручення копії заочного рішення суду особисто ОСОБА_3 16.12.2012 року (а.с. 62), а також врученням копії заочного рішення суду дружині ОСОБА_3 ОСОБА_2 27.10.2012 року (а.с. 25, 59).

Станом на 23.07.2012 року зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 відповідно до відомостей Обласного адресно-довідкового сектору ВГІРФО УМВЧС України в Запорізькій області є АДРЕСА_1 та саме за цією адресою відповідач ОСОБА_4П. отримував особисто поштову кореспонденцію у серпні та листопаді 2012 року.

Отже у відповідності до вимог чинного законодавства судовий виклик та судове повідомлення у будь-якому випадку вважається врученим ОСОБА_3 належним чином.

При цьому суд враховує, що у вересні 2012 року відповідач ОСОБА_2, яка є дружиною ОСОБА_3, будучі очевидно обізнаною про розгляд справи зверталась до суду з заявою про відкладення розгляду справи (а.с. 32).

Більш того представник ОСОБА_2 дружини ОСОБА_3 02.10.2015 року в установленому порядку був ознайомлений з матеріалами справи, що додатково підтверджує обізнаність родини ОСОБА_3 як про розгляд справи судом, так і про існування заочного рішення суду.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Пономарьов проти України" (Заява N 3236/03) від 3 квітня 2008 року право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "ОСОБА_5 проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачеві ОСОБА_3 безумовно як особисто, так і від його дружини ОСОБА_2 було відомо про існування позову ПАТ «Мета Банк», про судове провадженні по справі, а також і про існування заочного рішення суду по цій справі з 2012 року, а твердження відповідача про необізнаність з такими обставинами мають на меті лише добитись скасування рішення суду, припинення його виконання та нового розгляду справи судом, що у цьому випадку є явно невиправданим порушенням принципу юридичної визначеності для позивача.

Статтею 67 ЦПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо не визначені законом, - встановлюються судом.

Відповідно до ст. 69, 70 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Статтею 72 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Строк подання відповідачем ОСОБА_3 заяви про скасування заочного рішення суду сплив 26.11.2012 року, одночасно відповідач втратив право подати заяву про скасування заочного рішення суду, що безумовно підтверджується дослідженими судом документами, поважних причин для пропуску вказаного строку ОСОБА_3 не наведено, у звязку з чим суд не вбачає підстав для поновлення ОСОБА_3 строку звернення за заявою про скасування заочного рішення, що є підставою для залишення клопотання про скасування заочного рішення суду без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 72, 228 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку подання заяви про скасування заочного рішення суду по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Мета Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02.10.2012 року залишити без задоволення.

Заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Мета Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02.10.2012 року залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення ухвали, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судової ухвали, протягом пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя О.І. Дацюк